Люди, які мають свободу вибору, завжди оберуть мир.
Рональд Рейган, 40-ий Президент США

«Систему потрібно змінювати, і заодно – змінюватися самому»

Як на Полтавщині стартував пілотний проект із реформування стаціонарної допомоги
16 квітня, 2019 - 11:01
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Експеримент розпочався із квітня. Полтавська область добре проявила себе під час реформи первинної ланки медичної допомоги, тут високі показники підписання декларацій із сімейними лікарями, і, як кажуть у Міністерстві охорони здоров’я, добре налагоджена співпраця між медиками та місцевими органами влади. Тож у відомстві вирішили втілити пілотний проект із реформування вторинного і третинного рівнів медичних послуг саме тут. Тепер це матиме іншу назву — стаціонарна допомога. Експеримент триватиме до кінця року. Його мета — з’ясувати, скільки коштують послуги, які надають вузькі фахівці і стаціонарні відділення, щоб із 2020 року запровадити таку систему по всій країні.

ВИГРАЄ НАЙПРАЦЬОВИТІШИЙ

«Наразі фінансування відбувається таким чином: два однакових відділення різних лікарень за субвенцією отримують однакове фінансування від держави. Проте в одному роблять, до прикладу, 200 операцій, а в другому — 20. Ми робимо так, щоб заклади отримували гроші за послуги, а не за сам факт їхнього існування. Той, хто працює, створює умови, має хороших фахівців і таке саме ставлення до пацієнтів, — той виграє. На жаль, хтось програє. За пару років ми маємо повністю перейти на систему сплати за послугу», — пояснювала в. о. міністра охорони здоров’я Уляна СУПРУН під час робочого візиту на Полтавщину.

Заступник міністра охорони здоров’я Павло КОВТОНЮК раніше коментував, що реалізація пілотного проекту підкріплена відповідними видатками в держбюджеті на 2019 рік. Порядок реалізації пілотного проекту в лютому затвердив уряд. Тож усе готово, щоб змінювати фінансування медицини і щоб гроші таки ходили за пацієнтом.

ЗМІНА НАЗВИ

Перелік закладів, які беруть участь в експерименті, наведений в урядовій постанові про старт проекту. Перше, що вони мають зробити,  — змінити назву і статус. Це саме робили заклади первинної ланки рік тому. Потім потрібно укласти договори з Національною службою здоров’я України. В урядовому документі для кожного закладу-учасника пілоту розписані тарифи за послуги, кошти на які він буде отримувати від НСЗУ упродовж року.

Суми різні — від шести до 15 тисяч гривень за кожну послугу. Як ідеться у пояснювальній записці до урядової постанови, це залежить від даних про попередні роки діяльності та суми фінансування медичної субвенції. Базовий розмір ставки за пролікований випадок становить 1623 гривні.

А далі враховуються коефіцієнти залежно від тяжкості випадків та використаних для лікування ресурсів. Варто розуміти, що це приблизні розрахунки для медичних закладів Полтавської області. Після завершення пілоту цілком імовірно, що йтиметься про іншу тарифну сітку, яку поширять на інші регіони.

ФІНАНСОВИЙ СТИМУЛ

Щоб зрозуміти, як все це працюватиме в реальності, «День» звернувся за роз’ясненнями до полтавських медиків. На жаль, не всі готові коментувати новації. Так, директор комунального некомерційного підприємства «Миргородська центральна районна лікарня» Ярослав БУДНИЙ зазначив, що поки працюють по-старому, і порадив звернутися за коментарями за кілька днів. Хтось обіцяв передзвонити згодом, та й по тому.

Натомість директор комунального підприємства «Друга міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» Євген ІЩЕЙКІН розповів, що до реформи очолюваний ним заклад долучився з перших днів квітня, навіть уже отримали гроші від Нацслужби здоров’я. Позитивний настрій, як кажуть, половина успіху. Заклад уже змінив статус із районної лікарні на комунальне підприємство, що надає можливість фінансуватися не лише з міського бюджету, а й від Національної служби здоров’я на підставі укладеної угоди.

«НСЗУ проаналізувала наші матеріальні витрати за січень-лютий, а тепер профінансують нас додатково, що допоможе краще лікувати хворих, — розповідає Євген Іщейкін. — Із 1 липня почнемо тісно співпрацювати з первинною ланкою. Нам проплачуватимуть направлення пацієнтів за 54 нозологіями. Усі направлення на прийом до вузького спеціаліста від сімейного лікаря здійснюватимуться в електронній формі. Пропорційно до цього буде розроблена цінова політика — яка ж ціна конкретної медичної послуги. І Національна служба здоров’я буде перераховувати ці суми коштів за консультативний прийом нашим вузьким фахівцям, що поліпшить матеріальний стан лікарів».

УТРИМАТИ МЕДПЕРСОНАЛ

За словами медика, зараз зарплата санітарки, медсестри вищої категорії, лікаря-педіатра першої категорії та лікаря-хірурга другої категорії однакова — 4173 гривні. «Санітарка та медсестра отримують доплату, лікар заробляє ці гроші за рахунок своєї категорії, але таке зрівняння — парадокс, — акцентує Євген Іщейкін. — Наразі нам бракує 46 медсестер. Люди це розуміють, беруть додаткові години роботи. Але всі очікують підвищення зарплати, щоб до роботи був матеріальний інтерес. Основна мета цих змін — утримати медпрацівників. Ми нещодавно агітували випускників медичного коледжу приходити до нас на роботу медсестрами, то ніхто не прийшов».

Тож головний плюс змін — кращі зарплати медпрацівникам. А що ж із цього матиме пацієнт? Приміром, зараз, опиняючись на стаціонарі, людина отримує перелік ліків, які потрібно купити своїм коштом. Ця сама система залишиться й надалі, зазначив наш співрозмовник. Видавати зможуть лише медикаменти, закуплені за бюджетні гроші.

ЗИСК ДЛЯ ПАЦІЄНТА

Утім, директор комунального некомерційного підприємства «Решетилівська районна лікарня» Юрій ЧЕРКУН переконаний, що пацієнт аж ніяк не програє від медичної реформи. На його думку, Нацслужба здоров’я гарантує кожній людині необхідний пакет медичної допомоги. Лікар наголошує на слові «необхідний», каже, є чимало випадків, коли пацієнт звертається до лікаря не так з проблемами, як з побажаннями щодо того, що хотів би від нього отримати.

«Таке «хочу» відповідає гаманцю пацієнта. Гарантоване — значить безкоштовне. Це стаціонарне лікування за потребою, всі невідкладні стани, державні програми тощо, — продовжує Юрій Черкун. — Якщо людина серед ночі потрапила в ДТП чи в неї стався інфаркт, то стентування вона отримає безкоштовне. Хочете кращий стент — купуйте, вам поставлять його безкоштовно. Тобто те, що вкрай необхідно, людина отримує. Не може бути краща якість за малі гроші. Систему потрібно змінювати, і заодно — змінюватися самому».

«Зараз ми вчимося працювати в нових умовах. Скорочення штату, може, й буде. Мене теж запитують про це мої співробітники. Ми плануємо розвивати хоспісну допомогу, тобто будемо залучати персонал в інших напрямках і заодно розвивати заклад, — розмірковує Юрій Черкун. — Нам потрібно не просто прилаштуватися, а знайти комунікацію всередині колективу, із закладами довкола, з тими, кому ми будемо надавати ці послуги, з громадою, з міською та районною радами. Така комунікація дасть нам можливість виживати».

P. S. Після того, як номер пішов у друк, редакція отримала ще кілька відповідей від обласних рад. Так, у Запорізькій облраді повідомили, що розподіл субвенції з місцевого бюджету затверджено рішенням голови облдержадміністрації ще 28 березня. Ідеться про майже дев’ять мільйонів гривень. А от про розподіл саме державної субвенції на суму 36 мільйонів гривень у листі нічого не сказано.

У Волинській облраді пояснили, що в їхній області право розпоряджатись державними субвенціями передали Волинській ОДА. А та, в свою чергу, ще не вносила необхідні зміни до обласного бюджету.

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments