Це сувора діалектика – щоб піти далі, треба знати, звідки йти.
Джеймс Мейс, американський історик, політолог, журналіст, професор Києво-Могилянської академії, дослідник голодомору в Україні

Свавільна винахідливість

«Таких земельних афер, як зараз, у Києві не було навіть за Черновецького», — адвокат. Як зупинити порушення?
6 лютого, 2019 - 19:40
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Минулі вихідні для жителів місцевості Пуща-Водиця видались надзвичайно тривожними. Місцевий активіст, а заодно голова правління громадської організації «Центр моніторингу влади» Костянтин ПІОНТКОВСЬКИЙ скликав громаду на зустріч, щоб обговорити, як уберегти санаторну зону від забудови. На вулиці Квітки Цісик, 34–36 планується будівництво семисекційного будинку на п’ять поверхів. Забудовник — один із найбільших у столиці, ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд».

Донедавна ця місцина була засаджена віковими деревами. Та коли громада зібралася на суботню акцію, побачила понад дві сотні зрубаних дубів, сосен і кленів. Їхній вік — 90—120 років, кажуть мешканці. «Багато старих пущан відверто плакали: ці дерева пережили громадянську війну та Другу світову. Вони пам’ятали Миколу ІІ та Петлюру, Грушевського та Денікіна... Кличка вони не пережили», — описував побачене один з учасників акції Ігор КИРИКЕВИЧ.

ОЗДОРОВЧІ АПАРТАМЕНТИ

Ця історія спантеличила багатьох киян, адже Пуща-Водиця є популярним місцем відпочинку жителів столиці. Тепер ця краса не лише стає приватною територією, а й нищиться сокирою. Так, на сайті компанії «Київміськбуд» анонсується продаж житла за адресою Квітки Цісик, 34–36 в апарт-будинку рекреаційно-оздоровчого комплексу. Інвесторам пропонується помешкання в санаторно-курортному містечку серед 30 тисяч гектарів сосново-дубового лісу, річки та каскаду озер.

Кияни і так добре знають, чим славиться Пуща-Водиця. А зазіхати на цю красу забудовнику забороняє закон. За статтею 48 Земельного кодексу України, на землях оздоровчого призначення, а саме такою є Пуща-Водиця, забороняється діяльність, яка суперечить їхньому цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель. Також Земельний кодекс забороняє передавати такі земельні ділянки у власність чи оренду для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення.

Разом з тим 6 липня 2017 року Київрада підтримала рішення про передачу «Київміськбуду» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування рекреаційно-оздоровчого комплексу, благоустрою та озеленення території на вулиці Квітки Цісик, 34–36. Компанія отримала цю землю в оренду на 15 років.

Зазвичай активісти звинувачують Київраду в протиправній зміні призначення землі, приміром, із зеленої зони на житлову забудову. Але у випадку з Пущею-Водицею місто просто віддало землю в оренду навіть без зміни цільового призначення, тобто вона й надалі залишається територією санаторно-оздоровчого типу. А «Київміськбуд», маскуючись, пропонує купувати не квартири, а апартаменти в рекреаційному комплексі.

«ЦЕ СТАНЕ СТАРТОМ ДЛЯ ЗАБУДОВИ ВСІЄЇ ПУЩІ»

Активісти шоковані зухвалістю забудовника. Костянтин Піонтковський додає, що зараз на території вирізаються дерева, хоча в документах ідеться про озеленення території. Здивували також роздобуті активістами містобудівні умови та обмеження, видані раніше Київрадою «Київміськбуду». В цих документах мають бути чітко прописані висота та площа новобудови з урахуванням усіх необхідних будівельних норм. Однак у випадку з об’єктом на Квітки Цісик, 34–36 немає жодної конкретики щодо поверховості чи функціонального призначення об’єкта.

«Якщо дозволимо забудову на Квітки Цісик, це стане стартом забудови усієї Пущі, і вона перетвориться на звичайний спальний масив Києва. Точно в такий спосіб був забудований санаторно-курортний ліс у Святошині. Точно в такий спосіб забудували Аркадію та інші рекреаційні та водозахисні землі вздовж Чорного моря в Одесі», — додає Костянтин Піонтковський.

Є два шляхи порятунку Пущі: вимагати від Київради скасувати рішення про передачу землі в оренду або йти в Державну архітектурно-будівельну інспекцію за скасуванням дозвільної документації. Місцева громада зараз підключає до цього депутатів Київради. Але шальки терезів поки на боці «Київміськбуду», це надто сильний суперник. Нагадаємо лише одну показову історію: житловий комплекс «Ярославів град» на місці колишнього «Сінного ринку» компанія таки добудовує, попри опір громади та критику столичного мера Віталія Кличка.

ПУЩА-ВОДИЦЯ, ЛЮТИЙ 2019 Р. / ФОТО З САЙТА WIKIPEDIA.ORG

ВИТОНЧЕНІ СХЕМИ

Зупинити захоплення столичної землі практично неможливо. Раніше кияни боялися затвердження нового генерального плану столиці до 2025 року, адже він дозволяв будувати ледь не в кожному дворі: зелені зони, спортмайданчики, промислові об’єкти — усе це могло перетворитися на нові житлові комплекси. Через опір громади генплан став кісткою в горлі для депутатів Київради, але з’явилася інша схема: ухвалення детальних планів територій, нібито як передумова для затвердження генплану. Однак суть така сама — максимально ущільнити та забудувати вільні оази землі. Громада, як може, блокує прийняття ДПТ, в окремих випадках успішно оскаржує їх у судах.

«Зараз з’являються нові схеми, таких земельних афер не вигадували навіть за Черновецького, — згадує, мабуть, найскандальнішого мера Києва Олександр ДЯДЮК, адвокат та активіст ініціативи «Кияни об’єднуємось». — От у селищі Биківня на вулиці Радистів, 73 є понад сім гектарів землі, за нинішніми ринковими цінами це кілька мільйонів доларів. За допомогою «чорного» нотаріуса сільські ради реєструють цю земельну ділянку як приватну власність, хоча Київрада ніколи не відчужувала це. Я пішов у Київраду, пишу заяву, скаргу, що украли в міста понад сім гектарів землі. Нарешті міські юристи подали позов. Але підготували його так безграмотно, що суд не прийняв його до розгляду і повернув позовну заяву». На думку Олександра Дядюка, така афера на кілька мільйонів доларів не може відбуватися без відома верхів.

«Інша схема на вулиці Лісничій, 2 у Голосіївському районі. ТОВ «Старбілд» подає декларацію про початок будівельних робіт для зведення спортивного комплексу, перша черга — будівництво трьох некапітальних споруд, одна з них — «сторожка» для охорони. В декларації зазначають, що це роблять на підставі оренди землі та виданих містобудівних обмежень. Я з’ясував, що оренди їм ніхто не надавав, містобудівні умови теж. Тож внесли завідомо недостовірні дані, збудували об’єкти та ввели їх у експлуатацію, зареєстрували право власності й тепер вимагають від Київради дати їм понад гектар землі, бо в них є там власність», — продовжує Олександр Дядюк.

СЛАБКИЙ СПРОТИВ ВЛАДИ

Схожа історія була зі спортивною базою на вулиці Прирічній, 30. Це понад три гектари землі на березі водойми. За словами адвоката Дядюка, база змінила засновників, які через суд вирішили захопити приміщення й землю. «Через «чорного» реєстратора якоїсь сільської ради реєструють право власності на базу, і після цього нові «власники» через Київраду вибивають ці три гектари землі. Тобто якщо раніше схеми проводились через Київраду, то тепер «чорні» нотаріуси реєструють права власності, а потім «власники» вибивають необхідні погодження в депутатів», — підсумовує адвокат.

Не припадають пилом і давні механізми захоплення землі під будівництво. Приміром, якщо йдеться про будинки-пам’ятки, їх через суди викреслюють із державних реєстрів або доводять до руйнації, щоб знести. Іноді видають перебудову за реставрацію. Поширені схеми зміни цільового призначення землі, збору підписів псевдомісцевих мешканців на підтримку забудови, фальсифікації з дозвільною документацією.

Однак, державні органи створюють видимість, що от-от покладуть цим зловживанням край. До прикладу, в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства понад рік оновлюють державні будівельні норми. У Міністерстві культури з січня цього року відмовилися від історико-містобудівних обмежень, які були шпаринкою для забудовника. В Державній архітектурно-будівельній інспекції запустили онлайн-ресурс «Прозора ДАБІ» — для доступу до виданої дозвільної документації. Утім, нових «гарячих» точок наразі не меншає.

Інна ЛИХОВИД, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments