Той, хто приймає зло без опору, стає його співучасником
Мартін Лютер Кінг, американський проповідник і лідер руху за громадянські права, лауреат Нобелівської премії миру

«Уроджені вади»

Що заважає повноцінному запуску системи електронного здоров’я
26 червня, 2019 - 09:42
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Нещодавно кілька народних депутатів запросили журналістів на пресконференцію, щоб розповісти про проблеми з впровадженням системи електронного здоров’я. Один із них — Олег МУСІЙ, заступник голови парламентського комітету з питань охорони здоров’я, яскравий опонент в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун та усього, що впроваджує її команда. 

Разом із ним розносити в пух і прах інформаційну реформу в МОЗ збиралися в.о. голови комітету ВР з питань запобігання та протидії корупції Юрій Савчук, голова комітету з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко, президент БФ «Розвиток сучасної медицини» Всеволод Конотоп, який допомагав Мусію, коли той обіймав посаду міністра охорони здоров’я, запускати eHealth.

Здивувала поява серед цих спікерів в.о. генерального директора ДП «Електронне здоров’я» Романа ЄГОРЧЕНКА. Адже це підприємство безпосередньо підпорядковане МОЗ, тож його позиція мала б збігатися з міністерською.

ПРЕТЕНЗІЇ ОПОНЕНТІВ

Останній розповів, щосьогодні на підприємстві новий керівник, який ані дня не працював на підприємстві, — Андрій Сучик, близький до заступника міністра Павла Ковтонюка. До речі, Романа Єгорченка було призначено в.о. директора після того, як МОЗ звільнило з посади директора Дениса Мацуя за виявлені порушення. На той час Єгорченко працював його заступником.

«Тестова система eHealth коштувала 400 тисяч доларів станом на 1 квітня 2018 року, документи були подані Ковтонюку на погодження в грудні 2018 року, але де система, де технічна документація по ній, ніхто не знає, — розповідав ЗМІ Роман Єгорченко. — Водночас МОЗ має вже завершувати верифікацію всіх зібраних даних, щоб потім з’єднати їх у єдину базу та передати Національній службі здоров’я. Крім того, МОЗ півроку вже не проводить тендери, щоб продовжити вливати вісім інших реєстрів у центральний компонент (програмне забезпечення, яке накопичує інформацію, що надходить із медичних інформаційних систем або іншого програмного забезпечення), але нічого не робиться, а гроші заморожені».

Інформатизація медичних закладів справді запізнюється. Та це ще півбіди. Як стверджували учасники заходу, досі не працює система захисту персональних даних. За словами Всеволода Конотопа, з 17 існуючих медичних інформаційних систем працюють легітимно лише дві, решта не мають комплексного захисту інформації.

Свіжий скандал у Ірпені лише згустив фарби над репутацією МОЗ та eHealth. Як повідомляла Національна служба здоров’я, через порушення було деактивовано в електронній системі понад десять тисяч декларацій про вибір лікаря, які начебто підписали мешканці Ірпеня з комунальним закладом «Ірпінський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ірпінської міської ради.

Зокрема, деякі примірники декларацій не були взагалі видруковані з електронної системи охорони здоров’я; більша частина видрукованих декларацій не містили підпису пацієнта, частина декларацій були заповнені не за встановленою формою, а частина — заповнені не в електронній системі охорони здоров’я, а «від руки», пояснювали в НСЗУ.

КРИТИКА ПРИБІЧНИКІВ

Тепер Мінздоров’я слід добряче попрацювати з громадою Ірпеня, аби пояснити, що кожен має перевірити, чи не зникла його декларація та чи все було заповнено в законний спосіб. Замість цього в МОЗ лише оприлюднили для громадського обговорення проєкт Концепції інформатизації охорони здоров’я. А голова НСЗУ Олег Петренко наголосив, що система eHealth безпечна та захищена.

Якщо заявам нардепів ще можна знайти якесь пояснення, бо вони так чи так у опозиції до МОЗ, то критика від затятих прихильників Супрун та її помічників доводить, що з впровадженням електронного здоров’я не все так просто.

«Добре відомо: я всіляко підтримую медичну реформу та готовий боротися за неї. Однак у мене є багато запитань до того, яким чином відбувається впровадження електронної системи охорони здоров’я, — написав у своєму блозі на «УП» Тимофій БАДИКОВ, заступник голови громадської ради при МОЗ та голова правління ГО «Батьки за вакцинацію». — Немає відкритого технічного завдання, зрозумілого пацієнтам, комітетам та урядовим структурам, розробникам МІС (медичних інформаційних систем). Останні вже два роки інвестують свої кошти й розраховують отримати оплату. Але досі немає жодного документа від МОЗ, який би їм це гарантував. А все через те, що немає нормальної нормативної бази. Є лише обіцянки «прозорого» заступника міністра Павла Ковтонюка, який курує в міністерстві питання eHealth, але так і не спромігся забезпечити нормальну роботу ДП «Електронне здоров’я».

Також Бадиков додав, що торік у НСЗУ виникли проблеми з підписанням договорів із медзакладами. Тож служба вимушена виправляти помилки, пов’язані з електронними рецептами. Відкладається повноцінний запуск програми «Безкоштовна діагностика». Як стверджує експерт, усе це через відсутність рішень або неправильно прийняті рішення, за які відповідав саме Павло Ковтонюк.

Зважаючи на це, Тимофій Бадиков радить тимчасово зупинити запуск у експлуатацію нових режимів центрального компонента, як-то медичні записи, направлення та інше. А ліпше удосконалити вже існуючі медичні онлайн-сервіси — декларації та електронні рецепти.

ОЧІКУВАННЯ МЕДИКІВ

Проте деякі пацієнти та лікарі з нетерпінням очікують повноцінного запуску eHealth, приміром, ті, хто на власному досвіді відчув переваги від інформатизації системи охорони здоров’я. Одними з перших на цей шлях стали медичні заклади в Мукачевому. 2016 року за ініціативою міського голови відділ охорони здоров’я розробив, а Мукачівська міська рада ухвалила програму створення єдиного медичного інформаційного простору міста.

«У нас створилася єдина система обміну даних, коли сімейний лікар бачив, що робить спеціаліст із пацієнтом у стаціонарі, і навпаки, — розповів керівник КНК «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Мукачево» Євген МЕШКО. — Якщо раніше в нас виникали проблеми з тим, що губилися картки чи якісь дані втрачалися, нині цього немає. Будь-яка інформація за останні два роки зберігається в інформаційній системі. Це дуже потужний інструмент. До того ж пацієнти хочуть якісної медицини. Коли є база з медичною історією життя пацієнта, це полегшує діагностику та лікування. Для лікарів оцифрована інформація спрощує теж роботу та економить час, особливо, коли йдеться про обробку даних та збір статистики».

«Ми чекаємо, що, крім декларацій та електронного рецепта, в центральному компоненті запрацюють інші складові, — продовжив лікар. — На черзі — електронний рецепт. Багато країн-сусідів такого не мають. Також на етапі введення медичний епізод, тобто будь-яке відвідування лікаря наразі збирають лише на рівні закладів. На завершальному етапі впровадження електронних відвідувань на державному рівні. Відповідно, НСЗУ буде бачити загальну статистику, хто з чим звертався до лікарів. Поки що всі переваги помітні лише на місцях. Якщо це все запрацює на державному рівні, відбудеться обмін інформацією про пацієнтів. Цього немає навіть у розвинених країнах світу. Торік ми були з ознайомчим візитом у США, де пацієнт переносить дані з одного закладу до іншого на диску. А в Україні, будучи в будь-якій точці країни, можна звернутися до лікаря, і буде все відомо про діагнози, попереднє лікування, супутні захворювання тощо».

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ