Свобода не може бути частковою.
Нельсон Мандела, південноафриканський державний і політичний діяч

Сплачуєш за навчання і сидиш на вимушених канікулах? Альтернатива є

«День» — про українські виші, які впроваджують «зелені» технології — і виграють
30 січня, 2013 - 11:07
«ІЗ ТРАВНЯ ДО СЕРПНЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СОНЯЧНИХ БАТАРЕЙ МОЖНА ЕКОНОМИТИ МАЙЖЕ 100% ЕНЕРГІЇ, ЩО ВИТРАЧАЄТЬСЯ НА ПІДІГРІВ ВОДИ. НАВЕСНІ Й ВОСЕНИ — ПОЛОВИНУ, А В ЗИМОВУ ПОРУ — ВІД 5 ДО 45% ВІД ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ», — ЗАПЕВНЯЄ РЕКТОР ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. Г.СКОВОРОДИ ВІКТОР КОЦУР. ОДИН ІЗ ГУРТОЖИТКІВ ВИШу, ОСНАЩЕНИЙ СОНЯЧНИМИ БАТАРЕЯМИ, МИНУЛОГО РОКУ ЗЕКОНОМИВ ТАКИМ ЧИНОМ 40 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ / ФОТО РЕЙТЕР

Студенти французького міста Гавр мешкають у зручних та стильних гуртожитках — переобладнаних старих вантажних контейнерах. Тут таких багато, адже місто — портове. Окрім того, що житловий проект «Cite A Docks» пропагує повторне використання матеріалів, архітектори подбали про енергоефективні вікна й постійну вентиляцію гуртожитку. Подібними екологічними будинками студентів-іноземців не здивуєш. Багато з них звикли й до зелених садів на балконі, сонячних колекторів на даху, дощової води, яка зрошує усі рослини в будинку, електроенергії від вітрових турбін тощо... Для українських студентів навіть така річ, як розподіл сміття, це скоріше виключення, аніж звична практика. «День» дізнавався, які українські університети і в який спосіб долучаються до «зеленого» способу життя і що їм дає така енергоефективність.

ЩОРОКУ — НА ВИМУШЕНІ КАНІКУЛИ

Розмови про те, що українським вишам не вистачає бюджетних коштів на оплату комунальних послуг в повному обсязі — пожвавлюються кожного року з початком опалювального сезону. Чимало навчальних закладів змушені вдаватися до тривалих канікул для студентів та відпусток, зокрема і за свій рахунок, для викладачів у січні — лютому, змін та ущільнення навчального плану — введення навчання по суботах, збільшення кількості пар у теплі сезони та скорочення — у холодні. Цей рік не став виключенням. Так, у Чернівецькому національному університеті навчальний процес розпочнеться аж у лютому. «Зимові канікули для студентів університету затягуються постійно впродовж останніх років, але цього року вони особливо тривалі — з 7 січня до 11 лютого», — пише видання «Молодий буковинець». Видання цитує ректора ЧНУ Степана Мельничука, який розповідає, що такі міри — задля економії. «Такі тривалі канікули пов’язані з тим, що ми хочемо максимально зекономити енергоносії, — пояснює ректор ЧНУ. — Ми це вирішили ще на початку навчального року, тому процес розпланували так, що до 1 січня закінчили семестр. У першому семестрі навчалися десять субот, у другому семестрі студенти ходитимуть на навчання ще п’ять субот». Сьогодні, пише видання, обігрівається лише п’ятий корпус, де працює адміністрація та лише один гуртожиток, де живуть діти-сироти. Все це допомагає зекономити 30—40% енергоносіїв...

З 28 грудня до 4 лютого на тривалих канікулах з тієї ж причини перебувають і студенти та викладачі Черкаського національного університету. Так само 4 лютого вийдуть на навчання і студенти Прикарпатського національного університету. Прес-служба ВНЗ повідомила: довгі канікули обумовлені економією енергоносіїв. Деякі виші переносять літню практику студентів на зимовий час, зокрема, на такий крок пішов Ужгородський національний університет. Список можна продовжувати. Ситуація повторюється із року в рік. На інформаційний запит «Дня», Міністерство освіти і науки України відповіло, що не давало розпорядження вишам змінювати навчальні плани. А відповіді на питання, як міністерство планує вирішувати цю проблему з економією енергоносіїв, що безпосередньо впливає на навчальний процес — ми не отримали.

Експерти говорять: тривалі канікули та ущільнення навчального графіку —вимушені та тимчасові заходи, які не вирішують проблеми. Один з можливих варіантів — «зелені» технології, що здатні відчутно допомогти університетам. Приклади цьому є, в тому числі і в Україні.

ЧОМУ ВИГІДНО БУТИ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИМИ

Україна споживає приблизно 60 мільярдів кубометрів природного газу щороку. Це рівень споживання США, Японії, Росії та Німеччини, які при цьому виробляють товарів та послуг у десятки разів більше. Щодо електроенергії, то її українці витрачають, у цілому, втричі більше за європейців. Із солідарною національною байдужістю щодо економії тепла-світла-води держава бореться віддавна, але без відчутних результатів. «У нас є 8 державних органів, дотичних до енергополітики і використання відновлювальних джерел енергії, але проблема полягає у тому, що вони абсолютно між собою не координуються», — розповідає Роман ЗІНЧЕНКО, керівник проекту «Greencubator».

Ситуація із законодавством теж не досить зрозуміла: відповідальність за перевитрату ресурсів чітко не окреслена, є проблеми з інфраструктурою й корупцією, а головне — практично відсутні економічні стимули заощаджувати. Адже при зменшенні витрат, наступного року бюджетним установам просто урізають фінансування. «Зростаючі тарифи на енергоносії майже не залишають коштів на впровадження енергоефективних технологій. У цій ситуації більшість заходів енергозбереження, що реалізуються в навчальних закладах — це ѓрантова допомога, тому й заходи не носять масштабного характеру, а реалізуються здебільшого як «пілотні проекти», — розповідає Олена ШЕВЧЕНКО, головний енергоменеджер НТУУ «КПІ». За словами представників навчальних закладів, бажання переобладнати будівлю на енергоефективну є, але для цього потрібні великі кошти.

На думку експертів, вихід — це запровадження альтернативних форм фінансування. «Найпривабливіший механізм — «Енергосервісний контракт»: спочатку фірма вкладає кошти на переобладнання навчального закладу, а потім щомісяця повертає різницю, яка виникає внаслідок економії на опаленні й споживанні електроенергії. Таким чином навчальний заклад нічого не втрачає, а після закінчення виплати отримує суттєве зниження видатків», — пояснює Вадим ЛИТВИН, заступник директора комунального підприємства «ГВП». За його словами, позика для бюджетних закладів повинна окупитись за 7—12 років для термосанації будівель, але якщо йдеться про систему обліку і регулювання енергії, то термін складає лише 1—3 роки. За енергоефективної «перебудови» навчальні заклади здобудуть незалежність від держави, економічних криз і погодних умов, а зекономлені кошти можуть піти на оснащення кабінетів і лабораторій, купівлю нових меблів, закордонні поїздки для науковців та студентів тощо.

«ЗЕЛЕНІ» УНІВЕРСИТЕТИ ТА СТУДМІСТЕЧКА

Та поки що реально боротись із «синдромом марнотратства» виходить не у держави, а в приватних ініціативних груп, громадських організацій, кількість яких постійно зростає. Експерти переконані: легше не перевчати людей, а виховувати відповідальних та свідомих споживачів змолоду. «Якщо людина бачитиме не традиційно зламаний кран, а терморегулятор на батареї, систему розподіленої генерації, застосування альтернативних джерел замість газу і вугілля, то, прийшовши на роботу, впроваджуватиме нові підходи», — впевнений Роман Зінченко. У 2009 році він разом із однодумцями заснував проект «Greencubator», метою якого стала просвітницька робота в сфері енергоефективності, відновлювальної енергетики, зменшення викидів тощо. Однією із перших стартувала ініціатива «Енергоефективні університети», яка завдяки зустрічам, конференціям, енерджі-кемпам об’єднала 60 вишів України. Акцент на вищих школах невипадковий: у світі саме університети й дослідницькі центри є одними з тих, хто і розробляє, і першими впроваджує технології «розумної енергетики».

Проблемою студентської ощадливості переймається й агентство США з міжнародного розвитку USAID, під егідою якого вже третій рік діє програма «Енергоефективні університетські містечка». Організатори сподіваються, що завдяки участі в ній, заклади-парнери запровадять системний аудит споживання ресурсів. Для цього навчальним закладам подарували відповідні посібники й набори приладів для вимірювань та проведення енергетичного аудиту. Вадим Литвин, заступник директора комунального підприємства «ГВП», підкреслює, що підходи в енергозбереженні у гуртожитках й навчальних корпусах різні: «У вишах важливе терморегулювання, аби під час канікул, в неробочі дні, години можна було зменшувати температуру всередині для досягнення більшого ефекту в економії теплової енергії. Для гуртожитків — це менш раціонально, бо в них постійно проживають, але там варто зосередитись на маніпуляціях із гарячою водою, яка споживається більш інтенсивно».

Енергетичне просвітництво розпочинають уже й в школах. Той же проект USAID сприяв засвоєнню матеріалу завдяки екскурсіям до міських підприємств теплопостачання й різноманітним конкурсам. «Результати анкетування 387 учнів, 360 батьків та 143 педагогів з восьми міст України виявили зміну звичок та поведінки на більш енергоощадні у 94% батьків та 92% учнів, а 98% учнів запропонували батькам та запровадили вдома енергоощадні заходи», — розповідають у прес-службі проекту. До інформування школярів долучаються і приватні компанії. Наприклад, за підтримки компанії «Тетра Парк» і Всеукраїнської екологічної ліги 2010 року був розроблений й поширений серед школярів Український громадський екологічний кодекс. «Розділи документа присвячені можливостям економії води, електроенергії, тепла. Основний принцип наших порад: це може зробити кожен. До речі, сам кодекс роздрукований на папері зі вторинної сировини», — розповідає менеджер компанії Анна ТАРАНЦОВА.

Енергоефективні «першопроходці». Iсторії успіху

Зараз енергоефективні технології почали застосовувати й у інших навчальних закладах України. «День» дослідив кілька успішних історій «зелених» вишів.

ЖИТИ ЗА «ЗЕЛЕНИМИ» ПРАВИЛАМИ

Майже 600 студентів одного з гуртожитків Національного авіаційного університету у місті Києві вже більше року живуть за спеціальними «зеленими» правилами. Про них мешканцям нагадують спеціальні наліпки біля вимикачів, кранів, на холодильниках тощо. Окрім словесних попереджень, тут є енергозберігаючі лампочки, контейнери для роздільного збору сміття. «За рік нам дійсно вдалось зекономити витрати на воду й електроенергію. Але зекономлених коштів поки не достатньо для впровадження «зелених» технологій в інших гуртожитках. Але ми сподіваємося на подальше розширення проекту», — розповідає Іван БАБІЧЕВ, начальник відділу організаційної роботи гуртожитків студентського містечка НАУ.

40 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ, ЗЕКОНОМЛЕНИХ СОНЦЕМ

Цього року студенти гуртожитку №2 Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди вперше отримали гарячу воду від сонячних вакуумних колекторів. «З травня по серпень за допомогою сонячних батарей можна економити майже 100% енергії, що витрачається на підігрів води. У березні, квітні, вересні та жовтні сонце дає приблизно половину потрібної енергії, а в зимовий час — від 5 до 45% від загальних витрат», — запевняє ініціатор переоснащення, ректор університету Віктор КОЦУР.

Економічний розрахунок за 2012 рік показує: за вказану кількість гарячої води міському комунальному підприємству теплових мереж необхідно було б заплатити близько 65 тисяч гривень, та університет оплатив тільки електроенергію і холодну воду з мережі на 25 тисяч. Таким чином лише за рік вдалось зекономити 40 тисяч гривень. «Ми отримуємо природний енергоносій на роки вперед, незалежність від безперервного зростання цін на енергоносії, від економічних і державних криз», — коментує ректор. Зараз сонячними батареями оснащують навчальні корпуси, на черзі — інші гуртожитки.

«ЗЕЛЕНЕ СТУДМІСТЕЧКО» І ЙОГО ІДЕЇ

У Національному університеті водного господарства і природокористування у місті Рівному цього літа також планують встановити сонячні колектори — на даху студентської їдальні. «Вартість матеріалів частково буде профінансована за рахунок ґранту, — ділиться економікою впровадження Анатолій КАРПЮК, доцент кафедри теплоенергетики НУВГП. — Цей проект реалізується за підтримки студентів-волонтерів, які будуть відібрані на конкурсній основі. З ними будуть проведені семінари-тренінги, на яких досвідчені тренери навчать виготовляти і встановлювати сонячні колектори». До речі, ініціатори — самі студенти, які після участі в проекті «Енергоефективні університети», заснували власний проект «Зелене студмістечко НУВГП». Учасники працюють над впровадженням заходів з енергозаощадження, очищення води, збору і переробки відходів тощо.

СУЧАСНІ ТА ЕНЕРГООЩАДЛИВІ

Минулого року в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» розробили Програму з енергоефективності на 2012—2015 роки, яка є продовженням державної програми у цій сфері. «Більшість наших будівель уже обладнані приладами обліку теплової та електричної енергії, холодної води; введено першу чергу автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії; реалізовано пілотні мікропроекти з впровадження відновлюваних джерел енергії (теплові насоси, сонячні колектори), — ознайомлює з проведеними заходами Олена ШЕВЧЕНКО, головний енергоменеджер НТУУ «КПІ». — Також продовжуються роботи з модернізації теплопунктів, заміни вікон на енергоефективні, облаштування тамбурів з автоматичним доведенням». Як результат — за 2012 рік, порівняно з 2011-м, завдяки заходам вдалося зменшити споживання електричної енергії приблизно на 5%, холодної води — на 1,5%, теплової енергії — на 7%.

Крім того, в університеті підвищують поінформованість студентів та трудового колективу щодо економного енерговикористання. Зокрема, минулого року пройшов Тиждень енергоефективності, наукові конференції тощо.

Оксана ХМЕЛЬОВСЬКА
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments