«За особистий приклад жертовності та гуманізму»

Урочиста церемонія відбулась у Дніпровській обласній клінічній лікарні імені І. Мечникова. З початку військових дій на Донбасі в лікарню надійшло більше 2000 тяжкопоранених бійців, з яких половина пройшла через реанімацію. Тут було врятовано 97% воїнів і це винятковий результат по Україні. Самовіддану працю дніпровських лікарів глава УКГЦ порівняв з подвижницькою діяльністю священиків, зокрема, Омеляна Ковча, який пожертвував власним  життям за спасіння інших. «Ми живемо в час, коли війна постукала в наш дім, але історія продовжується, продовжується і справа милосердя», — сказав Святослав Шевчук.  Він подарував головному лікарю Сергію Риженку копію ікони «Милосердя двері», а також вручив лауреатську відзнаку. Відомий історик Володимир Сергійчук передав лікарні ім. І. Мечникова свої книжки. «Всі наші кращі лікарі та сестри працюють над тим, щоб наші хлопці, ці найкращі представники України, обов’язково виживали», — запевнив головлікар С. Риженко.

Цьогорічним лауреатом, окрім лікарні ім. І. Мечникова, став Міжнародний благодійний фонд «Кожен може». Він отримав почесне звання лідера в номінації «Надання послуг внутрішньо переміщеним особам» в Національному рейтингу благодійників.

Відзнаки лауреатів було вручено також двом українським військовим. Офіцер-розвідник Володимир Гера почав свій бойовий шлях під Слов’янськом. 1 вересня 2014 року він отримав тяжке поранення, коли прикривав відхід інших бійців. Далі був довготривалий період лікування та реабілітації в США та Німеччині. За це чоловік дякує волонтерам. Нині Володимир все ще пересувається на візку. Та попри все, каже він, ні про що не шкодує. Володимир хоче стати військовим викладачем та продовжити служити Україні. Нагородили відзнакою і Ігоря Лук’янця. Економіст за освітою, він потрапив на схід у квітні 2014 року. Зазнав поранення та переніс понад 25 операцій. Нині очолює Новоград-Волинську районну організацію Всеукраїнського союзу ветеранів АТО. Бійці кажуть, що поранені на фронті впевнені: якщо довезуть до «Мечникова» — значить, врятують. Ще одним цьогорічним лауреатом відзнаки став польський громадський діяч, видавець та журналіст Адам Міхнік, який за станом здоров’я не зміг бути присутнім на врученні.

Загалом Відзнаку священномученика Омеляна Ковча вручають вже шостий рік поспіль за особистий приклад жертовності та гуманізму, а також за внесок у справу культурного, міжрелігійного та міжнаціонального порозуміння. Як розповів на урочистій церемонії глава УКГЦ, Омелян Ковч усе своє життя присвятив допомозі ближньому. Будучи капеланом в Українській галицькій армії, завжди перебував з вояками на передовій, щоб підтримати їх морально та фізично. Він був активним у суспільно-політичному житті українців, за що неодноразово переслідувався як польською,  радянською, так і нацистською владами. Під час одного із своїх ув’язнень священик написав книгу «Чому наші від нас втікають». За часів нацистської окупації Омелян Ковч допомагав євреям, врятував понад десяток осіб, зокрема відомого белзького рабина Арона Рокеаха. Його допитували в тюрмі на Лонцького у Львові, де вимагали визнання вини, а також відмови від протестів проти нацистської влади. За свої дії його було доправлено до концтабору Майданек, де й помер та був спалений в крематорії.

Комітет із вшанування пам’яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча було засновано у 2010 році. Його Почесним головою став кардинал Любомир Гузар. Серед лауреатів Відзнаки — Ліна Костенко, Євген Сверстюк, Арон Вайс, спільнота св. Егідія з Рима та інші.