Кожен народ пізнається за його богами та символами.
Лев Силенко, український мислитель, філософ, історик, письменник, номінант на Нобелівську премію

Збір біля «Стіни»

Українські та іноземні волонтери вкотре зібралися у вінницькому екоцентрі, щоб разом розвивати туризм
9 серпня, 2019 - 11:51

Третій рік поспіль громадські активісти з Вінниці організовують табір для молоді в екоцентрі «Стіна». Раніше молоді активісти придбали сільський будинок, розмалювали його і тепер щоліта запрошують на міжнародний обмін іноземців. Цьогоріч тут зібралося 30 осіб, це молодь із європейських країн та Південної Америки. Село міститься в Томашпільському районі, з давніх-давен поселення на цьому місці було заховане від навколишнього світу в каньйоні річки Русава. Пейзажі, кам’яні стіни, природний ландшафт приваблюють туристів. Поряд кордон із Молдовою.

«Три роки тому ми побачили які красиві тут краєвиди, ми хочемо розвивати тут туризм, — розповідає Ярослав ГЕРАЩЕНКО, координатор проєктів центру розвитку програми «Ультіма», — Наш центр розвитку разом із ГО «Наше Поділля» допомагає сільській молоді розвивати свій лідерський потенціал, стимулювати активну позицію для розвитку підприємництва на селі. Ми дивилися на схожі сільські центри в трьох країнах Європи: Болгарії, Хорватії та Литві. Їздили до Південної Америки в села, які розташовані в джунглях, спали в гамаках. Тепер ці хлопці приїхали до нас в село і допомагають нам втілювати ідеї, щоб побачити як виглядає наш екоцентр розвитку туризму. Вони діляться своїми ідеями з нами, вивчають нашу культуру, традиції.

При в’їзді в село на високому пагорбі стоїть арка з написом «Я люблю Стіну». Також стоїть лава і поряд дерев’яна рамка. Коли сідаєш на лаву, таке відчуття, що ти дивився крізь цю рамку на картину. Внизу високого пагорба — село Стіна: видніється церква, будинки, камінні мури. Щоправда, доріг у селі зовсім немає, всі вони вузенькі і проїхати дуже важко. Також стоїть питання про закриття школи. Деякі учні стали активними учасниками екотабору і теж всерйоз задумалися, як розвивати тут туризм, залучати ресурси для розвитку інфраструктури. 

«Я в майбутньому вирішила пов’язати свою професію з міжнародним туризмом і хочу, щоб наше село розвивалося. Природа тут зачаровує туристів. Прагну, щоб наші односельчани співпрацювали з різними організаціями. Мало хто знає про існування такого села. Воно розташоване далеко від Вінниці, сюди автобуси рідко заїжджають. Проте тут є свої пам’ятки, цікаві традиції. На міжнародному молодіжному обміні я проводжу екскурсії іноземним гостям і ще допомагаю по кухні, виступаю в ансамблі «Русава», — розповідає учениця 11 класу Анастасія СУБОТІНА.

Багато місцевих жителів спершу не розуміли, що відбувається в їхньому селі. Потім, коли громадські активісти облаштували комп’ютерний клас у школі, придбали оргтехніку, почали проявляти більший інтерес до громадських активістів.

«Наше село оповите багатьма легендами. Колись воно мало три назви: село Янгород, Чорне і Стіна. Кожна назва має свою версію. Чорне — нібито від чорної хмари ворогів Селяни боронилися від них стіною, і то вже інша назва, Стіна. Янгород — від власника земель Яна Замоського. В нас у селі є музей, є олійня, народний ансамбль «Русава», маємо багато цікавих весільних традицій. Наше село ще зберегло традицію збиратися всім селом на свято Миколая в церкві, ще зберегло традицію пекти калачі на весілля, та зривати барвінок, є багато народних пісень», — розповідає Лілія СУБОТІНА, вчителька історії.

Місцеві люди також люблять розповідати молоді та іноземним гостям про народні ремесла. Сільський житель Микола ЯРУШНЯК вчив іноземців валькувати з глини хату. Проте він не дуже вірить в те, що в селі можна розвинути туризм. Вважає, що спершу потрібно, щоб місцеві люди змінилися.

— У нас багато є байдужих людей, виливають на дорогу непотріб, сміття. В цьому напрямі ще потрібно багато працювати, — додає Микола Ярушняк.

Іноземні туристи вчили селян як сортувати сміття, чому це потрібно робити. Іван ЛУКАВІНА з Хорватії продемонстрував як змайструвати піч у землі. В ній він випікав піцу для всіх учасників табору.

— Мені тут дуже подобається, я відчуваю більше свободи, ніж у Хорватії. Для мене було сюрпризом, що тут є індивідуальні господарства, і люди працюють у полях. У нас уже давно все обробляють великі фермери і займаються тваринництвом також. Звісно, я очікував кращих доріг. Проте тут все-таки є молодь. У селах Хорватії молоді вже немає. Тому я бачу тут потенціал, — ділиться враженнями Іван Лукавіна.

Проєкт екоцентру «Стіна» підтримав також Корпус Миру в Україні. Громадські активісти та місцева молодь планують наступного року представити реалізацію напрацьованих ідей, а саме нові туристичні маршрути, мапи.

Леся КЕСАРЧУК
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments