Перший-ліпший брехун і ошуканець може розвалити цілу державу, тоді як упорядкування речей навіть в одному домі неможливе без ласки Божої.
Іван Мазепа, український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького

Стежте за легенями

Війна загострює проблему поширення туберкульозу та інших інфекційних захворювань
31 березня, 2015 - 17:30

Україна витратила десятиліття на те, щоб перемогти епідемію туберкульозу. Але війна з багатьох причин знову загострює проблему. Це стосується не тільки поширення туберкульозу, а й інших небезпечних вірусних інфекцій.

— Україна належить до країн із високим рівнем захворюваності на туберкульоз. 1995 року в Україні було оголошено епідемію туберкульозу, оскільки кількість випадків захворюваності, за критеріями ВООЗ, становила критичну. Нині епідемію туберкульозу в Україні подолали, але наша країна належить до держав із високим рівнем захворюваності на нього. На жаль, справжнього показника захворюваності на туберкульоз ми не мали і не маємо, тому що певну кількість хворих не виявлено. Дані офіційної статистики свідчать, що порівняно з 2013 роком, сьогодні ми маємо зменшення захворюваності: 2013 року цей показник був таким — 67,9 випадків на 100 тисяч населення, 2014 року — 59,5 випадків, — розповідає директор Національного інституту фтизіатрії та пульмонології Юрій Фещенко.

Фахівці нагадують, що ця хвороба передається переважно повітряно-крапельним шляхом. І однією з основних проблем боротьби із цим захворюванням є дисципліна у лікуванні виявлених хворих та своєчасне виявлення туберкульозу і ефективне лікування. Хворі на цю недугу не купують ліки самостійно — це  завдання держави. Спеціалісти кажуть, що забезпеченість препаратами першого і другого ряду — «задовільна» (на світовому ринку вони — дуже дешеві). Є проблеми із застосуванням препаратів резерву, які є дорогими.

— Виходячи з листів хворих, які ми отримуємо, треба визнати, що питання повного забезпечення ліками для лікування резистентних форм туберкульозу є проблемним, щоб не казала офіційна статистика, — каже голова правління громадянського руху «Українці проти туберкульозу» Віталій Руденко. —  Зараз декларується перехід на амбулаторне лікування. Можливо, це і правильно, але є ризики, що хворі кинуть це лікування. Тоді можуть розвинутися мультирезистентні форми туберкульозу. Сьогодні постала проблема — у країні понад мільйон переселенців, серед них є й хворі на туберкульоз. Їх ніхто не обліковує... Тому ми звертатимемося до влади з цими питаннями. Гострими залишаються і питання кадрового забезпечення фтизіатричної служби. Більшість фтизіатрів — пенсійного віку.

Людський фактор — чи не основний у процесі лікування хвороби. Дуже багато залежить від рівня загальної культури людей. Недарма в Україні та багатьох країнах є закон про примусове лікування. Це свідчить про те, що значна кількість громадян свідомо ухиляється від лікування.

— На жаль, туберкульозом сьогодні може заразитися кожна людина. Процент вперше виявлених хворих на мультирезистентний туберкульоз становить вже 18%, — розповідає голова правління Міжнародної журналістської асоціації «Здоров’я без кордонів», член Національної ради з питань протидії туберкульозу та віл-інфекції/СНІДу Ігор Горбасенко. — Це свідчить про те, що люди не звертаються своєчасно, їх не обстежують. Такого раніше не було. А між лікуванням звичайного туберкульозу і мультирезистентного — велика різниця як за ціною, так і за тривалістю та важкістю протікання. Тому ми звертаємося до людей: якщо ви знайдете в себе ознаки туберкульозу — підвищену температуру, яка тримається протягом місяця і довше (37,1 — 37,2 ОС), кашель, слабкість, втомлюваність, пітливість уночі, — будь ласка, зверніться до лікаря. Якщо вас направлять у фтизіатричний заклад — пройдіть всі обстеження.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments