Як втримати молодь вдома?

Молодь є найбільш перспективним і потужним чинником демографічного, соціально-економічного та інноваційного розвитку країни. Безумовно, кожне суспільство зацікавлене у збереженні, примноженні та найбільш продуктивному використанні молодіжного потенціалу. В умовах євроінтеграції України та водночас наявності у нашій державі низки проблем економічного, політичного, безпекового характеру виникає загроза посилення міграційних втрат молодого покоління.

Карпатський регіон вирізняється високим рівнем міжнародної міграції населення. Останніми роками молодь активно долучається до процесів зовнішньої міграції. Це призводить до «вимивання» з регіону найбільш цінного людського потенціалу, руйнування сімей, соціального сирітства, депопуляції містечок та сільських територій, диспропорцій на ринку праці та ін. У цьому контексті гостро постає необхідність дослідження міграційних настроїв населення (молоді зокрема) – для розробки дієвих заходів міграційної політики щодо запобігання міграційним втратам.

56% МОЛОДІ ПРАГНЕ ВИЇХАТИ ЗА МЕЖІ КРАЇНИ…

Нещодавно працівники відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів Державної установи «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» завершили опрацювання результатів соціологічного опитування студентської та учнівської молоді, проведеного восени 2019 року у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій областях. Опитано 1339 осіб.

Опитування показало, що значна частина респондентів (56%) прагнуть виїхати за кордон. Зокрема:

• 28% усіх опитаних висловили бажання поїхати за кордон на постійне проживання;

• 17% – поїхали б на кілька років за кордон, щоб підняти своє матеріальне становище;

• 11% – обрали тимчасові заробітки за кордоном.

Бажання виїхати за кордон на постійне місце проживання найсильніше виражалося серед учнів шкіл, де кожен третій обрав саме цей варіант потенційної міграції. Найбільша частка можливих тимчасових заробітчан зафіксована серед студентів закладів професійно-технічної освіти (15% з цієї групи обрали, власне, цей варіант), а найменша – серед студентів закладів вищої освіти (8%). Найбажанішим варіантом можливої міграції стало висловлене прагнення поїхати за кордон у якості туриста. Його обрала третина усіх респондентів.

Слід зауважити, що існує певна різниця між висловленим бажанням щодо виїзду за кордон та готовністю мігрувати. Тому учасникам опитування було поставлено питання щодо наявності конкретних планів поїздки за кордон у найближчих 1-3 роки (не враховуючи туристичних поїздок). Менше, ніж половина учасників дослідження (46%) дала на нього негативну відповідь.

ЦІКАВИТЬ НЕ ЛИШЕ ТУРИЗМ

Результати опитування показали, що на навчання за кордон планувало поїхати 13% респондентів. На тимчасові заробітки – кожен четвертий опитаний. У цьому аспекті існують певні відмінності між областями. Зокрема, частка вибору цього варіанту відповіді серед молоді Івано-Франківської області становила 34%, Закарпатської – 30%, а Львівської і Чернівецької – 20 і 18%. Плани щодо поїздки за кордон на кілька років висловив майже кожен десятий респондент. Тут знову дещо вирізняється Івано-Франківська область, де частка таких осіб складає 14%. На постійне проживання за кордон найближчим часом планує виїхати аж 6% молоді Карпатського регіону. При цьому найвищий їхній відсоток зафіксовано у Чернівецькій області (8% опитаних цієї області), а найнижчий – у Закарпатській (4%).

Несподівано високою виявилася частка молоді, котра вже здійснювала певну підготовку для реалізації своїх міграційних планів. Вона становить 38% учасників опитування. Важливо зауважити, що значна кількість респондентів давала ствердну відповідь на питання щодо підготовчої діяльності, попри те, що на попереднє питання (планування поїздки за кордон) – негативну. У зв’язку з цим можна припустити, що вибір ствердної відповіді щодо підготовки міграційного переміщення стосувався або попередніх, так і не реалізованих намірів респондентів, або ж тих, що будуть реалізовані у подальшому майбутньому, а не найближчих 1-3 роки.

ВНУТРІШНЯ МІГРАЦІЯ – УЖЕ НЕ ПРІОРИТЕТНА

Німеччина та США виявилися тими країнами, які відповідають уяві молоді про сприятливі умови працевлаштування. Позитивним видається той факт, що кожен десятий респондент такою країною вважає Україну.

Додатковим джерелом інформації про міграційні наміри молоді послугували відповіді респондентів на запитання щодо особистих планів після закінчення навчального закладу. Частки респондентів, котрі планують їздити на тимчасові заробітки, виїхати на тривалий час, на постійне проживання та на навчання за кордон, розподілились майже однаковою мірою: 10%, 12%, 13% та 15%. Отже, загалом половина студентів випускних курсів та учнів випускних класів навчальних закладів Карпатського регіону України бачать своє майбутнє за її межами. Водночас половина учасників опитування зазначила, що буде продовжувати навчатися в Україні, більшість з яких – це учні шкіл (76%). Позитивним є те, що кожна четверта молода людина планує розпочати власну справу.

Переїхати жити і працювати в інший регіон України планує лише 7% опитаних, а їздити туди на тимчасові заробітки – лише 1,2%. Тобто внутрішня міграція не є популярним варіантом міграційної активності молоді. Підтвердженням цього слугує і те, що у процесі опитування при необхідності вписати область України, куди б респонденти погодилися переїхати, третина обрала варіант «жодна». Найбільш привабливими виявилися міста: Київ (27%), Львів (16%) та Вінниця (10%). Решта відповідей розпорошились між іншими містами від 1,8% (Одеса) до 0,1% (Житомир). При цьому ніхто не зазначав області, а лише назви міст – обласних центрів.

Наявність високооплачуваного місця праці є найбільш привабливим чинником, здатним спонукати молодь до переїзду в іншу область України. На нього вказала майже половина опитаних (46%). Частка осіб, яких привабили би перспективи кар’єрного зростання, становила 37%. Кращі можливості відкриття власної справи могли б стати стимулом для переїзду для 18% опитаних. Ще 14% учасників дослідження категорично відповіли, що їх нічого не може привабити в іншій області.

5 ПРИЧИН ДЛЯ ПЕРЕЇЗДУ

Серед можливих чинників виїзду за кордон на постійне місце проживання молоді Карпатського регіону України переважають такі:

• низький рівень оплати праці (частота вибору - 51%);

• відсутність роботи в Україні (35%);

• відсутність стабільності і впевненості у майбутньому (33%);

• недостатня можливість професійної реалізації, погані умови праці (27%)

• війна (22%).

Результати відповідей на це запитання у регіональному розрізі показали деякі особливості певних областей. Так, молодь Закарпатської області частіше, порівняно з опитаними з інших областей, обирала такі фактори «виштовхування»: низький рівень оплати праці (частота вибору цього варіанту становить 58% при середньому показникові у регіоні – 51%); відсутність стабільності і впевненості у майбутньому (43% проти 33%); високий рівень корупції (21% проти 15%). Відсутність роботи в Україні найбільше турбує респондентів з Івано-Франківської області. На цей варіант відповіді вказала половина учасників дослідження у цій області, у той час як у середньому його обрало 35% усіх опитаних. Чернівецьку область вирізняє найвища, порівняно з іншими областями, частка тих, кого до стаціонарної міграції спонукали би житлові проблеми (7% опитаних цієї області, що удвічі перевищує відповідний показник в Івано-Франківській області – 3% і майже на два відсоткових пункти середній показник у регіоні – 5%). Очевидно, що зазначені аспекти можуть сигналізувати про найбільш гострі проблеми у цих областях, які і спонукають молодь до зовнішньої міграції.

Молодь Львівської області найчастіше, порівняно з іншими областями, зазначала, що не виїжджала би за кордон за жодних обставин. Частота вибору становить 9%, що приблизно удвічі перевищує відповідний показник в Івано-Франківській області (4%) та на два відсоткових пункти – середній у регіоні (7%). Водночас, цікаво зауважити, що у Львівській області за жодним із чинників не зафіксовано показників, що були б вищі за середній.

ГАРНА ЗАРПЛАТА ЯК СТИМУЛ

Поряд з дослідженням факторів, що спонукають молодь до виїзду за кордон, не менш важливе значення має також і виявлення таких, що могли б втримати її від виїзду. У зв’язку з цим студентам закладів вищої освіти та закладів професійно-технічної освіти Карпатського регіону України було запропоновано вказати такий чинник. Більшість респондентів (83%) визначили, що високий рівень заробітної плати міг би втримати молодь від зовнішньої міграції. Стабілізація політичної, соціально-економічної ситуації в Україні та наявність постійного місця праці, на думку опитаних, теж могли б стати вагомими стримуючими від виїзду за кордон чинниками. Можливість ведення бізнесу могла б втримати від виїзду третину опитаних. Слід зауважити, що значущість цього чинника для молоді послідовно прослідковується у процесі усього опитування.

Найменш значущим за частотою отриманого вибору виявився варіант «високий рівень патріотизму». На нього вказало всього 7% опитаних. Такий результат певною мірою може свідчити про гостроту і незадоволеність базових, економічних потреб молоді. Водночас він також може слугувати індикатором відсутності ідеологічного забезпечення освітнього процесу, недостатнього національно-патріотичного виховання молоді.

Кожен четвертий учасник опитування вважає, що середньомісячна заробітна плата у діапазоні 801-1000 євро могла б стримати виїзд українських громадян за кордон. На другому і третьому місці (за частотою вибору) – 601-800 євро (17%) та 401-600 євро (14%). Приблизно по 10% розподілилися варіанти: 1001-1200 євро та 1801-2000 євро. Решта відповідей була розпорошена від 7% до 0,1%. Розрахунок середнього значення заробітної (за результатами опитування) плати показав, що 765 євро є тим орієнтиром для реформування системи оплати праці, який у майбутньому здатний вплинути на зниження міграційної активності студентської молоді.

Отже, результати соціологічного дослідження дають підстави для висновку, що надто високий рівень потенційної зовнішньої міграційної активності студентської та учнівської молоді Карпатського регіону України на сьогоднішній день набуває загрозливих масштабів. Така ситуація вимагає адекватних заходів міграційної та пов’язаних з нею напрямів (політики зайнятості, економічної, освітньої, гуманітарної та ін.) державної регіональної політики. Крім того, практично невикористаним залишається ресурс внутрішньої міграції населення. Це викликає необхідність розробки механізмів для її активізації, у тому числі з урахуванням високого підприємницького потенціалу молоді, її основних потреб та інтересів.