Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти.
Іван Драч, український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч

Закон нових можливостей

Парламент нарешті підтримав реформу освіти. Коли школа відчує наслідки?
6 вересня, 2017 - 18:28
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

5 вересня 2017 року увійде в історію реформування української школи. Саме цього дня Верховна Рада підтримала закон «Про освіту» — за нього проголосували 255 народних депутатів. Над документом працювали чотири роки! Попереду ще довша дорога — його реалізація. А це реформа середньої освіти в межах програми «Нова українська школа», зокрема запровадження 12 років навчання, перехід від школи знань до школи компетенцій, підвищення зарплат учителям, визнання неформальної освіти і самоосвіти, нова система підвищення кваліфікації вчителів, загалом — інакші освітні стандарти.

Складові закону ще потрібно прописати в підзаконних актах та інших нормативних документах. Міністр освіти і науки Лілія ГРИНЕВИЧ назвала це приємною роботою, оскільки це буде внеском міністерства у розвиток української освіти і держави загалом. А ще міністр подякувала всім освітянам, науковцям, громадським діячам, батькам, працівникам МОН та ВР за копітку працю. І наголосила: ейфорія минула, час братися до роботи.

«Цей закон — базовий, його ухвалення розблоковує можливості для подальшого реформування сфери освіти, ухвалення законів «Про загальну середню освіту», «Про професійну освіту», «Про освіту дорослих». Також депутати муситимуть розглянути зміни до закону «Про вищу освіту». Потрібно розуміти, що затверджений документ — це шанс для нашої системи освіти до змін, адже без нових можливостей, закладених у закон, розвиток був би неможливий», — зазначає Лілія Гриневич.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Крім нової системи навчання школярів, передбачено створення інших умов роботи для вчителів. Так, педагог сам вирішуватиме, де і скільки часу підвищувати кваліфікацію. «Держава з коштів спеціальної освітньої субвенції, а також місцеві органи оплачують підвищення кваліфікації для вчителів, навіть якщо педагоги обирають платні курси. Місцеві органи влади позбавляться права контролювати освітній процес, у їхніх повноваженнях залишиться виключно створення відповідного освітнього середовища. При цьому на базі Державної інспекції навчальних закладів буде створено незалежний орган — Агентство забезпечення якості освіти, до повноважень якого належатимуть питання акредитації освітніх закладів (крім вищої освіти)», — роз’яснюється на сайті Міністерства освіти і науки.

Натомість освітяни разом із вітаннями Лілії Гриневич висловлюють занепокоєння. Передусім через можливість навчатися мовою національних меншин, хоча, як зауважила міністр, діти зможуть обирати її лише з 11 класу. Українська мова буде обов’язковою абсолютно для всіх учнів.

Батьки вкотре поскаржилися, що бракує підручників для учнів четвертих та сьомих класів. Багатьох лякає новий термін навчання — 12 років. І не лише через байки, що дехто святкуватиме випускний разом із весіллям. Планується, що реформа дасть перші плоди за 10 — 12 років, але для цього її впровадження має розпочатися з 2018 року. Отже, до цього часу потрібно підготувати все для майбутніх першачків нової школи: від програм та підручників — до вчителів. А це значні кошти, зусилля чиновників і час. Втім, більшість експертів вітає ухвалення нового закону про освіту, вважаючи, що змін від його дії можна очікувати вже зараз.

«Оскільки цей закон мав бути ухвалений ще роки два тому, відповідно, він вивільняє творчий потенціал спільноти. Власне, це є дух закону, його основна рушійна сила, — вважає Світлана БЛАГОДЄТЄЛЄВА-ВОВК, співголова громадської організації «Точка росту: освіта і наука». — Коли закон почне впроваджуватися, це буде наслідком ситуації звільнення від пут «совка», це якраз відкриття нових можливостей для тих, хто давно на них чекав і готував їх через ухвалення цього документа. Уже сьогодні батьки, які привели дитину до школи, можуть апелювати до нового закону, вимагати перегляду прав та обов’язків у школі. Так само батьки можуть апелювати до місцевих органів влади, яким держава дала багато нових повноважень та які тепер повинні дбати про матеріальне забезпечення шкіл. Місцеві ініціативи можуть створювати робочі групи при місцевих органах влади і так домагатися фінансування освітніх потреб. Такий механізм впливу уже працює. Ті, хто має бажання щось змінювати й діяти, уже озброєні цим законом. Усі підзаконні документи матимуть процедурний характер. Але треба пробувати й вимагати змін. І спочатку навіть напрацьовувати механізми, а далі їх прописувати через нормативні акти — це був би кращий шлях для порозуміння. Тобто процес імплементації буде дуже складний, ми вже бачили цей процес щодо закону про вищу освіту, для якого мали ухвалити понад 60 підзаконних актів, а є лише дві треті, хоча від часу ухвалення закону минуло три роки. Для закону про освіту знадобиться п’ять-сім років, щоб підготувати необхідні підзаконні акти. Тому сьогодні краще орієнтуватися на те, як розпочнуть реформи на місцях, якими механізмами користуватимуться ініціативні групи, і брати їх за основу нормативних документів».

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ