Істина - пробний камінь самої себе та брехні.
Бенедикт Спіноза, нідерландський філософ, науковець, політичний та релігійний мислитель

«Від ієрархічного мислення – до мережевого»

У Харкові замість звичайних рефератів пропонують писати статті до «Вікіпедії»
1 жовтня, 2015 - 11:14

«Вікіпедія» є не лише джерелом інформації. Це також потужний технологічний інструмент для розвитку освіти та науки, вироблення навичок критичного мислення та аналізу інформації під час роботи над статтями, вважають харківські діячі «Відкритого Університету Майдан Моніторинг» та закликають науковців, викладачів вишів України разом зі своїми студентами та аспірантами долучатися до написання матеріалів до «Вікіпедії».

У Харкові відбувся круглий стіл щодо впровадження освітньої програми «Вікіпедії», на якому освітяни-активісти нагадали про звернення міністра освіти і науки Сергія Квіта щодо внеску академічної спільноти до розвитку української «Вікіпедії», розповідали про шляхи такої роботи та її позитивні результати.

Організатор круглого столу, координатор ГО «Вікімедіа Україна», історик Сергій Петров зауважив, що міжнародна ініціатива «Освітня програма Вікіпедії» працює з 2010 року, і зараз в ній беруть участь понад 70 країн світу. В Україні проект реалізується протягом останніх трьох років, до нього долучилися студенти та викладачі вишів з Сум, Києва, Чернігова. В Харкові студенти НТУ ХПІ написали кілька десятків статей, виклали фото до Вікісховища.

Нові технології мотивують процес освіти, роблять його більш цікавим, наповненим та інтерактивним, впевнені освітяни-активісти. Традиційні реферати зазвичай ідуть «на макулатуру» після доповіді. А реферати у вигляді статей на Вікі залишаються для подальшого цитування, можуть стати кроком у науковій кар’єрі, частиною резюме про участь у міжнародному освітньому проекті (в роботі брали участь найвідоміші виші, такі як Університет Каліфорнії в Берклі та Йєльський університет), особистим досягненням та надбанням навичок та вмінь. Бо під час роботи над статтею студент учиться аналізувати, добирати джерела, структурувати та оформляти інформацію у вигляді логічного тексту. Це своєрідний тренажер для наукового письма, коли майбутні науковці пишуть лаконічний та змістовний текст, проводять оригінальне дослідження, несуть відповідальність за дані.

Робота над статтями відкрито показує компетентність викладачів та студентів, вважає викладач та науковець Оксана Середкіна, одна з засновниць «Вільного Університету Майдан Моніторинг». Але також дозволяє науковцям розширювати свою аудиторію. «В науковців є потреба розмовляти з суспільством, але вони не розуміють, як це робити і не вважають за потрібне займатися піаром», — говорить кандидат математичних наук.

Олена Знаткова з Аграрного університету Луганська, який евакуювали до Харкова рік тому разом з іншими 15 вишами сходу України, вважає, що нові технології необхідні студентам особливо в напруженій конкурентній ситуації. Викладач звернулася з проханням допомогти вишу, який під час переїзду втратив базу для наукових досліджень та технічне забезпечення у впровадженні даної програми. Досі Аграрний університет Луганська не отримав жодної допомоги від двох міністерств у найскрутнішій ситуації, поскаржилася помічник ректора Олена Знаткова.

«Треба від ієрархічного мислення переходити до мережного. Бо мережа може більше. Від ієрархічних авторитетів ми переходимо до відкритості знань і відкритої перевірки джерел. Прозорість — це безперечний плюс цієї програми», — каже про додаткові позитивні впливи програми науковець Оксана Середкіна. Сергій Петров також вважає, що «Вікіпедія» втілює загальну мрію про те, щоб кожний мав доступ до всіх накопичених у світі знань.

Між іншим, члени круглого столу дійшли висновку, що найбільш якісно в українській «Вікіпедії» представлена біологія, де статті пишуть кандидати наук та молоді науковці. Найслабкішим розділом наразі є астрономія.

Альона СОКОЛИНСЬКА
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments