Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Врятувати Жуків острів

У боротьбі за 80 гектарів заповідної землі активісти розраховують на дію нового рішення Великої Палати, котре захищає особливо цінні землі
22 лютого, 18:39

23 лютого Велика Палата Верховного суду розглядатиме, як кажуть активісти, непросту справу, яка може вплинути на долю цінних столичних земель, зокрема, Жукового острова. Нагадаємо, 3 грудня 2020 року Київський апеляційний суд ухвалив постанову у справі №752/3093/19, якою залишив вимоги Офісу Генерального прокурора України щодо повернення незаконно набутих земель природно-заповідного фонду без задоволення. Мотивація колегії суддів — сплив строк пред’явлення позовної вимоги. Таке рішення фактично поставило крапку на багаторічній боротьбі прокуратури за відновлення заповідного статусу земель заказника, що опинилися у приватній власності.

ІЗ 2015 РОКУ ПРОКУРОРИ ВІДВОЙОВУВАЛИ ЗАПОВІДНІ ГЕКТАРИ

Боротьба була справді тривалою. Бо ще у 2007 році Київрада прийняла рішення № 355/3189 «Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «КОТМІСТ» для житлової забудови на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва». Ішлося про передачу у приватні руки майже 80 гектарів заповідних територій. «Острів Жуків» — це ландшафтний заказник місцевого значення. На цій території зводив маєток соратник експрезидента Віктора Януковича — Юрій Іванющенко. Журналісти називали маєток «Межигір’я-2». Із 2015 року прокуратура почала повернення незаконно приватизованих заповідних земель.

До речі, раніше журналісти програми «Bigus.info» розповідали про ще один проєкт забудови на Жуковому острові. Ішлося про два палаци з басейнами, власними причалами та елітною закритою базою відпочинку.

Але грудневе рішення апеляційної інстанції унеможливлювало подальшу битву за Жуків острів. Однак нещодавно з’явилась нова правова позиція Великої Палати Верховного суду, яка сформулювала висновки у низці судових справ щодо строків давності. Тепер це не має значення, якщо ідеться про особливо цінні землі, які є власністю усього українського народу. Тобто позови про повернення незаконно приватизованої землі, що є особливо цінними територіями, можна подавати будь-коли, строки давності до уваги не беруться. Зауважмо, справу по Жуковому острові закрили якраз через сплив строку пред’явлення позову.

До недавнього часу низку судових справ щодо особливо цінних земель, у тому числі за позовами прокуратури, відхиляли та відмовляли у розгляді саме через строки давності, — зазначає голова ГО «Екозагін» Михайло ПОГРЕБИСЬКИЙ. — Проте Велика Палата випрацювала позицію, що строки давності не беруться до уваги. І Верховний суд все-таки вимушений притримуватисьs позиції, що строки давності до уваги не беруться. Справа щодо Щасливської сільської ради — це комбінація, коли взяли зовсім другорядну справу, на якій можуть напрацювати іншу судову практику — відступу від нового правового висновку Верховної Палати. Якщо Велика Палата не змінить свій правовий висновок, є шанси втримати всі важливі справи на рівні Верховного суду

«...Касаційний господарський суд висловив правову позицію про те, що зайняття земельної ділянки лісогосподарського призначення з порушенням положень Земельного кодексу України та Лісового кодексу України треба розглядати не як пов’язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади і позовну вимогу про зобов’язання повернути таку ділянку слід вважати негаторним позовом, який можна заявити впродовж всього часу тривання порушення прав її законного володільця», — ідеться у тексті ухвали.

НА ЗАВАДІ — ДРУГОРЯДНА СУДОВА СПРАВА

Така позиція могла б врятувати чимало незаконно присвоєних земельних ділянок, що були прибережними зонами, зеленими територіями тощо. Але на прикладі другорядної справи Велика Палата може відступити від напрацьованої нової практики.

Так, невдовзі Велика Палата розглядатиме справу N359/3373/16-ц (детальніше з нею можна ознайомитися на ресурсі https://verdictum.ligazakon.net/document/89903483). Ще у червні 2018 року прокуратура Київської області у позові до Верховного суду вимагала визнати недійсними рішення Щасливської сільської ради, прийняті у 2013 році, які затверджували проєкти землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок з «ведення особистого селянського господарства» на «під будівництво готельно-ресторанного комплексу та обслуговування автотранспорту». Ішлося про земельні ділянки, право користування якими належало ДП «Бориспільський лісгосп». Як зазначали у позові прокурори, право зміни цільового призначення цих ділянок  належить Кабміну, а не Щасливській сільській раді.

«Крім того, органи лісового господарства не надавали згоду на переведення лісових земель до нелісових для використання у цілях, не пов’язаних з веденням лісового господарства, — аргументувати прокурори. — Власники земельних ділянок, які незаконно приватизували ці об’єкти нерухомого майна, не мали права відчужувати земельні ділянки та змінювати їхнє цільове призначення».

Незважаючи на такі аргументи, Верховний суд відмовив прокуратурі у задоволенні позову — через строки давності. Тепер у справі щодо Щасливської сільської ради, котру розглядатиме Велика палата як остання інстанція, судді якраз просять відступити від свого попереднього правового висновку щодо строків давності.

«До недавнього часу низку судових справ щодо особливо цінних земель, у тому числі за позовами прокуратури, відхиляли та відмовляли у розгляді саме через строки давності, — зазначає голова ГО «Екозагін» Михайло ПОГРЕБИСЬКИЙ. — Проте Велика Палата випрацювала позицію, що строки давності не беруться до уваги. І Верховний суд все-таки вимушений притримуватись позиції, що строки давності до уваги не беруться. Справа щодо Щасливської сільської ради — це комбінація, коли взяли зовсім другорядну справу, на якій можуть напрацювати іншу судову практику — відступу від нового правового висновку Верховної Палати. Якщо Велика Палата не змінить свій правовий висновок, є шанси втримати всі важливі справи на рівні Верховного суду».

«День» буде стежити за розвитком ситуації.

ДОВІДКА «Дня»

Жуків острів розташований в Голосіївському районі, на правому березі Дніпра, між островами Коник і Водників (з останнім з’єднаний дамбою). До нього ведуть два шляхи: автомобільний і пішохідний.

Жуків острів — ареал проживання багатьох представників флори і фауни, занесених до Червоної книги України, в тому числі — білохвостого орлана і сірої куріпки. Рідкісних рослин налічується близько 120 видів, риб — понад 30 видів. На острові можна побачити перелітних птахів і самих різних ссавців: видру і ондатру, бобра і єнотоподібного собаку, ласку і кам’яну куницю.

Жуків острів з давніх пір служив мисливськими угіддями для київських князів, а потім — пасовищами, що належали Києво-Печерській Лаврі. Назва місцевості не має відношення ні до комах, ні до прізвищ відомих людей. Своє ім’я Жуків острів отримав від впадає в Дніпро маленької річки Жуковки. У народі і річку, і острів називають просто Жучка. Тут знаходиться одна з найбільших заповідних зон Києва, значима для всієї Європи, де зусиллями екологів збережена незаймана природа.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати