Уся правда про гроші. За годину

Більшість туристів асоціюють місто над Бугом із трьома визначними місцями — це музей-садиба Миколи Пирогова, ставка Гітлера «Вервольф» та світломузичний фонтан Roshen. І програють від цього, бо, крім відомої туристичної тріади, Вінниця має чим дивувати. До прикладу, в місті діє 11 (!) музеїв різного напряму. Серед них класичні — краєзнавчий і художній обласного підпорядкування, меморіальна садиба Коцюбинського і музей гончарства імені Луцишина, розрекламований музей транспорту та відомчий авіаційний просто неба. Та поряд із ними в місті є чимало маловідомих закладів, які можуть вразити своїми експонатами -»очевидцями» цілих епох. До таких сміливо можна віднести Музей грошей, який діє на базі Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. В його експозиції понад 2000 купюр, монет та інших грошових знаків із пів сотні країн світу. Заклад відкрили 2001 року, а його фонди формувалися упродовж десятиліть. До них увійшли подарунки від відвідувачів — монети, купюри, банкноти, цінні папери — зокрема й від чотирьох президентів України: Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми, Віктора Ющенка та Петра Порошенка. Одним з перших експонатів стала 1 гривня, на ній напис «Щиро» від тодішнього прем’єрміністра Віктора Ющенка.

«Музей грошей Вінницького торгово-економічного інституту КНТЕУ — це особлива ніша музейних установ Вінниччини, яка не має аналогів на теренах області, — відзначає директорка інституту Наталія ЗАМКОВА. — Його місією є просвітницька діяльність, що стосується фінансової грамотності, економічних процесів та загалом ролі грошей у житті суспільства. Тому першочергово він створювався заради навчання при кафедрі фінансів, але тепер переріс у окрему структурну одиницю і входить до офіційного реєстру музейних закладів. Майже кожна група відвідувачів залишає на згадку подарунок від себе. Левову частку експонатів зібрали наші студенти, викладачі та випускники. Завдяки їхній небайдужості та підтримці наш музей постійно поповнюється екземплярами різноманітних та цінних купюр і монет. Нові експонати, зі свого боку, надають можливість відвідувачам розширити свої знання щодо еволюції грошей, розвитку країн та збагатити свій світогляд».

НОВІ-СТАРІ ГРИВНІ

В експозиції представлені цікаві та цінні експонати, які відображають розвиток грошей і грошового обігу не лише в Україні, а й світі. Серед найбільш раритетних — монета з античного грецького міста Пантікапея, датована І ст. до н.е. Її знайшли на території сучасного Запоріжжя. Вона розпочинає експозицію, яка побудована хронологічно і показує історію грошового обігу з давніх часів і до наших днів. Адже гроші, як відзначає кураторка музею, старший викладач кафедри фінансів Ліна МАРШУК, єдині «очевидці», що неупереджено показують економіку, фінанси, політичну ситуацію, а також розвиток науки, техніки та культури певної епохи.

«Гроші — один з головних винаходів людства, які можна порівняти з винаходом писемності, електрики, електронних засобів зв’язку всесвітньої мережі інтернет. Тому під час екскурсії, яка триває трохи більше ніж годину, ми намагаємося і розповідати про представлені експонати, і розширити знання з культури, економіки та торгівлі крізь призму грошового обігу, тобто прагнемо підвищити фінансову грамотність населення, — розповідає Ліна Маршук. — Значна увага приділена історії розвитку грошей України. Тут представлені стародавні монети, гроші періоду існування Української Народної Республіки, Радянського Союзу, періоду німецької окупації, українські купоно-карбованці, сучасні українські гривні та розмінні монети.

Часом відвідувачі дивуються, коли ми розповідаємо, що історія української гривні не сучасна, це вже не перше її пришестя, було ще за часів Української Народної Республіки. В експозиції представлена 100-гривнева купюра, яка має вишукані орнаменти українського бароко. Ці банкноти друкували в одній з найкращих тогочасних київських друкарень, власником якої був Кульженко. А за часів Скоропадського, щоб запобігти випадкам фальшування, їх друкували в Німеччині. До речі, першу сучасну українську гривню також друкували не в Україні і про це мало хто знає. У 1990-х ми не мали власних потужностей, тому гривні були видрукувані в Канаді ще за кілька років до запровадження грошової реформи в Україні. А привезли гроші в країну кораблями».

«КАТЬКИ» І «ДЕНГИ»

У музеї також представлені гроші різних держав, які були в обігу на території сучасної України. Можна відкрити для себе факт обігу в нашій країні грошей не лише Російської імперії, а й Польщі, Німеччини, Австро-Угорщини, Туреччини, Чехословаччини та Румунії. Та найраритетнішими в цій серії є так звані Катеринки, або Катьки, на аверсі яких портрет Катерини ІІ у характерному для цієї епохи художньому оформленні. Куратор музею називає грошову реформу Катерини ІІ досить успішною, адже інфляції не було кілька років. За її прикладом «свої» гроші почав випускати і її наступник Олександр ІІІ і також із своїм портретом, не поталанило скористатися такими привілеями Миколі ІІ.

Привертають увагу в цьому блоці і монети тих часів. Найдавніша — «Денга», датується 1730 роком. Вона має досить не просте оформлення. На аверсі зображений державний герб, а на реверсі посередині вказаний номінал «денга». Навколо центральних елементів розташований складний візерунок — так звана «розетка». Свого часу музей цікавився, чи можна цю монету відреставрувати, щоб було добре помітно напис і орнамент, але як виявилося професійних реставраторів, які спеціалізуються саме на мідних монетах, у країні не так уже й багато. А ті, що є, запропонували непідйомну для закладу ціну.

«ЗАЙЧИКИ», «ЛЕВИ» І РОСІЙСЬКІ МММ

Музей розповідає про гроші від історії їх виникнення і до еволюції — появи сучасних пластикових карт. Окремими блоками представлені банкноти Білорусі, Туреччини, Югославії, Польщі, Словенії, Румунії, Болгарії, навіть Гондурасу — загалом понад 50 країн. Крім цього, експозиція містить колекцію марок, талонів на споживання, підробки, гроші неіснуючих держав, курйози, сурогати, найменші і найбільші гроші. В цьому блоці чільне місце посідають акції МММ, які надійшли у вільний продаж 1994 року і всього за пів року сягнули небачених раніше результатів, акумулювавши третину бюджету Росії, що спричинило зростання цін на акції в 127 разів. Це була найбільша фінансова піраміда, від якої постраждали, за різними оцінками, від 10 до 15 млн осіб.

«Авантюра Мавроді і його братів — це також досвід для майбутніх фінансистів і не лише. Вони не лише піраміду будували, а й випускали власні гроші. І люди на це велися, за що поплатилися. Про такі піраміди й інші можливі маніпуляції з грішми мають знати всі, хто з ними має справу, — наголошує Ліна Маршук. — Наступні стенди — це валюта різних країн світу. Тут і білоруські «зайчики», і болгарські «леви», і литовські «вангорки». Загалом понад 50 країн, просто через тісне приміщення ми не всі виставляємо. Зараз ми прагнемо зробити так, щоб це був постійний музей, доступний для відвідування, що не шкодило б навчальному процесу».

Наразі музей грошей розташований у приміщенні читального залу Вінницького торгово-економічного інституту. Відвідати його можуть усі охочі вінничани та гості міста. Екскурсії проводять безоплатно, але за попередньою реєстрацією. Щоб потрапити до музею, достатньо звернутися до закладу (за телефоном (0432) 55-04-06, електронною адресою: [email protected] або просто підійти і домовитися) Після того, як музей буде розміщений у окремому приміщенні, екскурсії до нього планують додати в туристичні маршрути міста.