Який ваш ЕQ?
В Україні розпочався проект, покликаний підвищити емоційний інтелект громадян і знизити рівень агресивності суспільства
За даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), 89% українців вважають, що в українських школах існує булінг — знущання одних дітей з інших. Питання шкільного булінгу настільки важливе, що дані про ситуацію в країнах-членах ООН увійшли до глобального звіту Генеральної Асамблеї ООН.
В Україні визнають проблему. За даними опитування, половина дітей зазнали на собі булінг, при цьому 36% нікому нічого не говорили. Ці дані є свідченням низького рівня емоційного інтелекту (ЕQ) і дітей, і дорослих: одні — страждають, другі — знущаються, третім — байдуже. Наслідок цього — високий рівень агресивності в суспільстві, суїциди, нетерпимість до інших.
«ТРАВМА ВІЙНИ ЗАЧЕПИЛА НЕ МЕНШ НІЖ 165 ТИСЯЧ ЛЮДЕЙ»
Відповідальність за ситуацію в системі освіти повинні брати на себе дорослі: в Україні є 500 тисяч вчителів, і вони можуть змінити ситуацію. Це показав освітній проект «Соціальна інтеграція через розвиток емоційного інтелекту і навичок миротворення у школах на сході України». Проект протягом останніх півроку тривав у п’яти східних областях у партнерстві з фахівцями з Литви та Швеції.
Для довідки: ЕQ — це група ментальних здібностей, які беруть участь в усвідомленні та розумінні власних емоцій та емоцій оточуючих. Люди з високим ЕQ добре розуміють власні емоції та почуття оточуючих, можуть ефективно керувати своєю емоційною сферою, і тому їхня поведінка в суспільстві більш адаптивна, вони легше досягають своїх цілей у взаємодії з іншими людьми.
«Ми говоримо про освіту крізь призму кризи, яка є в державі. В умовах воєнного конфлікту ми бачимо важливість інтегрування методик і технік емоційної компетентності в наших школах, оскільки травма війни зачепила не менш ніж 165 тисяч людей, — каже Катерина ЯСЬКО, голова громадської організації «Відкрита хата», що втілює просвітницькі проекти, спрямовані на досягнення соціальних змін в Україні. — На кожну людину не вистачить психолога, і єдине рішення, яке тут може бути, — інтеграція в систему освіти таких методик. Нам допомагають Угорщина, Швеція та Литва — вони діляться досвідом. Ми вважаємо, що такі практики допоможуть українській школі зробити ривок. Ідеться не про реформу освіти як таку, а про те, щоб через систему освіти зробити ривок до соціальних змін. Литва і Швеція мають хороші приклади вибудовування такої роботи. Завданням нашої місії ми бачимо допомогу системі освіти в підвищенні кваліфікації освітян, спрямовану на цілісний інтегральний розвиток особистості, ініціювання діалогу між державою, донорами, громадськими організаціями та міжнародними експертами».
«НАШЕ СУСПІЛЬСТВО НАПОВНЕНЕ ЕНЕРГІЄЮ КОНФЛІКТУ»
У рамках проекту вчителі та учні шести східних областей відвідують навчальні заклади в Литві та Швеції, знайомляться з навчальним процесом і досвідом подолання конфліктних ситуацій.
«Коли діти повертаються, то кажуть, що побачили школу своєї мрії. І що ця мрія — досяжна, — розповів бізнес-тренер, наставник, автор тренінгів із розвитку емоційного інтелекту та емпатії для представників бізнесу та освітян Сергій ЧУМАЧЕНКО. — Але для цього треба докласти багато зусиль. На щастя, в Міністерстві освіти говорять про важливість принципів партнерства між вчителями та дітьми, міністр каже про булінг у навчальних закладах. Утім, наші колеги в Швеції зазначають, що ситуацію у всій системі освіти не слід відривати від ідеології, яка є в державі. Так само, як свідомість вчителів — від ціннісних основ нації. Усе взаємопов’язано. У Швеції система освіти нині задовольняє потреби свого суспільства — це довіра, взаємоповага та партнерство. Тому нам слід починати з того, якою ми хочемо бачити державу: мабуть, нам потрібна ціннісно інша ідеологія. Майдан показав, що у нас з Європою практично однакове ціннісне поле, й це дуже добре. Але війна впливає на нас так, що суспільство наповнене енергією конфлікту — ми не можемо одне одного чути. А в Швеції усі є рівними партнерами, всі мають право на свою думку й поважають права іншого».
За словами фахівців, у Швеції перехід на ціннісно орієнтовану модель освіти почався 2010 року. Суттєві зміни відмічаються лише зараз. У Литві, за даними експертів, на це пішло три — п’ять років. На думку фахівців, в Україні об’єм проблеми набагато більший, але, оскільки європейські партнери хочуть допомогти, перших системних результатів, за словами учасників проекту, можна чекати вже через рік. Проект показав, що українські вчителі дуже добре навчаються.
«Нашим завданням було не просто навчити вчителів емоційної компетентності, а допомогти їм трансформуватися. Ми боялися, що не вийде, але результати перевершили очікування: у вчителів підвищився ЕQ, знизилася тривожність. А це означає, що стало менше страху, який породжує агресію. Також знизилися комунікативна агресія та комунікативні бар’єри», — резюмує психолог ГО «Відкрита хата» Марина ВОСТРОВА.
Для зацікавлених темою і проблемою — вчителів, психологів, батьків, дітей, керівників навчальних закладів — усіх, хто бажає долучитися і повчитися, до 15 грудня запустять інтернет-портал, на якому викладатимуть матеріали про емпатію, книжки, тренінги, інформацію про освітні події.
