Люди, які мають свободу вибору, завжди оберуть мир.
Рональд Рейган, 40-ий Президент США

Замалі для... книжки?

Якими мають бути видання для дітей до 4-х років та чому їх важко знайти в українських книгарнях
28 серпня, 2013 - 11:23
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
ФОТО КОСТЯНТИНА ГРИШИНА

Якісних книжок-шнурівок, книжок-картонок та спеціальних гумових видань, призначених для спільного «читання» батьків і дітей віком до трьох-чотирьох років, в Україні практично не зустрінеш. Натомість у Європі та США ця вікова категорія є однією з головних для орієнтації видавничого бізнесу. В Україні видавці називають наймолодшого читача — неперспективним споживачем. І бідкаються, що українські батьки не вважають за доцільне купувати книжки дітям до трьох років.

«День» звернувся до видавців, психологів і критиків, щоб разом з’ясувати, якою має бути книжка для наймолодших, та чи розуміють молоді батьки справжню користь від спільного з малечею читання.

На думку дитячого психолога Іванни Бояківської, батьки повинні активно залучати книжки для здорового розвитку своєї дитини, зокрема читати казки, починаючи з утробного періоду малюка. Пізніше — дітям від народження до чотирьох років — активно використовувати книжки як інструмент для загального розвитку.

— Важлива не лише безпосередньо та інформація, яка передається, а емоції, що переживає мама та дитина під час читання, — зауважує психолог. — Книжка може бути засобом релаксації, налаштуванням внутрішньої гармонії, містком, через який встановлюється контакт між дорослим та дитиною. Загалом, книжки розвивають фантазію, уяву, мовлення, логічне мислення. Це — один із ефективних засобів розширення кругозору, світосприйняття, збагачення внутрішнього світу, морального та естетичного досвіду. Вже з перших своїх книжок діти вчаться розпізнавати добро та зло, пізнавати різноманітні характери героїв, розуміти суть стосунків. Читання корисне в будь-якому віці. Головне — правильно підібрати книжки, відповідно до рівня потреб дитини та етапу психічного розвитку.

За словами Іванни Бояківської, перші відкриття про зовнішній світ дитина здійснює засобами візуального та тактильного сприйняття, тому книжки, які батьки обирають для малечі, повинні бути яскравими й приємними на дотик. Через кілька місяців дитина здатна аудіально сприймати інформацію з оточуючого середовища, а отже, доречно купувати книжки зі звуковим наповненням.

КНИЖКОВІ СТЕРЕОТИПИ

Утім, як зазначають експерти, серед українських батьків побутує стереотип, що до чотирьох років дитині зарано давати до рук книжку. А говорячи ширше, — бракує самої культури книжки для наймолодших.

— Український ринок книжок для наймолодших зовсім нерозвинений. На перший погляд, на полицях книжкових магазинів досить широкий асортимент книжок для дітей різного віку. Та якщо зануритись у питання глибше, виявляється, що вибір не такий і великий. Це або ілюстровані авторські твори, або книжки-картонки, часто сумнівної якості (найдешевший картон, неякісні ілюстрації та тексти). Ще один варіант для найменших — гумові книжки для купання або ж книжки з тканини. Складається враження, що видавцям цільова аудиторія від нуля до чотирьох видається не надто перспективною, щоб розробляти для неї якийсь окремий формат книжок. Ще одна причина — видання таких книжок доволі дороге, не кожен український видавець ризикне вкладати гроші в їхнє виробництво, й не кожен з батьків зможе дозволити собі, наприклад, книжку з музичними або тактильними елементами, — розповіла «Дню» головний редактор видавництва «Егмонт-Україна» Дарія ПОЛІЩУК. — Побоювання видавців можна зрозуміти, адже в нашій країні існує ряд стереотипів: книжку маленька дитина відразу пошматує; їй швидко набридне читання-гортання книжки; їй все одно, що в неї в руках, — книжка, газета чи решето. Тому батьки дітей до двох років часто навіть не дивляться в бік книжкових полиць, коли обирають, що ж купити дитині для розваги та розвитку. На відміну від нашого, книжкові ринки Європи та США вражають різноманіттям форматів саме для найменших. Над ними працюють імениті ілюстратори, ретельно створюється контент. Такі книжки націлено на комплексний розвиток дитини (дрібна моторика, тактильні відчуття, образне мислення тощо). Об’єкт представляється з різних ракурсів. Наприклад, якщо йдеться про собаку, то дитині послідовно показується фотографія собаки; малюнок собаки; сліди собаки; фрагмент «шерстки»; що собака їсть і де живе. У виробництві використовуються якісні матеріали і цупкий картон, а ілюстрації обов’язково яскраві та оригінальні. Із самого народження дитина там сприймається як самостійний споживач естетичних цінностей, яка має потребу у своїй власній «літературі», ба навіть бути учасником якоїсь культурної події. У нас на дитину поставлено штамп — «вона ще не зрозуміє», й саме цей момент, на жаль, відображає ситуацію на книжковому ринку.

За оцінкою Дарії Поліщук, книжка для найменших повинна бути спрямована на комплексний розвиток дитини: зір — слух — тактильні сприйняття. Наприклад, як видання книжок-шнурівок із проекту «ЗооЛогіка», який реалізовує «Егмонт». Розглядаючи разом із батьками зображення на сторінках цих книжок, діти можуть поєднати їх у логічні пари за допомогою мотузка. Книжки не лише мають незвичайний формат, а й форму — зроблені у вигляді звірят (кіт, собака, ведмедик тощо).

«Серед батьків досі дуже поширений стереотип, що дитячі книжки — це текст або навчання, а тому дітям треба давати книжки, коли вони трохи підростуть. Насправді книжка-гра, книжка-«розвивалка», книжка-картинка, також прості історії, вірші, забавки, колискові можуть відігравати величезну роль у розвитку немовляти»

— Наприклад, серія унікальних книжок-шнурівок «ЗооЛогіка» дуже корисна для розвитку дрібної моторики, логіки, мислення, мовлення, уваги. Окрім розвитку, малюк зможе вивчити кольори, цифри, літери, звуки, геометричні фігури. Ми працювали з українськими дизайнерами і редакторами, друкували теж в Україні, хоча знайти друкарню для такого комплексного продукту було нелегко, — веде далі Дарія Поліщук. — Також нещодавно ми випустили у світ ще одну унікальну серію книжок — «Малюк бачить». Ці книжки розраховано на немовлят від народження до трьох місяців. У перші місяці життя зорове сприйняття дитини дуже вибіркове. Малюк концентрується на об’єктах яскравих кольорів, найкраще сприймає контрастні зображення, відносно складні візерунки, лінії, геометричні фігури. Тож розглядання зображень на сторінках таких книжок сприяє розвитку зору дитини та активізує роботу ділянок мозку, відповідальних за зорове сприйняття. Читання книжки з маленькою дитиною — це швидше пізнавальний процес, який повинен приносити задоволення як малюкові, так і батькам. А місія видавця, на мою думку, має бути просвітницькою — сформувати в суспільстві якісно новий підхід до дитячої літератури для найменших, що, безперечно, зробить дитинство цікавішим і різноманітнішим.

АСОРТИМЕНТ, ЯКІСТЬ ТА ЕСТЕТИЧНА ЦІННІСТЬ

Літературний критик та співзасновник і редактор сайта про сучасну дитячу літературу «Казкарка» Валентина Вздульська сегмент книжок для найменшої читацької групи в Україні теж називає слаборозвиненим. За її словами, в Україні лише кілька видавництв пропонують якісні книжки про щоденний досвід малюка, а також видання жанру «на ніч», книжок на тактильні відчуття тощо.

— У нас бракує культури книжки для найменших як серед батьків, так і видавців. Серед батьків досі дуже поширений стереотип, що дитячі книжки — це текст або навчання, а тому дітям треба давати книжки, коли вони трохи підростуть. Насправді книжка-гра, книжка-«розвивалка», книжка-картинка, також прості історії, вірші, забавки, колискові можуть відігравати величезну роль у розвитку немовляти, — зауважила Валентина ВЗДУЛЬСЬКА. — Книжка для найменших — це, передовсім, розвага, гра, спосіб пізнання світу й інструмент розвитку базових навичок  —  фізичних і психічних, плюс це терапевтична річ. Видавці ж, які працюють у цьому сегменті, часто ігнорують вікові вимоги до подібної продукції або не приділяють належної уваги їхній естетичній вартості. Книжка для малюка не може мати багато сторінок, складних малюнків (тим паче, таких жахливих, які ми бачимо), багато тексту. Ми не знайдемо в Україні й цілого ряду сюжетів книжки для найменших. У найкращому разі це будуть книжки-картонки або книжки з водостійкими сторінками з малюнками тварин, предметів («називалки») або казки на зразок «Колобка», також небагато книжок-ігор.

Критик наголошує, що більшість українських дитячих видавництв орієнтується на читача віком від трьох до дванадцяти років. Орієнтованих на найменшого читача — віком від нуля до трьох-чотирьох років — одиниці.

— Є серії книжок-картонок, книжок-ігор, а також окремі видання у видавництв «Розумна дитина», «Перо», «Ранок», «Торсинг», «Навчальна книга — Богдан», «Махаон — Україна» та інших. Але в більшості їм усім можна висловити претензії щодо недотримання вікових вимог чи низької естетичної вартості. Найбільш авторитетні українські видавництва з притомною редакторською політикою, як-то «А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Грані-Т» чи «Видавництво Старого Лева», працюють переважно для старших читачів — від чотирьох років, — продовжує Валентина ВЗДУЛЬСЬКА. — Серед найбільш вдалих видань останніх років можу назвати «Люлі, люлечки» Наталі Дзюбишиної-Мельник (Свічадо, 2011) — збірку народних та авторських колискових (колискові, серед іншого, важливі для дитини своєю психотерапевтичною дією), а також кілька книжок-іграшок від Анни Кирпан (Вид-во Старого Лева, 2011).

Якщо українські батьки виявлять активний попит на книжки для наймолодших, то, за законами бізнесу, продукції такого типу побільшає на книжкових прилавках. Але, на думку експертів, для батьків має бути важливішою не кількість асортименту продукції, а якість. Натомість українські батьки часто економлять на книжках, як і на іграшках, завдаючи цим малечі більше шкоди для здоров’я, ніж вигоди для розвитку.

— Загальновідомо, що найменшу читацьку групу характеризує активне знайомство зі світом за допомогою всіх органів чуттів. Книжка для малюків має бути орієнтована на ці фізіологічні та психологічні особливості. Дитина починає розпізнавати голос, пізніше — розвивати мовні навички, тому важливо читати їй вголос, і починати це робити слід, коли вона ще в мами в утробі. Малюки люблять ритм, тому ми говоримо саме про художні тексти — ритмізовану прозу, вірші, пісні, колискові, примовки, приказки тощо. Зорові враження зосереджені на яскравих кольорах і контрастах. Перші книжки — це «ідентифікаційні» книжки, орієнтовані на називання, з простим текстово-візуальним чи просто візуальним сюжетом, що дозволяють дітям переходити від однієї картинки до іншої, запитуючи «що це?» — пояснює Валентина Вздульська. — Але найголовніше навіть не якість книжки, а присутність зацікавленого в спільному читанні дорослого. Ігровий момент, діалог — основа розвитку малюка. Діти до трьох років мають дуже коротку концентрацію уваги, коли їм набридає, вони просто відвертаються. Отже, потрібні прості короткі історії. Дуже важливий аспект — дитина пізнає довколишній світ через хапання рукою, дотик. Тому, звісно, потрібні книжки з водостійкими сторінками чи товсті з картону, які можна гризти, топити, шматувати. Є окремий тип книжок для малюків, орієнтований саме на тактильні відчуття: книжки з об’ємними ілюстраціями, різними поверхнями, спеціальними дірками в сторінках, куди можна засунути палець абощо, це щось середнє між іграшками й традиційними книжками. Якщо говорити про теми, то найменший «читач» любить чути про щоденні справи — малюкові важливо впізнавати свій досвід: годування, вдягання, прогулянка абощо. І, звісно, важливі емоції: в історії малюк повинен знаходити любов і турботу, як і в реальному житті.

Вадим ЛУБЧАК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments