Як уникнути природної катастрофи?

В Україні будуть повені, попереджають науковці. Причин для них — удосталь. Серед найвірогідніших — зміни клімату в регіоні та будівництва, які порушують географію місцевості. Фахівці пропонують владі співпрацю, яка може мінімізувати ризики, проте влада на пропозиції поки що не відповідає. А даремно, зазначають провідні науковці Національної академії наук України.

«Ми прораховували вірогідність прориву дамби на Дніпровській ГЕС: такий розвиток подій — це фантастика. Натомість повінь такої сили, яка була 1931 року, може статися вже наступної весни», — зауважив завідувач відділу математичного моделювання довкілля НАН України Марк ЖЕЛЄЗНЯК.

Якщо раніше вірогідність масового затоплення міста була один випадок до ста, то тепер вона зросла. Науковці НАН України пояснюють, що сьогодні прогнози повеней базуються на старих даних, котрі не враховують змін клімату, що все помітніше відбуваються в усьому світі. Наприклад, катастрофічну повінь, подібну до тої, що сталася в Києві 1931-го, за старими оцінками, очікують не раніше ніж через сто років після попереднього випадку. Але, підкреслюють учені, зважаючи на кліматичні зміни й катастрофічну забудову міст, повінь такого масштабу може статися набагато раніше.

Керівник Гідрометцентру обережніший із передбаченнями, адже максимально точні прогнози можна буде зробити тільки наприкінці зими, коли почнеться танення снігу.

«Ми повинні бути готовими до високого весняного водопілля — навіть поки не знаючи, коли саме воно станеться. І якщо воно таки буде, то маємо знати про можливі наслідки», — зазначив директор Українського гідрометцентру МНС України Микола КУЛЬБІДА.

Сьогодні нові технології й сучасні методи дають змогу спрогнозувати час і силу наступної повені. Науковці вже визначили: якщо в українській столиці цієї весни станеться повінь масштабів 1940-х років, то в столиці найбільше постраждають такі райони, як Оболонь, Русанівка, Позняки, Осокорки.

Разом з американськими колегами вчені НАНУ розробили спеціальну систему прогнозування затоплення столиці. Тепер вони можуть упевнено сказати, де потрібно будувати нову дамбу і які архітектурні зміни важливо зробити, щоб мінімізувати вплив стихії. Завдяки інформації з американських сателітів, до якої дістали доступ українські вчені, вони можуть підраховувати, наскільки піднявся рівень води в гирлі Дніпра в Білорусі й Росії, і, відповідно, спрогнозувати, на що за кілька днів чекати Україні. «Верхня частина басейну Дніпра, де формується повінь, належить Росії й Білорусі, і в нас немає звідти детальних даних про опади і сніговий покрив. Так виникла ідея зробити великий проект для України, залучити сучасні американські технології, які дадуть можливість використовувати інформацію супутників. А ще — досконаліші моделі прогнозування повеней в Україні щодо Дніпра і Закарпаття, де ми працюємо за підтримки Фонду цивільних досліджень та розвитку США», — пояснив Марк Желєзняк.

Учені розробили систему розрахунку, яка реагує на зміни рельєфу, глибину й рух води в річках. Це дає максимально точні дані про те, які райони опиняються в найбільшій небезпеці під час потопу. Саме тому, за словами Марка Желєзняка, у будівельних планах потрібно враховувати наукові дані про те, чи можна споруджувати щось на конкретній території і як захистити будівлю від повені. Попри це, вчені й досі не мають доступу до генплану розвитку Києва, не мають цифрових карт столиці і не відчувають жодної зацікавленості й бажання співпрацювати зі сторони міської ради.

Таке небажання української влади використовувати досягнення вчених викликає певний скепсис в американських колег. За словами директора з міжнародних проектів Інституту водних ресурсів армії США, лауреата Нобелівської премії Євгена СТАХОВА, рівні наукових розробок України й США із протидії повеням — приблизно однакові, річ у тому, що здатність влади ухвалювати рішення на основі даних науки в Україні є набагато нижчою.

«Просто у вас немає фінансів, щоб про це думати. В Україні є важливіші проблеми: економіка, пенсії, політичні питання, авторитет Президента, але якщо станеться природна катастрофа, все це стане не таким важливим», — зазначив пан Стахів. «Нині ми просто переносимо свої підходи до розв’язання проблеми повені в українську реальність, наші українські колеги все це розуміють, а от громадськість і влада, схоже, ні. В Америці суспільство цього також не розуміє, але воно цим не переймається, бо знає, що американські науковці за підтримки влади розв’яжуть усі ці проблеми й мінімізують утрати, — це обов’язок і наш, і владних структур», — підсумовує вчений.