У Дніпрі – Нобелівський конгрес
Борис ХОЛОД: «Сьогодні, коли Україна в стані війни, немає теми, важливішої за мир»20—24 вересня 2016 року в Університеті імені Альфреда Нобеля триває Міжнародний нобелівський конгрес. Ця подія відбувається в Дніпрі кожні два роки і має велике значення у справі популяризації науки та нобелівського руху в сучасному світі. Цього року матеріали для конгресу надали науковці з України, Швеції, Іспанії, Великобританії, Австрії, США. Особисту і віртуальну участь у конгресі беруть не лише науковці, але і політики, дипломати, громадські діячі зі світовими іменами. Ініціативу проведення конгресу вже підтримали такі відомі люди, як Роалд Гоффман, Нобелівський лауреат з хімії (1981, США), Маріо Варгас Льоса, Нобелівський лауреат з літератури (2010, Перу-Іспанія), професор Мікаель Нобель, підприємець, благодійник, багаторічний президент Товариства родини Нобелів (Швеція), Йоель Едельштейн, спікер Кнесета Держави Ізраїль, а також керівництво Європейської ради з бізнес-освіти (ECBE) та провідні діячі української науки і політики. Головна тема наукової дискусії цього року — «Миротворча та просвітницька місія нобелівських лауреатів у сучасних глобальних умовах». Про історію міжнародних нобелівських конгресів розповідає президент Університету ім. Альфреда Нобеля Борис Іванович Холод.
— Як з’явилася ідея проведення подібних конгресів у Дніпрі?
— Серед усіх університетів світу наш університет єдиний носить ім’я Альфреда Нобеля. Свого часу я листувався із представниками Нобелівського фонду, який знаходиться у Стокгольмі, щоб дізнатися їхню думку: чи може недержавний вуз носити ім’я такої видатної людини? Вони не заперечували, навпаки, написали в листі: це добре, що є університет із такою назвою. Причому не важливо, в якій країні. Аби це привертало увагу молоді та суспільства до тих ідей, які Альфред Нобель заповідав 1895 року. Я інформував Нобелівський фонд про те, що у нас поки немає таких фундаментальних фахів, як фізика, хімія, математика. Але головне — бажання професорсько-викладацького складу, студентів і співробітників університету пропагувати і розвивати ідеї Альфреда Нобеля. А серед них найважливішою є ідея збереження миру. Можна лише дивуватися: коли А.Нобель писав заповіт, він прекрасно розумів, що найкращі досягнення в науці чи літературі матимуть сенс лише тоді, коли буде мир. Я знайшов цікавий запис в А.Нобеля щодо світової політики. Він говорив, що віддав би все за те, щоб на нашій планеті ніколи не було воєн. Це дуже правильні та гарні слова. І це говорила людина, яка винайшла динаміт! 2007 року мене запросили на Всесвітній економічний конгрес, який відбувався у Стамбулі, і я переконався в тому, яку цікавість світова громадськість виявляє до ідей Альфреда Нобеля. Там у нас була бесіда з Нобелівським лауреатом Джозефом Стигліцем. І я вирішив провести перший Нобелівський конгрес в Україні, і саме у Дніпрі. Я подумав, що це буде цікаво, якщо на базі університету обговорюватимуть тему перспектив світової економіки. 2008 року ми відкрили у дворі нашого університету меморіальний символ «Планета Альфреда Нобеля», де зображені нобелівські лауреати всіх номінацій, з усіх країн світу. На відкритті пам’ятника я ще раз переконався в тому, яку повагу виявляють науковці та посли різних країн до імені та грандіозного задуму Альфреда Нобеля. Тому всією вченою радою університету ми підтримали ідею про те, що раз на два роки на базі нашого університету необхідно проводити міжнародні нобелівські конгреси.
— Яким темі і меті присвячують ці наукові форуми?
— Вони повинні сприяти розвитку науки, розумінню того, де ми живемо, яким має бути світ і що це може дати молодому поколінню. За цей час ми провели чотири конгреси — 2008, 2010, 2012 і 2014 років. Усі вони були присвячені економіці, а миротворча тематика з’явилася після того, як у нас 2014 року побував Нобелівський лауреат у галузі літератури, відомий письменник Варгас Льоса. Я йому розповів, що до цього часу ми проводили конгреси з економічної тематики, але нас хвилює, куди далі піде Україна, Європа і в цілому людська цивілізація. Адже на початку XXI сторіччя ми зіткнулися з такими проблемами, які не змогли передбачати в кінці сторіччя двадцятого! У розмові з Льосою я порадився: як би він сприйняв тему миротворчої та просвітницької місії нобелівських лауреатів у сучасних умовах? На це він відповів мені: прекрасна тема! І не тому, що Україна сьогодні опинилася у стані війни. Адже проблема миру актуальна для багатьох країн, на різних континентах — Близький Схід, Азія, Латинська Америка. Таку ж думку про цю ідею висловив Роалд Гоффман, Нобелівський лауреат з хімії, з яким я зустрічався у Львові минулого року. Цей нобелівський конгрес буде п’ятим, але першим — щодо миротворчої тематики. Наша молодь повинна розуміти, в якому напрямку далі розвиватиметься людство. Студенти понесуть цю ідею миротворчого потенціалу далі — і це наше головне завдання. Університет ім. Альфреда Нобеля наполегливо працюватиме над тим, щоб ідея миру була підтримана людьми. Свої листи-звернення ми направили до Адміністрації Президента, до МЗС, Міністерства освіти і науки, Академії наук та інших інстанцій в Україні та за кордоном, а також усім нобелівським лауреатам премії Миру, що нині живуть. Їхні відповіді показують, що ідея конгресу з таким порядком денним дуже актуальна.
— Хто із відомих гостей буде присутній на конгресі?
— На попередніх форумах у нас було багато вчених із різних країн. В основному це були керівники академічних інститутів. Приїжджали також надзвичайні та повноважні посли, які інформували про нобелівські конгреси свої міністерства закордонних справ. На попередніх конгресах було до 150 гостей із різних країн. Цього року ми запросили багато нобелівських лауреатів, але ситуація в Україні залишається складною. Тому вони відкритим текстом пишуть, що хоча надалі збираються співпрацювати з університетом за цією та іншими тематиками, але становище на сході України не дає їм можливості бути присутніми особисто. Наважився приїхати до Дніпра Мікаель Нобель, внучатий племінник Альфреда Нобеля. Він збирався приїхати ще на минулий наш конгрес, але тоді це не вдалося.
Він виступить 21 вересня на пленарному засіданні, потім зустрінеться зі студентами. Думаю, що цікавими та важливими будуть також зустрічі гостей конгресу та наших студентів із Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Іспанії в Україні Херрардо Бугайо Оттоне...
— Яку участь у конгресі братимуть студенти?
— За традицією в дискусіях конгресу разом з іменитими вченими братимуть участь студенти і навіть старшокласники Дніпра та нашого регіону. В рамках конгресу 21 вересня стартує ініційований студрадою Університету імені Альфреда Нобеля молодіжний рух «За мир і безпеку в Україні та світі», присвячений Дню Миру, який відзначається 21 вересня. Варто зауважити, що зараз в університеті навчається 3800 студентів за 14 фахами соціально-економічної спрямованості — економіка міжнародних відносин, економіка підприємств, фінанси і аудит, оподаткування, товарознавство, правознавство, психологія, соціальна робота і педагогіка, маркетинг, менеджмент, туризм та інші.
Так от, саме для студентів і старшокласників у програмі Конгресу передбачено дві дискусійні панелі, спікерами на яких будуть Мікаель Нобель і Х. Бугайо Оттоне, Надзвичайний і Повноважний посол Королівства Іспанії в Україні. Мовами спілкування на цих зустрічах за участю старшокласників і студентів буде англійська й іспанська. Сьогодні разом із українцями у нас навчається 100 іноземних студентів із 34 країн світу. Цього року з країн Близького Сходу, Азії, Латинської Америки прийшли запити про укладення нових угод на навчання студентів 2017 та 2018 років. На балу першокурсників, присвяченому початку навчального року, виступав у нас один з іноземних випускників. Він закінчив бакалаврат із двома дипломами — нашого університету й Університету Уельсу (ця програма міжнародних дипломів успішно діє у нас з 2012 року). І зараз йому, нашому випускникові, запропонували для роботи в Нігерії п’ять посад найвищого рівня. Ми його запитали: якщо станете Президентом, то приїдете до нас? Відповідав, що обов’язково повернеться з випускниками шкіл і ліцеїв, яким рекомендуватиме навчання в Україні.
Для нас така наступність дуже важлива.