Людину XX століття можна вважати інтелектуальним наддинозавром
Ігор Сікорський, українсько-американський авіаконструктор

«Зелене» виховання — з садочка

Як невимушено економити ресурси та гроші — ділиться досвідом родина Калиновських із Києва
8 квітня, 2016 - 13:31
ВІКНА ПЛАСТИКОВІ, ЗА РАДІАТОРОМ — ВІДБИВАЮЧА ПЛІВКА. АННА КАЛИНОВСЬКА ПОКАЗУЄ, ЯК ЕНЕРГООЩАДЛИВІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРАЦЮЮТЬ У ПОБУТІ

Нині стає модним вести ощадливий спосіб життя. Насамперед, йдеться не про економію грошей (цьому «тренду» чимало українців, вимушено або ні, слідують десятиліттями), а про бережливе ставлення до екологічних ресурсів. Останні два роки кияни Анна та Михайло Калиновські живуть за принципом економії на використанні води, електроенергії, газу і з акцентом на сортуванні побутових відходів. Мотивація проста: природні ресурси не безмежні, тому треба використовувати їх вдумливо. Плюс — це заощаджує сімейний бюджет на 10 — 15%, у тому числі в оплаті комунальних послуг.

А почалося все із... дитячого садочка, який відвідує трирічна донечка Анни та Михайла. Там проходили курси у рамках проекту «Освіта для сталого розвитку в дії», ініціатор яких — Посольство Швеції в Україні. Жінка відвідала перше заняття, отримала на руки книгу-підказку «Порадники екокоманди. Дружні рецепти для життя» і разом з однодумцями почала змінювати свій побут.

До речі, програма «Освіта для сталого розвитку в дії» працювала в Україні понад шість років і за цей час охопила понад 180 тисяч українських родин, більше тисячі шкіл та дитсадків. Для дорослих були двомісячні курси (в яких і взяла участь родина Калиновських), у школах та садочках у ході проекту підготували вчителів, які тепер навчають дітей засадам сталого розвитку, та надрукували необхідні для цього посібники. Як спрацював проект, «День» побачив на прикладі родини Калиновських.

ВОДА З ГІРЧИЦЕЮ

Спеціально до нашого візиту Анна завантажила пральну машинку, як кажуть, під зав’язку. «Раніше наша мама полюбляла прийти з роботи, зняти кофтинку і ввечері її покрутити, але ж це зайві витрати води, — пояснює Анна, чому змінили режим роботи «пральки». — Також ми дізналися на курсах, що доцільно віддавати перевагу душу, а не ванні, встановили розпилювачі на крани — це роздроблює краплю води, здається, що об’єм більший, а насправді витрати менші».

Найбільше вдалося зекономити воду на митті посуду: для цього жінка користується спеціальним тазиком. Також на почесному місці у кухні стоять пляшки з гірчицею та содою — замість поширених миючих засобів. «На курсах дізналася: щоб повністю змити наліт від миючого засобу, треба хвилин 15 тримати тарілку під проточною водою», — пояснює свій вибір Анна.

Де ж економія? Її записує у зошит мама Ані. Як свідчать записи у ньому, раніше родина витрачала щомісяця по 10 — 13 кубометрів холодної води та близько 10 — гарячої. Тепер 6 — 8 та 3 — 4 кубометри відповідно. «Сума комунальних платежів суттєво зменшилася. Єдине, що піднялися тарифи», — додає господиня.

ОБМЕЖЕННЯ НА СВІТЛО

Скільки заощаджують на електроенергії, родина ще не знає, але основа економії закладена: замінили лампи розжарювання на енергозберігаючі, у загальному коридорі встановили лампу з датчиком руху, поставили заглушки на всі розетки, не лишають в електромережі жодного приладу, яким не користуються.

«Раніше наша сім’я любила всюди вмикати світло: у коридорах, кімнатах. А тепер завели правило: хто останній виходить з приміщення, той вимикає світло, — продовжує Анна. — Ще почали звертати увагу на клас енергоефективності побутової техніки. Коли купували морозильну камеру, придбали класу «А», наперед знаючи, скільки електроенергії на рік будемо використовувати».

У зоні уваги ще й утеплення квартири: замінюють старі вікна на пластикові, за радіаторами встановлюють відбиваючу плівку та утеплюють стіни зовні. Михайло розповів, що спеціально рахував, якої товщини потрібен утеплювач, щоб відповідав географічній широті, на якій розташований будинок.

ЕКОТОРБИНКИ — ЗАМІСТЬ ЦЕЛОФАНУ

До економії природних ресурсів подружжя привчає свою маленьку донечку. «Дитину вчу змалку чистити зуби з чашечкою, а не під відкритим весь час краном. Якщо йдемо з нею до магазину, беремо екоторбинки — я спеціально пошила їх для цього. — Анна показала кілька полотняних мішечків із зав’язками. — У них складаємо фрукти чи овочі. Так привчаю доньку, що користуватися целофановими пакетами не варто».

Родинний досвід поступово виходить за межі квартири. Анна викладає у Київському коледжі легкої промисловості. Разом зі студентами збирають макулатуру та батарейки. Наступний етап — дійти спільної згоди із сусідами щодо сортування сміття. Поки що самі здають окремо пластик та скло, уникають одноразового посуду та аерозольних засобів.

«Домашня економія вчить нас купувати лише потрібні речі. Сказати, що я повністю змінила свій спосіб життя чи що для цього треба вкласти величезні ресурси, — то ні. Не потрібні колосальні зусилля, щоб взяти в магазин екоторбинку, а не пакет», — підсумовує господиня. Тож надзвичайних зусиль справді не треба: варто лише переглянути звички, уважніше читати упаковку товарів та цікавитись ощадливими технологіями.

КОМЕНТАР

«ТРЕБА ЗМІНИТИ СВОЄ СТАВЛЕННЯ ДО ПЛАНЕТИ»

Андреас фон Бекерат, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні:

— Для збереження ресурсів необхідно змінювати свою поведінку та свої установки. Наш проект «Освіта для сталого розвитку в дії» охопив тисячу домогосподарств, 450 дитсадків та кілька десятків тисяч шкіл. Завдяки цій програмі учні шкіл та члени їхніх родин навчилися жити так, щоб сприяти збереженню ресурсів нашої планети.

Дуже вдалою була ідея розпочинати роботу саме з дітьми. Діти впливають на своїх батьків, вони формують у них відповідні навички. Я це дуже добре знаю, у мене двоє маленьких дітей, і вони, наприклад, нагадують мені, що зробив неправильно, коли випадково викинув пляшку в загальний смітник. Крім цього, родини та домогосподарства завдяки проекту стали суттєво скорочувати обсяги відходів, споживання води та електроенергії. І є скорочення витрат бюджету.

Таким ініціативам потрібна потужна політична підтримка та фінансові стимули, але перед цим треба змінити своє ставлення до планети.

Інна ЛИХОВИД, фото Артема СЛІПАЧУКА, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments