Три страшні вороги українського відродження – Москва, український провінціалізм і комплекс Кочубеївщини.
Юрій Шевельов, український мовознавець, історик літератури

Тривожні сигнали від Дніпра

Дослідження європейських партнерів ще раз підтвердило наявність у річці небезпечних для екосистеми елементів — тепер потрібен моніторинг та план порятунку
2 березня, 2021 - 20:12
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Анонсуючи презентацію дослідження про безпечність води в Дніпрі, Міндовкілля винесло в заголовок слова про нові дані щодо якості води в Україні. Власне, абсолютно новими їх важко назвати, це радше констатація факту, що Дніпро потребує порятунку, розумного використання та підтримки держави. Як писав раніше «День», зелений колір води в головній річці країни, який впадає в око в літню пору, — це результат зарегульованості водосховищами та наслідки забруднення (№ 130 від 14 липня 2020 р.). Рецепт науковців — змінювати підходи до управління водними ресурсами.

На цьому, до речі, наголошував і Роман Абрамовський, міністр захисту довкілля та природних ресурсів України, обговорюючи результати нового дослідження (проводилося в межах проєкту Європейського Союзу «Водна ініціатива ЄС Плюс для Східного партнерства»): «Підтверджуються наші побоювання щодо наслідків неефективного ведення сільського господарства, промисловості, внаслідок чого Дніпро найбільш забруднений пестицидами та агрохімікатами».

МІДЬ, ЦИНК І НАВІТЬ РТУТЬ

Аналіз проб води та біоти з Дніпра, а ще з Дністра та Сіверського Донця (виконувалися роком раніше) здійснювали фахівці з лабораторії Словаччини. Поки що в Україні таких дослідницьких можливостей немає. Ключова фраза отриманого звіту — «загалом усі речовини, виявлені в концентраціях, що перевищують їх показники EQS/ПБК, становлять потенційну загрозу для екосистеми річкового басейну Дніпра та потребують подальшого моніторингу».

РІЧКУ ПЕРЕВІРИЛИ НА НАЯВНІСТЬ ПОНАД ДВОХ ТИСЯЧ СПОЛУК, ЗНАЙШЛИ — 161 НЕБЕЗПЕЧНИЙ КОМПОНЕНТ, СЕРЕД ЯКИХ — КОВІДНІ ЛІКИ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Так, Дніпро перевіряли на наявність 2232 еталонних сполук із різних груп (фармацевтичні речовини, пестициди, біоциди, продукти особистого догляду та гігієни, промислові забруднюючі речовини, адиктогенні препарати, інгібітори горіння тощо). Також був проведений нецільовий скринінг на вміст майже 65 тисяч хімічних сполук. Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Михайло ХОРЄВ додав, що відповідно до водно-рамкової директиви ЄС обов’язково під час хімічного моніторингу водних об’єктів треба перевіряти наявність 45 специфічних забруднюючих речовин: «Але цей перелік не є вичерпним, тому що є специфічні речовини, які можуть бути наявними на конкретній території, є накопичувачі хімічних речовин — промислові об’єкти, потужні аграрні виробництва тощо. Тому в Україні потрібно було виявити, чи немає у водах інших забруднюючих речовин, які не входять у обов’язковий європейський перелік».

Такий скринінг виявив 17 додаткових специфічних забруднюючих речовин у басейні Сіверського Донця, 18 — у басейні Дністра та 21 — у басейні річки Дніпра. Тобто це ті речовини, яких у водоймах не має бути. Приміром, у Дніпрі знайшли цинк та мідь, у багатьох місцях їхній вміст перевищував допустимі концентрації. Крім того, в одній із проб біоти було виявлено ртуть.

«Мідь та цинк мають широке поширення в басейні та присутні у відповідних рівнях концентрації, що перетворює їх на забруднюючі речовини, специфічні для річкового басейну Дніпра, — йдеться в звіті, опублікованому на сайті Міндовкілля. — Скринінг за припущенням показав наявність 440 сполук у щонайменше одній пробі; додатково до тих, що були виявлені в результаті широкомасштабного цільового скринінгу. Концентрації п’яти промислових хімічних речовин були оцінені на рівні вище їх значень у більше ніж 50% пунктів пробовідбору, а їх присутність у басейні вимагає здійснення моніторингу».

КОВІД У... ДНІПРІ

Ці всі цифри свідчать про те, що Дніпро — не живе, а виживає. В ньому знайшли і важкі метали, і хімічні забруднювачі, і навіть речовини, що мають фармацевтичне походження.

«Щодо поверхневих вод, на щастя, всі понад дві тисячі елементів не знайшли в усіх пробах, виявили 161 мікроелемент, що теж багато, — пояснює директор Інституту навколишнього середовища (Словацька Республіка) Ярослав СЛОБОДНІК. — 19 із виявлених 161 сполук присутні в понад 10% пунктів пробовідбору (всього їх було 27). Їх кількість перевищує порогове значення екотоксичності. Такі речовини в більшості випадків належали до групи пестицидів та фармацевтичних речовин. У такому випадку може бути цікавим, що антиретровірусний препарат лопінавір, широко присутній у пробах, був запропонований як лікувальний засіб проти COVID-19. Bисокі концентрації деяких пестицидів у пунктах пробовідбору представляють серйозну екологічну загрозу».

До речі, найбільшу кількість фармацевтичних речовин та пестицидів виявили в пробах, що були взяті біля місця скидання Київводоканалу — Бортницької станції аерації та на річці Рось, нижче Білої Церкви, йшлося про вплив стічної води ТОВ «Білоцерківвода».

«Моє враження таке, що там, де очисні споруди працюють добре, там ситуація краща. Знайдені дуже великі концентрації пестицидів, я сказав би високі, ми це бачили в одній пробі, — продовжив словацький експерт. — Також вивчали чотири пункти пробовідбору, які розміщувалися на водосховищах, що використовуються для виробництва питної води. Знайшли — фунгіцид карбендазим, засіб проти москітів та інших комах, продукт розпаду гербіциду пропазіну, що перевищували довільне порогове значення 100 нг/л. За кожним забруднювачем — історія, і було б добре відстежувати їх концентрації в масштабі великого національного моніторингу».

ВПЛИВ НА ЧОРНЕ МОРЕ

Крім того, що Дніпро — це головна річка країни в широкому сенсі, це ще й транскордонна водойма, а її стан впливає на якість води Чорного моря. Як зауважив Ярослав Слободнік, Чорне море зараз поволі повертається до життя, але побачене експертами екологічне «жахіття» в українських річках може порушити цю хитку рівновагу.

Про зв’язок Дніпра та Чорного моря вказано і в звіті — «існує чіткий зв’язок між хімічним забрудненням річки та прибережними зонами моря (масивами вод), які перебувають під його впливом». Так, 40 із 161 речовин було виявлено як у морській воді, так і в річковій. Тому Дніпро як джерело забруднення Чорного моря потребує подальшого дослідження, а програми заходів, розроблені для річкового басейну Дніпра та української частини Чорного моря, потребують узгодження.

У Міндовкілля обіцяють, що невдовзі буде налагоджений національний моніторинг. За підтримки європейських партнерів було не лише проведено скринінг річкових вод, а запущено створення лабораторій для такого ж скрупульозного аналізу води, як це робили для нас фахівці зі Словаччини. Лабораторії працюватимуть у Вишгороді (Київщина), Слов’янську, Івано-Франківську та Одесі. Обладнання та навчання персоналу теж буде здійснено в межах проєкту «Водна ініціатива ЄС Плюс для Східного партнерства».

Поява лабораторій, постійний моніторинг за станом водних ресурсів — це ще й вимога Асоціації про угоду з ЄС та виконання Водної директиви ЄС. «Водна директива — це важлива частина законодавства ЄС, вона прийнята не тільки для того, щоб очистити води, а щоб залучати громадськість та населення до збереження водойм, дуже багато зусиль докладається, щоб покращити ситуацію в ЄС. Ми хотіли б надати можливість українським міністерствам втілювати цю політику», — зауважує керівниця відділу співробітництва в сфері економіки, енергетики, інфраструктури та довкілля Представництва Європейського Союзу в Україні Клое АЛЛІО.

Наразі дані моніторингу отримала Державна екологічна інспекція та місцеві водоканали, як одні з основних забруднювачів водойм. «Це важливо, вони повинні розуміти, що у воді є забруднюючі речовини і їх треба моніторити, — додав Михайло Хорєв. — Деякі водоканали це роблять за допомогою міжнародних партнерів, а деякі, як з’ясувалося, цим і не переймалися».

Наступний крок — підготувати програму моніторингу довкілля, яка базуватиметься на виявлених результатах. Також у відомстві розраховують на ухвалення парламентом законопроєктів, що посилюють роль ДЕІ.

КОМЕНТАР

«ВЛАДА МУСИТЬ РОЗРОБИТИ ЧІТКІ ТА ЗРОЗУМІЛІ ПРАВИЛА, А БІЗНЕС — ЇХ ВИКОНУВАТИ»

Руслан ГАВРИЛЮК, кандидат геологічних наук (за спеціальністю «гідрогеологія»), учений секретар Iнституту геологічних наук НАН України, голова Національного екологічного центру України:

— Водна директива ЄС передбачає басейнове управління водними ресурсами. Україна взяла на себе зобов’язання згідно з Угодою про асоціацію з ЄС імплементувати норми цієї директиви. В зв’язку з цим уже здійснено розмежування основних річкових басейнів. Наступний крок — розробка планів управління річковими басейнами.

Басейновий план потребує певної підготовки, зокрема передбачає інвентаризацію всіх джерел забруднення, вивчення сучасного стану та тенденцій у зміні показників водних об’єктів. Саме в межах вивчення сучасного стану басейну проводиться скринінг, що й виконано для басейну Дніпра. Завдання скринінгу — встановити пріоритетні забруднюючі речовини, наразі не ставиться завдання оцінки екологічного стану Дніпра, але про нього побіжно свідчать результати скринінгу. Виявлено 161 забруднювач — а це вказує на техногенне навантаження в басейні. Проте забруднення існує в будь-якому басейні, більш важливо встановити його рівень. Поки що скринінг, на етапі якого за допомогою високоточного обладнання визначало потенційну присутність більше ніж двох тисяч забруднювачів, дав можливість звузити подальші дослідження відповідно до виявлених забруднювачів.

Виявлені під час скринінгу речовини порівнювали з її пороговим значенням токсичності згідно з екологічним стандартом якості. В Україні діють державні санітарні правила 2010 року щодо якості води, яку ми споживаємо, але і в них менше ніж 161 показник. Для багатьох забруднюючих речовин у нас не встановлені норми гранично допустимих концентрацій. Проте важливий комплексний стан водойм, а не лише вміст окремих забруднювачів. Тому Водною рамковою директивою водні об’єкти розділяються на п’ять класів за їхнім екологічним станом. І мета директиви та завдання країни, яка її імплементує, — приведення водних об’єктів до четвертого класу, тобто доброго стану. Для цього буде оцінюватися стан басейну Дніпра та готуватись план заходів для його покращення, екологічного відновлення. Є чіткі вимоги щодо термінів, які закріплені в нашому законодавстві, відповідно до міжнародних зобов’язань, плани управління річковими басейнами мають бути розроблені не пізніше за 1 серпня 2024 року.

Та ніщо не заважає оздоровлювати басейн раніше, тим паче що є інші інструменти розв’язання проблем. Законодавство не дозволяє скидати забруднюючі речовини більше, ніж написано в дозволах на скиди. Для контролю умов дозволів, звичайно, ніхто не забороняє працювати екологічній інспекції, і для цього не треба чекати реформи ДЕІ. Звісно, є очевидні проблем, приміром, штрафи надто низькі, низький рівень технічного забезпечення ДЕІ. Але їх вирішення не залежить від ухвалення планів управління басейнами чи нового закону про екологічний контроль — потрібно зараз знаходити можливості обладнати необхідною апаратурою екоінспекторів, створити умови дотримання єдиних правил ставлення бізнесу до довкілля. Ніхто ж не може уявити, як у Італії чи навіть небагатій європейській країні на зразок Словаччини хтось із труби скидає неочищену воду в річку. Підґрунтя цього — правова країна.

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 
Рубрика: