Свобода не може бути частковою.
Нельсон Мандела, південноафриканський державний і політичний діяч

Як змінити Характер твого Міста?

Експерти «Дня» — про світовий досвід та перспективи розвитку в Україні публічного простору
26 лютого, 2016 - 17:16
ФОТО З FACEBOOK «ІНСТИТУТ УСПІШНОГО МІСТА»

Сьогодні пересічний українець навіть не замислюється про зміст поняття «публічний (громадський) простір». Якщо запитати у містян, чи задоволені вони своїм громадським простором, більшість відповість: «А що це таке?» А це — все те, що оточує нас у місті: вулиці, внутрішні дворики будинків, сквери, парки, бульвари, набережні, площі...

Досліджуючи процес розвитку міст, провідні урбаністи дійшли висновку, що успішний громадський простір перш за все має бути вільним, безпечним, комунікаційним і комфортним.

На жаль, у сучасній Україні більшість громадських просторів — некомфортні, занедбані, а іноді й небезпечні. Ця ситуація призводить до того, що людина втрачає бажання проводити вільний час на вулицях міста, зникає важливий механізм комунікації.

СВІТОВИЙ ДОСВІД

Існування комфортних публічних просторів для розвинених міст світу сьогодні є нормою. Це стало можливо завдяки громадській діяльності городян, які боролися за свій міський простір. Використовуючи геніальні прийоми тактичного урбанізму, влаштовуючи дні паркінгу, організовуючи короткочасні міські інтервенції, активісти США та Європи зуміли заручитися широкою підтримкою громадськості й налагодити взаємодію з владою та місцевим бізнесом задля вдосконалення простору свого життя.

Наприклад, громадське об’єднання Atenistas вже більше шести років власними силами перетворює занедбані афінські вулиці на вражаючі публічні простори.

ПРОВУЛОК ПЕРІКЛЕУС «ДО» ТА «ПІСЛЯ» ЗМІН / ФОТО З САЙТУ ATENISTAS.ORG

Один із найяскравіших прикладів — простір у провулку Періклеус (Perikleous) в Афінах. Протягом багатьох років цей пішохідний провулок був у жалюгідному стані — завали сміття, антисанітарія, припарковані скутери, відсутність освітлення тощо. І це — всього у двох кварталах від центральної площі Синтагма!

Команда Atenistas вирішила діяти заради поліпшення зовнішнього вигляду занедбаного провулку. Головна мета — перетворити брудний простір у місце взаємодії, відпочинку, зустрічей.

Близько 20 активістів взяли у руки інструменти, фарби, матеріал і... власноруч створили диво. Тепер провулок Періклеус — це атмосферний публічний простір, що приваблює афінян та туристів.

ОАЗИ НА КОЛЕСАХ У САН-ФРАНЦИСКО

Через високу щільність населення, в багатьох районах Сан-Франциско постала проблема відсутності комфортних публічних місць для відпочинку. Просто посидіти та відпочити на вулиці стало досить складно — не було де.

PARKMOBILE У САН-ФРАНЦИСКО / ФОТО З FACEBOOK «ІНСТИТУТ УСПІШНОГО МІСТА»

Щоб вирішити цю проблему, громадські активісти створили новий тип «міських меблів» — parkmobile.

Parkmobile — це контейнери на колесах із рослинами та лавками, які їздять містом та паркуються у районах, де відсутні публічні місця для відпочинку. Так у городян з’явилася можливість почитати книжку, перекусити або просто відпочити на сонечку, сидячи в крихітних парках на колесах.

ІГРОВИЙ ПРОСТІР STREETSCRABBLE У СІЄТЛІ

Дорослі, так само як і діти, потребують інтерактивної гри на свіжому повітрі, тож у розвинутому місті вулиці мають відповідати потребам суспільства. Тому городяни Сієтла за підтримки міської влади вирішили створити вуличний інтерактивний ігровий простір.

Міські активісти та представники Департаменту транспорту міста створили ігровий публічний простір у вигляді наземної гри Scrabbl. Кожен може взяти участь у грі, а вуличні турніри зі Scrabble стали чудовою традицією та фішкою міста.

Створення StreetScrabble — це яскравий приклад комунікації та практичної взаємодії місцевих жителів і влади задля втілення ініціативи цікавого громадського простору.

ІГРОВИЙ ПРОСТІР STREETSCRABBLE / ФОТО З САЙТУ TRENDINGCITY.ORG

Тож бачимо, що практика створення чи покращення занедбаних громадських просторів власними силами городян (часто без допомоги влади) — це розповсюджена ініціатива в розвинутих країнах. Все більше й більше міст світу долучаються до традицій тактичного урбанізму, просторів DIY (DoItYourself — «Зроби це сам»), міського мистецтва тощо.

В Україні останнім часом з’являться все більше урбаністичних ініціатив, спрямованих на створення чи поліпшення громадських просторів (про одну з таких ініціатив можна прочитати в статті «Дня» про громадський простір «Барбюса, 25» у Чернівцях. Тим не менш, масовості такі громадські проекти в країні ще не набули.

«День» поцікавився у провідних українських експертів з урбаністики про значення публічних просторів у світі, та перспективи їхнього розвитку в нашій країні.

«ПУБЛІЧНІ ПРОСТОРИ ОТРИМУЮТЬ ВСЕ БІЛЬШЕ ПОШИРЕННЯ У СВІТІ»

Григорій МЕЛЬНИЧУК, співкоординатор ради з урбаністики Києва, журналіст:

— Ідея поняття «публічний простір» має коріння з переосмислення, що таке міське середовище, вулиці та площі — що вони виконують не лише транспортну функцію, а й безліч інших — торгову, ділову, комунікативну тощо. Під публічним простором же зазвичай розуміють вулицю або площу, якнайкраще адаптовану для людського спілкування — це й обладнання лавками, зазвичай нестандартними, бездротовим Інтернетом, і відповідне планування та розташування. Тобто — ідеальне місце для комунікацій, які у сучасному світі надзвичайно важливі, адже що більше комунікацій — то в кінцевому рахунку краще працює сучасна постіндустріальна економіка.

Відповідно, публічні простори отримують все більше поширення у світі, особливо багато їх у успішних містах. Наприклад, у Нью-Йорку здійснено велику кампанію з перетворення невеликих пустирів та парковок на публічні простори — і місто суттєво змінило погляд на міське середовище. Говорять і проектують публічні простори і в Україні — але зазвичай молоді архітектори, а якщо справа доходить до реалізації, то основний аргумент — це модно. Однак насправді, створюючи той чи інший публічний простір, зручний для певних комунікацій певної соціальної групи людей, можна суттєво змінювати характеристики міського простору, змінювати місто.

«ЦЕ — КЛЮЧОВИЙ ЕЛЕМЕНТ СОЦІОПРОСТОРОВОЇ СТРУКТУРИ МІСТА»

Iгор ТИЩЕНКО, аналітик містобудівної політики та міського розвитку в аналітичному центрі CEDOS, редактор медіа-порталу Mistosite:

— Публічні простори — площі, вулиці, пішохідні зони, набережні, парки, сквери та інші місця — є ключовими елементами соціопросторової структури міста, відкритими та доступними для всіх людей незалежно від соціального, економічного становища, раси, гендеру чи інших соціальних характеристик. І саме ця їхня риса — відкритість — уможливлює повноцінне функціонування сучасного міста. Чому? Впродовж історії міста характеризувалися, в першу чергу, гетерогенністю міських спільнот, які мали власні інтереси, повсякденні практики, способи освоєння та сприйняття простору. Публічні простори — це місця соціальних інтеракцій, де представники цих спільнот можуть перетинатись і бачити інших городян.

В українських містах, як і в світі загалом, проблематика публічних просторів стоїть дуже гостро. Посилюються негативні трансформації публічного простору — його приватизація міськими економічними елітами, комерціалізація, публічний простір стає жертвою політик сегрегації (безхатченків, мігрантів), поліцейських стратегій очищення міста від протестної активності. Засилля автомобілів та реклами віднімає у нас вулиці, площі, тротуари, набережні. Девелоперські стратегії в українських містах, за невеликим винятком дуже погіршують стані існуючих публічних просторів, перетворюють їх на торгівельні майданчики, парковки. Щодо політик муніципалітетів — то деякі міста демонструють позитивні й прогресивні підходи до розвитку публічних просторів, у першу чергу пішохідних зон, тоді як Київ, навпаки, це приклад вкрай поганих підходів до розвитку публічних просторів.

«УКРАЇНІ ПОТРІБНО СТВОРЮВАТИ ІНФРАСТРУКТУРУ КОМФОРТНИХ, ЕКОЛОГІЧНИХ ТА ЗЕЛЕНИХ ЗОН»

Наталія ЧОРНОГУБ, голова правління ГО «Парк Наталка», автор реалізованого проекту «Парк Наталка» у Києві:

— Щоб краще зрозуміти приклад урбаністики і навіщо потрібні публічні простори наведу приклад. Де проводять свій вільний час підлітки та діти? А як думаєте, де проводять свій час в європейських країнах? Ви будете здивовані, але в Україні більшість відпочиває в торгівельних центрах, в Європі навпаки на свіжому повітрі — в парках, скверах, на численних спортмайданчиках та цікавих розвиваючих комплексах.

Чому, здивуєтесь ви? Відповідь проста й банальна водночас. В Україні немає комфортних, привабливих місць, де можна було б відпочити.

Публічні місця — це територія, спланована так, де комфортно різним аудиторіям — і підліткам, і спортсменам, і сім’ям з маленькими дітьми, і літнім людям. Тому в Україні потрібно створювати інфраструктуру комфортних, екологічних та зелених зон, де було б цікаво всім.

Олександра ЯРЛИКОВА
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments