Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Сонце, повітря і вода

Кращі друзі енергетиків Криму
2 жовтня, 2002 - 00:00

Використання нетрадиційних джерел енергії в Криму з 1996 по вересень 2002 року дозволило автономії зекономити приблизно 12 складів кам’яного вугілля, або річну потребу у цьому вигляді палива — заявила перший заступник міністра палива й енергетики Криму Зарема Рамазанова на засіданні колегії Мінпаливенерго, де обговорювали проблеми подальшого розвитку нетрадиційної енергетики в Криму.

Зі слів керівників міністерства, найбільш активно розвивається вітроенергетика. За сім років кримчани отримали від вітроагрегатів близько 40 мільйонів кіловат-годин електроенергії. «В умовах низької платоспроможності підприємств, неможливості своєчасної закупівлі палива, забруднення навколишнього середовища розвиток нетрадиційних джерел енергії стає одним із напрямів розвитку економіки Криму», — вважає Зарема Рамазанова. Вона повідомила, що цього року не тільки активізували розвиток вітроенергетики, але не забули й інші види нетрадиційної енергії — в республіці накопичено великий досвід використання інших нетрадиційних джерел енергії: геотермальної, водної, сонячної, енергії біомаси. «Це вічні джерела, які завжди використовували наші предки», — сказав міністр палива й енергетики Криму Сергій Іванов. Це особливо важливо на тлі того, що автономія менше, ніж інші регіони України, забезпечена власними запасами енергоресурсів: дефіцит сягає 70 відсотків, тоді як кримські енергостанції виробляють усього 7-8 відсотків необхідного обсягу електроенергії. Крим споживає 1,1 тисячі мегават потужності з енергосистеми України — повідомляє Кримське агентство новин. Частка кримських вітроелектростанцій у загальному обсязі вітроенергетики України вже досягла 40 відсотків. На сьогодні Україна займає 13-те місце в Європі з обсягу виробництва вітроелектроенергії.

Сьогодні в Криму діють вітроелектростанції на Донузлаві, на мисі Меганом, на півострові Тарханкут, у селі Мирному Сакського району, будують Актаську ВЕС на Казантипі. На них уже встановлено і працює 274 вітроагрегати загальною потужністю 30 мегават. Станції держпідприємства «Донузлавська ВЕС» розташовані на двох ділянках — на озері Донузлав та на мисі Меганом під Судаком. Тут монтовано 123 вітроустановки потужністю 13,27 мегават. З початку роботи вони виробили 5,19 мільйона кіловат-годин електроенергії. ВЕС на Меганомі цілком забезпечує електроенергією Сонячну долину, де розташовано 4 населених пункти та 4 військові частини, радгосп-завод «Сонячна долина». Сакська ВЕС має у своєму складі Мирновську станцію та Воробйовську ділянку з 109 вітроагрегатами потужністю 11,7 мегават, які виробили 3,29 мільйона кіловат-годин енергії. Продовжується будівництво Тарханкутської ВЕС. 14 вересня розпочато експлуатацію другої черги станції з 39 вітроагрегатів потужністю 4,2 мегават, які вже виробили 821 тисячу кіловат- годин енергії. На майданчику Тарханкутської ВЕС змонтують ще 12 вітроагрегатів по 0,6 мегавата кожен. Роботи з будівництва і монтажу ведуть із липня 2002 року. На Актаській ВЕС (півострів Казантип) тривають контрольні випробування вітроустановки потужністю 0,5 мегавата. У промисловій експлуатації знаходяться два агрегати, що вже виробили 91,7 тисячі кіловат-годин енергії. Нині готують проектно- кошторисну документацію зі створення на базі цієї вітроенергостанції Східно-Кримського центру дослідних випробувань вітроустановок, їхнього ремонту та гарантійного обслуговування. У селищі Новоозерний нещодавно розпочато експлуатацію другої черги із 48 ми вітроагрегатів на державному підприємстві «Донузлавська вітроелектростанція», що дозволить збільшити потужність цієї ВЕС на 5,6 мегавата — до 10,9 мегавата.

Фахівці вважають особливо перспективними для розвитку вітроенергетики прибережжя західного і східного Сиваша, Тарханкутський і Керченський півострів, особливо його Чаганську ділянку. Крім того, в автономії функціонують дві геотермальні установки — в селі Янтарне Красногвардійського району і в селі Медведівка Джанкойського району. На півострові, переважно на Південному березі, діють 55 станцій сонячних колекторів для нагріву води, а також п’ять міні-ГЕС на дрібних річечках Великої Ялти. На етапі розгляду поки залишаються проекти виробництва енергії з твердих побутових відходів та біомаси.

За даними міністерства, до 2010 року перспективи використання вітроелектростанцій у Криму оцінюють у 400 мегават. «Ми розглядаємо будь-які пропозиції зарубіжних фірм про будівництво в Криму ВЕС, це дозволило б значно збільшити власне вироблення електроенергії», — заявила Зарема Рамазанова. За її словами, ще в 1995 році інститут «Укренергомережпроект» обгрунтував розміщення в Криму вітрових станцій на сотні вітряних ділянок. Для будівництва вибрали понад 20 майданчиків. У рамках програми TACIS було розроблено електронну версію вітрового атласу Криму.

Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ