Замість «втомленого» буде кульгавий?

Збудувати, ще й у найкоротші терміни, нову розв’язку на Шулявці киянам обіцяли з минулого літа. Але власне сам ремонт не розпочинався. Лише у ніч на 17 березня стартував демонтаж Шулявського шляхопроводу. Водіям пообіцяли, що заторів не буде, бо розроблена тимчасова схема об’їзду. Наскільки це відповідає дійсності, можна було оцінити вже 18 березня, коли від станції метро «Житомирська» до Шулявки утворився п’ятикілометровий затор.

Столичний міський голова Віталій КЛИЧКО запевняє: після реконструкції це буде абсолютно інша транспортна розв’язка. Чесно кажучи, з таким кошторисом — мільярд гривень, було б дивно обіцяти громаді абищо.

Ремонт шляхопроводу був потрібен як мінімум два роки тому, коли обвалилась його частина. На щастя, тоді ніхто з людей не постраждав, тільки зачепило припарковану автівку. Віталій Кличко пояснив, що Шулявський міст «втомився» і потребує реконструкції. Але обраний для цього проект розкритикували експерти й кияни загалом, бо той занадто дорогий і неефективний. За словами інженера-транспортника Віктора ПЕТРУКА, Шулявська розв’язка — це антиприклад управлінського рішення у сфері транспортної інфраструктури.

ДОРОГИЙ «ЧОТИРИЛИСНИК»

Нагадаємо, департамент архітектури та містобудування Київської міської державної адміністрації погодив проект будівництва розв’язки у формі неповного чотирилисника. Для цього потрібно зносити частину цеху заводу «Більшовик», а перед тим отримати погодження від Фонду державного майна, чого ще не зроблено. Крім того, будівництво розв’язки-чотирилисника передбачає повне перекриття руху мостом. Хоч би які об’їзні схеми вигадували транспортники, рухатися вулицею Вадима Гетьмана від Індустріального мосту в напрямку станції метро «Почайна» і навпаки буде неможливо.

Спочатку йшлося про те, що вартість проекту сягне 400 мільйонів гривень, потім — 830 мільйонів гривень, а сьогодні в мерії кажуть про мільярд. За підрахунками Віктора Петрука, транспортні втрати міста від неповного чотирилисника сягатимуть 250 мільйонів гривень щороку. Це дві нові школи на півтори тисячі учнів.

Так само нема єдності щодо часових рамок. То розв’язку планують збудувати за рік (до речі, з часу цієї обіцянки минуло вже вісім місяців), то кажуть, що роботи розтягнуться на 17 місяців. З якого часу вести відлік, незрозуміло.

Як пояснював журналістам головний інженер КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва» Олександр ЗДОЛЬНИК, спочатку відбудеться демонтаж контактної мережі, потім — опор освітлення, карнизних блоків, консолей тротуарів, розбирання асфальтно-бетонного покриття, балок прогонових будов і частковий демонтаж ростверків. А до кінця 2019 року заплановано завершити роботи з будівництва нового шляхопроводу завдовжки у 158,17 метра, велосипедних доріжок (завдовжки у 741 метр), ліво- і правоповоротних з’їздів, реконструкції підземного пішохідного переходу, благоустрою та озеленення.

ЗАСТАРІЛЕ РІШЕННЯ

Віктор Петрук вважає, що киян вводять в оману, а Шулявський шляхопровід може повторити долю Подільсько-Воскресенського мосту, який ніяк не добудують з 2003 року. Хоча з цією розв’язкою трохи інша історія — фінансувати будівництво допомагають німецькі інвестори, а до вибору проекту долучалася громада.

У випадку із Шулявською розв’язкою думку громади проігнорували. Понад 10 тисяч містян підписали дві петиції про проведення архітектурного конкурсу на краще проектне рішення щодо реконструкції Шулявського шляхопроводу. Так, кияни звертали увагу чиновників, що є інший проект реконструкції — трирівнева розв’язка з реверсним розподільчим кільцем авторства Віктора Петрука, яка не передбачає знесення заводського цеху та перекриття магістралі. Та й такий варіант мав обійтися місту дешевше — у більш ніж 700 мільйонів гривень.

Після першої петиції в Київраді вирішили створити робочу групу, яка досі не працює. Друга петиція не підтримується і не відхиляється, депутати ніби очікують, доки проблема розв’яжеться сама по собі. Віктор Петрук зауважує, що проблема не лише в самій розв’язці. Містобудівна рада, яка погоджувала проект реконструкції, могла обрати будь-який інший із семи проектів, поданих на розгляд. Вони були б значно кращі, аніж неповний чотирилисник.

«Затверджений проект мосту реалізується не в інтересах киян. Це не найкраще транспортне рішення з тих, які розглядалися. За результатами транспортного моделювання, за техніко-економічними показниками це рішення було найгірше з тих, які виносилися на містобудівну раду. Цивілізовані міста позбавляються розв’язок-чотирилисників, але Київ продовжує втілювати застарілі рішення, — коментує експерт. — Після того як розв’язку здадуть, ситуація навіть погіршиться, бо зникне правий поворот із проспекту Перемоги на вулицю Гетьмана. Такі проекти повинні проектуватися на конкурсних засадах, а конкурсу не було».

СПРОБА ДІАЛОГУ

Зараз активісти радять місту піти іншим шляхом — зробити тимчасове регулювання перехрестя і провести конкурс на краще архітектурне рішення, як цього вимагають петиція і закон про архітектурну діяльність. Але діалогу між громадою та міською адміністрацією немає.

Напередодні початку демонтажу громада вирішила використати ще один шанс достукатися до депутатів — розповісти про проблему з трибуни Київради. «Я дочекався вечора, коли відкрили нове пленарне засідання. Коли складається порядок денний нового засідання, можна робити виступи і заяви, проте мені відмовили, — розповідає Віктор Петрук. — Мене схиляють до якихось акцій та перформансів. У нас підписано дві петиції, я представляю велику громаду, проте без шоу Київрада не звертає уваги на проблему».

Ще залишається суд. Громадська організація «Шулявський шлях» подала позов до Окружного адміністративного суду Києва з вимогою скасувати розпорядження КМДА про затвердження проекту реконструкції шляхопроводу. Перше судове засідання планувалося на 5 березня, але через хворобу судді його перенесли на невизначений час.

ВИРОК МОСТАМ

Транспортні розв’язки — це больові точки будь-якого великого міста. А Шулявський шляхопровід показує, чи готові чиновники розв’язувати проблеми фахово, зважаючи на думку громади. Між тим, за словами Віталія Кличка, наразі 75 мостів і шляхопроводів Києва перебувають у передаварійному стані. Місто вже готує технічну документацію, щоб поетапно починати їхні ремонти. Певно, треба винести якісь уроки із Шулявської історії. Про це «День» планував розпитати відомих урбаністів та архітекторів. На жаль, не всі погодилися коментувати.

Серед тих, хто висловлює свою позицію, — Георгій ДУХОВИЧНИЙ, віце-президент київської організації Національної спілки архітекторів України. Він вважає, що питаннями транспортної політики зараз займаються неспеціалісти, а місто обирає дилетантські рішення.

«Я аналізував проблеми київських мостів. Головна проблема полягає в тому, що коли їх будували за радянських часів, ніхто не розраховував на таке збільшення транспорту. Фактично всі мости не мають ресурсу для створення нормальних розв’язок без знесення забудови, що прилягає до них. Шулявський варіант — це класичний приклад, бо ні на під’їздах збоку, ні на виїздах не можна будувати розв’язку, не зачіпаючи прилеглу забудову, — запевняє Георгій Духовичний. — Наступним після Шулявського стане Повітрофлотський шляхопровід. Сьогодні вирок цьому мосту винесли ті, хто забудував його висотками там, де мали би бути створені розв’язки. Та лихоманка забудови шириться містом, ніхто не звертає уваги на транспортні, інфраструктурні, дорожні потреби».

Усе це позначається на майбутньому Києва, яке за таких умов — хитке й нестабільне. Хіба що громада вкотре почне бити на сполох, і її почують.