Допомагаючи іншим, створюємо підтримку собі.
Жуль Верн, французький письменник і географ, класик пригодницької літератури, основоположник наукової фантастики

Шкідливий топінг

Кияни обурюються через масову обрізку дерев. Який у цьому сенс і чи лишиться місто після цього зеленим?
17 березня, 2017 - 12:11
ПЕРЕСТАРАЛИСЯ? НА ЗНІМКУ — ВУЛИЦЯ КУДРЯШОВА У КИЄВІ. НАВЕСНІ ЧЕРЕЗ ТАКІ НАДМІРУ ОБРІЗАНІ ДЕРЕВА ЗАБИЛИ НА СПОЛОХ ЖИТЕЛІ РІЗНИХ РАЙОНІВ СТОЛИЦІ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «ДЕНЬ»

Маленький сквер біля мого дому останні років п’ять-сім не переживав такого колосального втручання комунальників, як цієї весни. Близько двох тижнів працівники комунального об’єднання «Київзеленбуд» обрізали гілки на деревах, більші — розпилювали бензопилами на частини, тонке гілля пропускали через тріскоподрібнювач. Довго доводилося оминати сквер через постійний шум, та й пройти стежками практично не було можливості через повалене гілля. На сусідній зі сквером вулиці дерева обрізали взагалі під самий стовбур. Такі роботи стурбували не тільки мешканців нашого мікрорайону, а й чимало киян, котрі розповідали у соцмережах про аналогічні масові «оголення» дерев на своїх вулицях.

ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД — «ПРОТИ»

Таке «глибоке омолодження» чи кронування дерев називається топінгом. Зі словом-омонімом, що означає добавки для поліпшення смаку страви, наш випадок не має нічого спільного. Шукаючи інформацію про завдання топінгу, натрапила на безліч статей українських та іноземних авторів про небезпеки обрізки дерев під стовбур. Так, за даними Міжнародного товариства лісівництва (ISA), топінг — це найбільша шкода, яку може завдати людина дереву. Нерозбірливе обрізання гілок призводить до голодування рослини, вона впадає в шок і починає швидко продукувати нові пагони, коли завдання обрізки зовсім інше — контролювати ширину та висоту деревини. А самі місця зрізів довго заживають, через що дерева стають уразливими для різних шкідників.

Також іноземні автори наголошують, що топінг створює аварійно-небезпечну ситуацію. Ця процедура руйнує здатність дерева виробляти поживні речовини, а дерева стають негарними. Одна ремарка: якщо обрізати сухі гілля на дереві правильно, лишивши основні пагони і не спилюючи верхівку стовбура, то для рослини у такій ощадливій обрізці нічого страшного немає, навпаки, нова крона швидко сформується, а дерево матиме кращий вигляд. Однак те, що бачимо на вулицях Києва, не дуже нагадує ощадливий топінг. У моєму сквері частина дерев має одні стовбури, а частина позбулася сухого гілля абияк.

Українське законодавство доволі жорстко регулює процедуру обрізання дерев. Так, постанова уряду №559 від 8 квітня 1999 року «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів» прописує, що при обрізанні можна видаляти не більше, ніж третину гілок. Якщо зрізати від третини до половини гілля, це вважатиметься пошкодженням, через яке припиняється ріст дерева, і за це передбачається штраф. Але на ці факти часто ніхто не звертає уваги.

ТОПОЛІ НАПРОСИЛИСЬ...

Що ж відбувається з деревами у столиці, за які так жваво взялися комунальники? У прес-службі КО «Київзеленбуд» «Дню» пояснили, що нині триває санітарна та формувальна обрізка. А те, що ми бачимо, коли від високого та ошатного дерева лишається тільки стовбур, називається кронуванням. Найчастіше такого оголенню під стовбур зазнають тополі. Як пояснила співробітниця прес-служби Наталія Грушко, така обрізка передбачає, що тополі протягом наступних п’яти-семи років не створюватимуть пуху.

Саме про це минулого року просили комунальників кияни, навіть зареєстрували петицію на сайті Київради з вимогою спиляти всі тополі у місті. Тому перетворення дерев на голі стовбури — це виконання вимоги містян, наполягають у «Київзеленбуді». Правда, петиція набрала менше, ніж сотню голосів, а для її розгляду та виконання треба було десять тисяч підписів. Кияни розуміють, що спиляти усі тополі — простіше простого, а що даватиме кисень і затінок у літню спеку замість «пухнастих» дерев? Але комунальники до громади дослухались, і вже другий рік обрізають тополі під стовбур, пояснюючи, що це ще й подовжує життя дереву. А також висаджують тополі чоловічої статі, які не дають пуху.

«Якщо ви мені покажете, що під стовбур обрізали не тополю, будемо розбиратися з кожним таким випадком, — запевняє Наталія Грушко. — Крім того, зараз у місті триває санітарна обрізка, коли обрізуються сухі та уражені гілки. Така обрізка проводиться регулярно. Після обрізки гілки спалюються у газогенераторних котлах або проходять через тріскоподрібнювач. Таким чином утворюється добриво, яке ми використовуємо для власних потреб».

«ОБРІЗКА НЕ ЗАВЖДИ ПРОФЕСІЙНА»

Та з тим, куди іде зрізана деревина, не згодні екологи. На думку експерта Національного екологічного центру України Олександра Соколенка, на отриманій сировині можна добре підзаробити, продавши її котельням чи теплоелектростанціям. Оскільки процедура обрізання чи омолодження дерев обходиться місту недешево, є можливість для зловживань. До слова, громадська організація «Озеленення Кропивницького» з’ясувала, що їхня міська влада торік уклала договір із приватною фірмою на 600 тисяч гривень саме для обрізки дерев, а в тексті договору йшлося про озеленення. Були претензії у громадськості і до якості обрізки та пори року, коли це робилося — до прикладу, взимку.

«Те, що робиться з деревами в Києві, не завжди виконується належним чином. Є очевидні випадки непрофесійної роботи та зловживань, — додає Олександр Соколенко. — Я бачив випадки, коли обрізалися гіркокаштани, від них залишався один стовбур. Але такий каштан не формує крону, після обрізки він просто всохне. Часто обрізка дозволяє надати деревам компактного та естетичного вигляду. Непогано відростає тополя, можна ощадливо обрізати клени, але якщо таке дерево обскубти геть, воно не відросте. Липи теж не формують крони, але вони і так гинуть, бо не витримують рівня забруднення повітря. Тобто у принципі обрізка дерев — це річ нормальна, але у деяких випадках це робиться непрофесійно».

До речі, у мерії нещодавно заявили, що понад сотню скверів і парків Києва чекає облагородження. Сподіваємось, під цим мається на увазі не перетворення зелених алей у ряди стовбурів.

Інна ЛИХОВИД, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments