«Треба готуватися до тривалої боротьби»

«Про цю проблему необхідно говорити постійно. Якщо про арештантів відомо хоча б, де вони перебувають, то про цих людей мовчать, незрідка навіть не знають їхніх імен», — каже Таміла Ташева, співзасновниця і координатор громадської організації «Крим SOS». Уже вчетверте під Посольством Росії в Україні відбувся пікет, учасники якого вимагали у влади РФ знайти зниклих безвісти мешканців Криму.

ВЛАДА РОСІЇ «ВМИВАЄ РУКИ»

«Де Ервін?» — це запитання залишається без відповіді п’ять місяців. Нагадаємо, Ервіна Ібрагімова, члена регіонального меджлісу кримськотатарського народу в Бахчисараї та виконавчого комітету Всесвітнього конгресу кримських татар, викрали на окупованому півострові біля його власного будинку 24 травня 2016 року. Камери відеоспостереження зафіксували, що зробили це люди у формі співробітників ДАІ. Зафіксований і автомобіль, на якому увезли чоловіка. Але жодної достовірної інформації про місцезнаходження. Ервіна Ібрагімова досі немає.

«Кілька повідомлень про Ервіна було. Одне з них — про те, що він у Севастополі, перебуває в якомусь приміщенні, підвалі або ще десь. Його батькам хтось говорив, що ніби його відпустять одразу після виборів на території Криму (вибори до російської Держдуми відбулися 18 вересня. — Авт.), але Ервіна досі немає», — зазначає Таміла Ташева.

Загалом із моменту анексії стало відомо про зникнення понад 20 жителів півострова, сім викрадених людей знайшли мертвими. Таміла Ташева ділиться: «Ми підтримуємо письмовий контакт із російською владою на території материкової Росії. Вони надають інформацію до окупаційної влади, а ті відповідають, що жодних порушень немає, слідство триває щодо всіх випадків».

25 ЖОВТНЯ 2016 РОКУ, КИЇВ. ПІКЕТ І ПЕРФОРМАНС ПІД ПОСОЛЬСТВОМ РОСІЇ В УКРАЇНІ, НА ЯКОМУ ВЛАДІ РФ НАГАДАЛИ ПРО ЗНИКЛИХ У КРИМУ ЖИТЕЛЯХ ПІВОСТРОВА. «ЇХ НЕМАЄ, АЛЕ Є МИ», — СТВЕРДЖУЮТЬ В ОРГАНІЗАЦІЇ «КРИМ SOS», ЩО ІНІЦІЮВАЛА ПОДІЮ. ІЗ ЛИПНЯ ТАКІ АКЦІЇ ПРОХОДЯТЬ РАЗ НА МІСЯЦЬ

Активісти звертаються і до міжнародної спільноти. «Наприклад, у справі Ервіна Ібрагімова та інших аналогічних випадків зверталися до Комітету ООН з насильницьких зникнень. Знаємо, що відбувається певна робота з їхнього боку— вони вступили в комунікацію з представниками російської влади щодо цих справ», — додає Таміла Ташева.

Між тим для близьких зниклих питання, чи надавати справі розголосу, є складною дилемою. «Публічні виступи завжди пов’язані з ризиком відчути на собі реакцію де-факто влади Криму. Треба зважати, наскільки цей ризик виправданий, — зауважує Марія Гур’єва, речниця правозахисної організації Amnesty International в Україні. — Але фактично лише глобальний розголос надає можливість хоч якось змінити ситуацію. Хоча, звісно, впливати звідси на те, що відбувається на півострові, дуже складно».

«ПЕРЕСЛІДУВАНЬ ПОБІЛЬШАЛО»

Взагалі ця осінь у Криму стала етапом чергового посилення репресій проти незгодних з анексією. Меджліс кримськотатарського народу Росія визнала екстремістською організацією; відбулися обшуки у кримських мусульман, яким закидають участь у терористичній організації; проти активіста Сулеймана Кадирова порушили кримінальну справу за сепаратизм... «Щодня в Криму щось відбувається: суди, обшуки», — каже Таміла Ташева.

Те, що ситуація з правами людини в Криму погіршується, констатує і Марія Гур’єва. Amnesty International досліджує це питання з моменту анексії півострова, організація вже представляла звіт на цю тему, зараз готує наступний, і правозахисники помічають таку тенденцію. «Переслідувань побільшало, люди більше налякані, більше бояться говорити публічно», — розповідає Марія Гур’єва.

Мовчазні охоронці під російським посольством унаочнюють реакцію влади РФ на регулярні пікети активістів. Втім, Марія Гур’єва запевняє, що поведінка Росії в цій ситуації не така й важлива. Речниця Amnesty International в Україні переконана: «Ці акції потрібні, бо дають змогу тримати питання зникнень у Криму на порядку денному українських політиків та міжнародної спільноти, впливати на активізацію міжнародного тиску для розв’язання проблеми».

На початку жовтня мати зниклого Ервіна Ібрагімова — Ліля Алієва — за допомогою телеканала ATR передала Президентові Петру Порошенку відкритий лист з проханням допомогти в пошуках сина. Чи відповів їй очільник держави, невідомо. Але активісти «Крим SOS» закликають усіх охочих висловити їй слова підтримки — це можна зробити через електронну форму на сайті організації.

А щодо дій української влади — правозахисники кажуть, що необхідно документувати всі порушення прав людини на півострові і працювати на міжнародному рівні, щоби в перспективі винних у злочинах покарали. «Є Міжнародний кримінальний суд та інші правові механізми, які можуть допомогти у розв’язанні проблеми, — резюмує Марія Гур’єва. — Інша річ, що це займе багато часу. Ми маємо бути готовими до тривалої боротьби. До того, що треба працювати постійно, навіть не бачачи негайного результату».

...Тим часом за кілька метрів від посольства, на автобусній зупинці, висить реклама автобусного маршруту до півострова. Люди — і не завжди без крайньої потреби, наприклад, через родичів — продовжують їздити до окупованого Криму, де українців заарештовують і викрадають.