Музика - мало не єдине, що ще не стало для людей яблуком розбрату.
Рей Чарльз, американський співак, музикант, один з найвідоміших у світі виконавців джазу

«Тротуарний Еверест»

Ужгородці просять владу зайнятися пандусами
2 серпня, 2017 - 09:53
ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Найбільше від цієї проблеми страждають люди з інвалідністю, які щодня користуються візком, та батьки з маленькими дітками на візочках. Вони зізнаються, що з малечею часто доводиться пересуватися по проїзній частині.

Збір підписів під зверненням до міського голови розпочали волонтери ГО «Щасливі діти». У самому листі йдеться про те, що вже багато років навіть центральні вулиці міста є недоступними для повноцінних прогулянок з візочками. Автори звернення наводять приклади непристосованих ділянок з адресами та фотографіями і сподіваються, що місцева влада їх таки почує, адже це сором для міста, яке розташоване в самісінькому центрі Європи. 

Із неабиякими проблемами зіткнулася й мама двійняток Ірина Сов’як. «Про те, що місто непристосоване для «візочників», знають усі, хто хоча б раз з тим візочком гуляв. Звісно, дещо я помічала й до народження дітей, але не думала, що все настільки жахливо. Мені дуже часто доводиться йти проїзною частиною з візочком на свій страх і ризик, бо або нема зовсім пандусів (з Київської та Слов’янської набережних на транспортний міст інакше не потрапиш, тільки пройшовши по дорозі), або вони такі вузькі, що мій подвійний візочок на них просто не вміщається. До речі, наш візочок не вміщається на пандус міської дитячої поліклініки, а це вже взагалі безглуздя. Про височезні бордюри на тротуарах — окрема тема: я завжди переходжу дорогу у встановлених місцях, але нормальний спуск є не всюди. І от іду я зі своїм візком, який разом із дітьми важить 40 кг, і щоб підняти його на той тротуарний Еверест, маю спершу зупинитися на переході — а водії ж про це не думають і їдуть собі ледь не по моїх ногах», — розповіла «Дню» пані Ірина.

Вікторія Лисюк — відома в місті журналістка. Незважаючи на інвалідний візок, дівчина навчалася на стаціонарі в університеті й відвідує багато масових заходів. «Проблемні тротуари і пандуси в Ужгороді — щоденний сум містян з особливими потребами. Я з дитинства пересуваюся на візку, тому добре знаю, як важко долати безкінечні перепони на шляху. У місті дуже багато високих бордюрів і стрімких пандусів, які здолати без сторонньої допомоги дуже складно. Найперше, на що варто звернути увагу владі, — пандуси, адже більшість із них зведено під неправильним кутом, тому безпечно здолати їх неможливо. Прикро, що реконструювали один із правильних пандусів у місті, той, що вів до драмтеатру. Кілька років тому там була встановлена чудова конструкція, за допомогою якої можна було легко потрапити на перший поверх театру, а наразі там — малий, геть неправильний пандус, долаючи який, можна навіть травмуватися.  Крім того, дивує, що часто облаштовують пандуси тільки на вході до будівлі, а всередині — доводиться долати сходи. Також засмучує й те, що на кількох облаштованих для візка тротуарних спусках, які таки є в Ужгороді,  водії часто паркують авто, а до прохань поступитися дорогою, на жаль, не всі ставляться з порозумінням», — розповіла «Дню» Вікторія.

Збір підписів триватиме до 7 серпня, далі волонтери передадуть звернення міському голові й разом, усім містом, будуть сподіватися на позитивні зрушення.

Вікторія ЖУЙКО, Ужгород
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments