Труднощі подолання гір лишилися позаду. Перед нами — труднощі руху рівниною.
Бертольт Брехт, німецький письменник, драматург, громадський діяч.

«Спекотні» новини

Чому цьогорічна конференція ООН з питань клімату увійде в історію
19 грудня, 2018 - 18:45
ФОТО REUTERS

Цьогорічна 24-та кліматична конференція ООН — найважливіша після 2015 року, коли ухвалили Паризьку угоду. У Польщі працювали над Катовіцьким кліматичним пакетом (Katowice Climate Package) — це дороговказ для імплементації угоди, яку підписали у Франції. Головна мета документа — не допустити зростання глобальної середньої температури вище, ніж 2°C (за можливості — не вище, ніж 1,5°C), порівняно з показниками XIX століття. Угода декларує необхідність адаптуватися до наслідків зміни клімату, при цьому забезпечуючи зниження викидів парникових газів, а також достатнє фінансування та об’єднання зусиль країн для протидії зміні клімату.

У підсумку всі сторони-учасниці конференції (196 країн та Європейський Союз) підписали Катовіцький кліматичний пакет. Проте, крім роботи над цим документом, конференцію ми не забудемо  ще з деяких причин.

ПРИЧИНА №1

До Польщі не пустили десятки активістів

Цього року на кліматичну конференцію змогли потрапити далеко не всі охочі. Як повідомив речник прикордонної служби Польщі виданню The New York Times, лише 8 грудня до країни не впустили 161 особу.

Щонайменше 13-м представникам громадських організацій відмовили у в’їзді в Польщу для участі у міжнародних кліматичних переговорах, серед них є мінімум дев’ять громадян України. Двом представникам громадської організації «Екодія» заборонили в’їзд у країну, а двох затримали. Після втручання українського консула затриманих українських активістів таки відпустили.

Офіційна причина затримання — загроза національній безпеці. Проте у чому ця загроза полягала, активістам так і не пояснили. Важливо, що затримані та недопущені до переговорів — офіційні учасники міжнародних кліматичних переговорів (COP24) з акредитацією.

«Наша організація вважає неприйнятним намагання польської влади не допустити мирних активістів на COP. Участь представників неурядових організацій у переговорах такого рівня є надзвичайно важливою, адже вони є важелями впливу на тих, хто приймає рішення», — заявила Ірина СТАВЧУК, виконавча директорка «Екодії», яка відвідує переговори з 2006 року. Цього року Ірину Ставчук не впустили до Польщі, як і низку інших активістів.

СЕНСАЦІЄЮ СОР24 СТАЛА 15-РІЧНА ШКОЛЯРКА ІЗ ШВЕЦІЇ ГРЕТА ТУНБЕРГ, КОТРА З ЛІТА ЦЬОГО РОКУ РАЗ НА ТИЖДЕНЬ ПРИХОДИТЬ ДО БУДІВЛІ ТАМТЕШНЬОГО ПАРЛАМЕНТУ, ВИМАГАЮЧИ У ВЛАДИ ПРИДІЛЯТИ БІЛЬШЕ УВАГИ ЗМІНІ КЛІМАТУ. ПІД ЧАС КАТОВІЦЬКИХ ПЕРЕГОВОРІВ ГРЕТА ДОМОГЛАСЯ ЗУСТРІЧІ З ГЕНСЕКОМ ООН АНТОНІУ ГУТЕРРЕШЕМ / ФОТО З САЙТУ ENB.IISD.ORG

«Активісти та активістки на COP є рупором змін, яких потребують наші країни. Через спілкування і мережування ми можемо підсилюватись, допомагати втілювати задуми і ставати сильним фронтом за якісні зміни. Також це можливість для нас познайомитись із офіційними делегаціями на перемовинах від своїх держав, донести їм свої думки, почути їхні і розпочати діалог», — коментує «Дню» львівська активістка, учасниця програми кліматичного лідерства «Активуй енергію» від 350.org Діана ПОПФАЛУШІ, яка змогла потрапити на конференцію і виступила з промовою про важливість кліматичного лідерства.

ПРИЧИНА №2

Проведення конференції у вугільній столиці

Від моменту проголошення новини про те, що наступна конференція відбудеться у Катовіце, було багато обурення. Місто вважають вугільною та металургійною столицею Польщі. Тому проводити там конференцію, де багато говорять про відмову від викопного палива, м’яко кажучи, дивно.

Як пише Gazeta Wyborcza, пікантності ситуації додало те, що під час виступу на конференції польський президент Анджей Дуда з гордістю заявив, що країна має вдосталь вугілля ще на наступні 200 років. Дивно і те, що один із павільйонів Польщі побудований із вугілля, щоб підкреслити особливість цього регіону.

«Важко зрозуміти, чому Польща вирішила показати свою залежність від вугілля на переговорах, — коментує «Дню» польська активістка Ізабелла ЗИГМУНТ, кампейнерка енергетичних трансформацій у Polish Green Network. — Вугілля спричиняє низку проблем для польської економіки. Три найбільш болючі питання у Польщі сьогодні стосуються цін на енергоносії, збільшення імпорту вугілля і забруднення повітря. Через зростання цін на вугілля та надбавок на викиди в ЄС польські комунальні підприємства, які виробляють більшу частину своєї енергії з вугілля, були змушені істотно підвищити ціни на енергію на наступний рік, створюючи політичний головний біль для уряду».

За словами Ізабелли, запаси вугілля в Польщі вже значною мірою вичерпані, але тамтешні вугільні шахти намагаються конкурувати з дешевшим вугіллям з інших країн. Імпорт вугілля, в основному з Росії, швидко зростає.

«Якщо ви додасте до цього зобов’язання уряду подолати катастрофічні рівні забруднення повітря в Польщі, перспективи використання вугілля в економіці не виглядають яскраво. Як би творчо вугільні компанії себе не рекламували на COP, там нема нічого хорошого», — вважає Ізабелла.

ПРИЧИНА №3

Україна перегляне свої цілі зі скорочення викидів

Під час виступу на міжнародних кліматичних переговорах у Польщі міністр екології та природних ресурсів України Остап СЕМЕРАК заявив, що країна розпочинає процес перегляду своєї цілі зі скорочення викидів, з метою зробити її якомога амбітнішою. Перегляд національного внеску України означає, що кліматична політика стає більш пріоритетною всередині країни. Це стосується і сфери енергетики, адже наразі Україна має одну з найменш енергоефективних економік Європи.

Раніше в рамках Паризької угоди Україна обіцяла суттєво скоротити кількість викидів, але насправді для цього вже не треба було робити бодай щось. Після 1990 року наша економіка впала настільки, що таке «скорочення» означало фактичне підвищення викидів до 40%.

«Ми сподіваємося на інклюзивний та прозорий процес перегляду національного внеску протягом 2019 року та врахування мети Паризької угоди і звіту міжнародної наукової спільноти (ІРСС) щодо необхідності утримання глобального потепління на рівні 1,5ОС. Україна може і має зробити свій внесок, адже наш потенціал для розвитку сучасних технологій, чистих джерел енергії та енергоефективності залишається надзвичайно великим і все ще мало використаним», — прокоментувала «Дню» виступ міністра Анна АКЕРМАНН, керівниця кліматичного відділу ГО «Екодія».

ПРИЧИНА №4

15-річна активістка Грета Тунберг затьмарила Альберта Гора

Крім 29 президентів і 82 міністрів екології, на СОР24 приїхала Грета Тунберг, 15-річна школярка із Швеції. Дівчина стала відомою влітку 2018 року. Її обурила аномально висока температура, і вона вирішила щоп’ятниці приходити з плакатом до парламенту, щоб уряд приділяв зміні клімату більше уваги.

Грета домоглася зустрічі з генсеком ООН під час конференції і стала одним із символів Катовіцьких переговорів. Важливо, що у дівчини діагностований синдром Аспергера, який характеризують труднощами в соціальній взаємодії, та попри це, вона мала офіційний виступ на переговорах.

Серед яскравих гостей, крім Грети, конференцію відвідав 70-річний Альберт Ґор, автор всесвітньо відомої книжки про зміну клімату «Незручна правда». 2007 року Ґор разом з робочою групою з проблем кліматичних змін був нагороджений Нобелівською премією миру за внесок у поширення знань і привернення більшої уваги до проблем навколишнього середовища.

ПРИЧИНА №5

Вперше серед авторів кліматичного звіту ООН є українці

30 років зміни клімату вивчають понад дві тисячі дослідників в рамках міжнародної організації IPCC (Intergovernmental Panel on Climate Change) — Міжурядової групи експертів зі зміни клімату. Група створена 1988 року Всесвітньою метеорологічною організацією і Програмою з проблем навколишнього середовища ООН для оцінки наукової інформації, що стосується зміни клімату і формулювання реальних стратегій реагування на ці зміни. Саме ці дані — основа для плану боротьби зі зміною клімату та адаптації.

2018 року науковці випустили свій шостий звіт. Серед авторів — українка Світлана Краковська, яка була рецензенткою-редакторкою одного з розділів.

«Це перший звіт ІРСС, в якому була безпрецедентна взаємодія науковців різних наук з трьох робочих груп: фізиків, хіміків, математиків, кліматологів, біологів, соціологів, економістів, навіть психологів і медійників. Звіт писали 91 автор із 40 країн, в тому числі й з України — вперше за 30-річну історію ІРСС», — розповіла Світлана КРАКОВСЬКА, представниця України в IPCC, старша наукова співробітниця Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України.

За словами науковиці, у дуже стислі терміни авторський колектив оцінив 6000 публікацій. Було отримано 42 000 зауважень і коментарів від понад 1100 рецензентів, а також урядів.

Мар’яна ВЕРБОВСЬКА
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ