Витіснення...

Прокуратура Автономної Республіки Крим та Регіональний центр прав людини надіслали Міжнародному кримінальному суду (МКС) сьоме подання з доказами примусового переміщення Росією цивільного населення з Криму. Про це під час брифінгу «Тікати не можна залишитись. Нові докази злочинів РФ у Криму» повідомив прокурор АРК Ігор ПОНОЧОВНИЙ.

У документі наведені докази того, що запроваджена Росією політика «інтеграції» та атмосфера страху призвели до переміщення кримчан і зміни демографічної ситуації на півострові. Автори подання показали широкомасштабність та систематичність витіснення населення із Криму.

Інформаційне повідомлення до МКС ґрунтується на більш ніж тисячі протоколів допитів переселенців, які зібрала прокуратура АРК за останні три роки.

Автори документа виокремили приблизно 30 основних факторів у шести сферах суспільного життя, які спонукають людей до переміщення. Серед основних причин — нав’язування російського громадянства, переслідування за політичні або релігійні переконання, порушення свободи слова, мирних зібрань, відсутність справедливого судочинства, експропріація або втрата майна, складнощі з доступом до медичних і соціальних послуг без російського паспорта, неможливість навчатись українською мовою, призов до російської армії.

«Ці дії спрямовані насамперед на проукраїнське та кримськотатарське населення, нелояльне до окупаційної влади, і мають на меті витіснення із Криму будь-якого проукраїнського населення і заміщення його людьми із Російської Федерації, щоб змінити демографічну ситуацію на півострові на користь Росії... Такі дії становлять серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, передбачені Римським статутом, IV Женевською конвенцію 1949 року та Європейською конвенцією з прав людини», — розповів Ігор Поночовний.

За словами юриста Регіонального центру прав людини (РЦПЛ) Віталія НАБУХОТНОГО, автори інформаційного подання намагалися переконати суд у Гаазі, що події в Криму мають аналогію з подіями в Югославії. У трибуналу з колишньої Югославії вже були подібні прецеденти.

За даними Мінсоцполітики, на кінець 2019 року із півострова виїхали майже 43 тисячі внутрішньо переміщених осіб. Однак, за даними ОБСЄ та українських громадських організацій, загальна кількість де-факто переселенців може сягати 100 тисяч.

«Ми звернули увагу, що протягом шести років окупації кількість осіб, які виїжджають із Криму, не змінюється. До того ж, за певні місяці кількість людей навіть зростає. Це відбувається через акумулятивний ефект. Адже в людини, яка тривалий час перебуває на цій території, збільшується кількість причин, щоб виїхати з півострова», — каже експерт РЦПЛ Роман МАРТИНОВСЬКИЙ.

За даними РЦПЛ, за час окупації з Криму видворили 2425 осіб, в числі яких приблизно тисяча — громадяни України, решта — громадяни 37 іноземних держав.

МКС отримав орієнтовно 200 досьє на українських в’язнів, які відбували покарання в місцях позбавлення волі й були депортовані на територію Росії.

«За нашими підрахунками, щонайменше 12 тисяч громадян України вже було переміщено із території Криму на територію РФ для відбування кримінальних покарань», — додає Роман Мартиновський.

Також, за даними Регіонального центру з прав людини, до лав російської армії призвали щонайменше 14 тисяч кримчан. 71 людину окупаційна влада притягнула до кримінальної відповідальності за ухилення від призову.

Кількість неурядових організацій у Криму після вимоги про перереєстрацію за російським законодавством зменшилася з 10 тисяч до 360. Понад 2500 кримських ЗМІ змушені були припинити свою діяльність після обов’язкової перереєстрації медіа на півострові.

Окупаційна влада скоротила на півострові кількість місць, де можна проводити публічні акції, до 366.

До окупації в Криму було зареєстровано 1400 релігійних громад, ще 674 діяли неофіційно, без реєстрації. Російська влада зобов’язала вірян погодити свою діяльність із законодавством РФ і перереєструватися до 1 січня 2015 року. 10 серпня того ж року Федеральна податкова служба РФ оприлюднила список із 53 місцевих релігійних організацій, які пройшли перереєстрацію.

МКС — перший у світі постійний міжнародний суд з юрисдикцією щодо воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Основним принципом його роботи є принцип комплементарності. Він полягає в тому, що суд втручається в розгляд тих чи інших справ лише тоді, коли національні правові системи не в змозі або не бажають розслідувати і притягти до відповідальності осіб, винних у геноциді, злочинах проти людяності й воєнних злочинах.

Робота суду поділена на стадії попереднього вивчення подій у певній країні, офіційного розслідування та судового розгляду. Наразі суд у Гаазі перебуває на завершальній стадії попереднього вивчення подій в Україні, щоб остаточно визначитися, чи є підстави для порушення справи. Суд досі приймає інформаційні повідомлення про можливі міжнародні злочини в Україні

Водночас Кримська правозахисна група наводить дані станом на 7 вересня 2019 року, відповідно до яких у межах політичного мотивованого та/або релігійного переслідування Росія позбавила волі 86 осіб. Із них щонайменше 67 — за участь у «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джамаат».

Також станом на червень 2018 року півострів залишили 115 кримчан з ВІЛ, після того як Росія унеможливила для них продовження замісної терапії.

«Такі дії окупанта можуть порушувати статті 7(1)(d), 8(2)(a)(vii) / 8(2)(b)(viii) Римського статуту МКС. У повідомленні також додано перелік посадових осіб РФ, які більшою чи меншою мірою є відповідальними за порушення прав людини в Криму. На розгляд офісу прокурора МКС ми надали перелік із 14 представників вищого державного керівництва Російської Федерації, які мають відповідати за скоєні злочини», — наголосив Ігор Поночовний.

Водночас він уточнив, що в поданні міститься перелік посадовців, причетних до міжнародного злочину, у вищому керівництві РФ, ФСБ, Слідчому комітеті, поліції, Збройних силах РФ та в окупаційній адміністрації, яка реалізовувала і реалізовує політику переслідування на півострові.

Нагадаємо, МКС — перший у світі постійний міжнародний суд з юрисдикцією щодо воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Основним принципом його роботи є принцип комплементарності. Він полягає в тому, що суд втручається в розгляд тих чи інших справ лише тоді, коли національні правові системи не в змозі або не бажають розслідувати і притягти до відповідальності осіб, винних у геноциді, злочинах проти людяності й воєнних злочинах.

Робота суду поділена на стадії попереднього вивчення подій у певній країні, офіційного розслідування та судового розгляду. Наразі суд у Гаазі перебуває на завершальній стадії попереднього вивчення подій в Україні, щоб остаточно визначитися, чи є підстави для порушення справи. Суд досі приймає інформаційні повідомлення про можливі міжнародні злочини в Україні.

Попередні шість звернень, які надсилали до МКС правозахисні організації та Генеральна прокуратура України, стосувалися депортованих із Криму українських в’язнів. Два — видворень на підставі рішень окупаційних судів за порушення міграційного законодавства РФ. Решта три — повідомлення про порушення права власності, про незаконний призов і застосування незаконних методів ведення війни («живі щити» з цивільного населення під час захоплення українських військових частин. — Ред.).

Правозахисники закликають мешканців Криму надсилати матеріали, які підтверджують міжнародні злочини Російської Федерації та окупаційної адміністрації півострова. Вони просять надсилати копії підтверджувальних документів, фото— й відеоматеріалів на електронну адресу Регіонального центру прав людини: [email protected] або прокуратури Автономної Республіки Крим: АРК — [email protected]. Правозахисники гарантують конфіденційність і запевняють, що такі докази допоможуть їм у притягненні до відповідальності організаторів міжнародних злочинів у Криму.