Україно, дозволь мені серед твого безголов'я головою тривожною прорости!..
Іван Драч, український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч, критик часів радянської епохи

Волонтери переконують... медиків

Чому біотехнології — це альтернатива протезуванню
23 грудня, 2015 - 15:57
СКОРО РІК, ЯК ОЛЕКСАНДР ОТРИМАВ ПОРАНЕННЯ, А ЗА КІЛЬКА МІСЯЦІВ БУДЕ ОСНОВНА ОПЕРАЦІЯ. ДРУЖИНА ОКСАНА, ЯК ЗАВЖДИ, ПОРУЧ. ЗДАЄТЬСЯ, ЩО НАВІТЬ ВІРИ В ОДУЖАННЯ БІЛЬШЕ САМЕ В НЕЇ, НІЖ У ЧОЛОВІКА / ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

«Ходімо, я покажу, як почувається Олександр зараз», — веде в палату до чоловіка Оксана Бабурик. 19 січня цього року боєць 93-ї ОМБр отримав поранення в Авдіївці, потрапив під мінометний обстріл. Майже рік лікувався у Дніпропетровській лікарні ім. І. Мечникова, лікарі наполягали на ампутації пораненої ноги. Оксана не здавалась, надію на одужання знайшла в палаті, де один із бійців розповів про київську приватну клініку, в якій застосовують сучасні клітинні технології та відновлюють функції кінцівок. Родина зібралась до Києва. Із вересня і зараз Олександр Бабурик перебуває на лікуванні у приватній «Ilaya», де лікарі дають 90% шансів на відновлення ноги.

ПОТАНЦЮЄМО УДВОХ

«Права нога на сім сантиметрів коротша, і на лівій нозі перебитий нерв. Нам зробили першу операцію, почистили те, що загноїлось після попереднього лікування, взяли забір клітин для нарощування кістки. Я дуже вірю і хочу, щоб мій чоловік ходив, щоб ми їздили до друзів, щоб разом ще потанцювали», — розповідала Оксана зі сльозами на очах. А от Олександр усміхався, тішився, що нога вже не так болить, помаленьку може ходити, спираючись на милиці. А на новорічні свята його відпускають додому — у Дніпропетровську на тата чекає дев’ятирічний син. До клініки їх викличуть, коли вже буде готовий трансплантат.

Схожа ситуація в сусіда по палаті — бійця «Правого сектору» Олексія. Отримав поранення обох ніг у Пісках у лютому цього року. «Ліва нога в тяжкому стані, а права — більш-менш. Немає 12 сантиметрів кістки, вже було десятки два операцій у різних лікарнях, скрізь починали лікувати, а потім відправляли на ампутацію. Навіть була думка, що треба погоджуватись на це, бо надії немає. А зараз заживляють ногу, кістку видовжують і поставлять трансплантат. Не шкодую, що пішов на фронт, бо хто має йти? — жартує чоловік. — Це невеликий вклад такою ціною».

Лікують бійців у межах проекту «Біотех-реабілітація поранених», заснованого волонтером Давидом Арахамією. За рік зібрано дев’ять мільйонів гривень і поставлено на ноги 40 бійців, яким загрожувала ампутація та протезування. Волонтери ж давно просять державу розробити аналогічну до їхнього проекту програму і закладати кошти не на протези (а це 150 мільйонів гривень), а на відновлення кінцівок.

«ТРЕБА, ЩОБ ЛІКАРІ ПОВІРИЛИ В ЦЕ»

Наразі активісти готують відповідний законопроект, але передусім намагаються переконати медиків, що клітинні технології справді працюють. Перша кількагодинна дискусія з лікарями точилася довкола питань, чи мають право лікарі це робити (нещодавно лікар Володимир Оксимець, автор біотехнології, захистив з цієї теми докторську дисертацію), чому гроші на лікування бійців збирають українці та при цьому проект називають соціальним (оплачуються лише клітинні матеріали, які замовляють зі США, та робота лікарів), і скепсис — а де ж результати? Показати їх спробувала Оксана Бабурик на прикладі свого чоловіка, котрому не допомогли 14 операцій, а перші успіхи виявилися в Києві. Однак медики здавалися непробивними фортецями.

«Є традиційне медичне лобі й так звана протезна мафія, — коментує скепсис лікарів Давид Арахамія. — Ми вирішили регулярно зустрічатися з лікарями, бо до них же звертаються бійці за порадами, і треба, щоб лікарі повірили в це. Нещодавно я спілкувався з експертами із Катару, вони хочуть побудувати для своїх військовослужбовців такий самий центр, як у Києві, — то чому катарці готові за це платити гроші, а наші цього не визнають взагалі?»

Інна ЛИХОВИД, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments