«Зелені» зміни власноруч

Щоб жити в комфортному мегаполісі чи селищі, подалі від промислових підприємств, може, і не варто шукати його на мапі світу, а взяти і створити власноруч? Чи хоча б долучитися до ініціатив, які роблять міста і села чистішими, мобільнішими та економічно розвинутими?

У Європі для цього ухвалюють відповідні програми і нормативи, серед останніх важливих документів — так званий зелений курс. Наприкінці 2019 року його затвердила Європейська комісія. До 2050 року країни Європи зобов’язуються стати кліматично нейтральними. Як цього досягти — єврокомісари прописують у «дорожній карті». Але працювати мусять усі — і чиновники, і громадяни. Головна мета зеленого курсу — не економічне зростання, а розв’язання проблем клімату й довкілля. Власне, те, чого прагне більшість екологічно свідомих людей.

Як зробити свій населений пункт «зеленим», не чекаючи, доки Україна приєднається до європейського green deal, знають експерти міжнародної організації 350.org та ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля». Фахівці підготували посібник для об’єднаних територіальних громад «Вісім ідей для «зелених» міст України».

У видання увійшли вісім історій українських міст, які вже ступили на «зелений» шлях, не чекаючи європейських директив. Так, Житомир планує до 2050 року перейти на відновлювальну енергетику. Екоактивісти Дніпра створили чат-бот для контролю за рівнем забруднення повітря в місті, а в Києві уже кілька років громада своїми силами вирощує «Самосад» на Подолі. На деяких прикладах, наведених у посібнику, зупинімось детальніше.

«ЗЕЛЕНА» РАДА У РІВНОМУ

Громадська організація «Сад історій» у Рівному має близьку для багатьох позицію — зелені в місті має бути якомога більше. Активісти спочатку долучилися до громадського бюджету участі, щоби з певним капіталом впливати на місцеву політику. За кошти громадського бюджету буде відновлюватися занедбаний міський парк Грабник площею 2,8 гектара. Кошторис — 2,5 мільйона гривень.

Завдяки «Саду історій» у Рівному тепер є «Програма розвитку і збереження зелених насаджень міста на 2019—2023 роки». Її розробили управління житлово-комунального господарства, ГО «Сад історій» та рада реформ Рівного. Програма передбачає інвентаризацію та паспортизацію зелених насаджень, озеленення міста таким чином, щоби асортимент рослин підходив до міського клімату і був стійким до впливу різноманітних антропогенних факторів, також планується створення нових зелених зон у житлових районах міста, які активно розбудовуються.

І це ще не кінець. При міському виконавчому комітеті створено раду з озеленення. У ній представників громадськості та експертів налічується так само, як і посадовців та депутатів. Одна із функцій ради — перевірка правильності обрізки дерев та участь в оцінюванні стану вікових дерев, також її представники зможуть давати пропозиції до бюджету щодо озеленення.

СОНЯЧНИЙ СЛАВУТИЧ

Славутич узяв курс на відновлювальну енергетику. У місті створено перший в Україні енергокооператив «Сонячне Місто». Сонячну електростанцію збудують на муніципальних дахах Славутича, щоб заробляти на продажі електроенергії за «зеленим» тарифом. Кооператив — муніципальний, бо створений за сприяння міста і створює нові можливості для громади: частина чистого прибутку йтиме на міські проєкти. Пайові внески членів кооперативу будуть використовуватись для побудови сонячної електростанції.

«Відповідно до фінансової моделі кооперативу кожні 1000 євро, вкладені в кооператив, дадуть 138 євро річного прибутку (після оподаткування). Засновники передбачають сім років окупності для цього проєкту, — йдеться в посібнику. — На кінець 2019 року було завершено монтаж першої сонячної електростанції потужністю 40 кВт на даху універсаму «Мінськ» і в лютому 2020 року отримано ліцензію НКРЕ КП на виробництво електроенергії».

СОРТУВАННЯ СМІТТЯ ПО-ПОЛТАВСЬКИ

У Полтаві впроваджено роздільний збір відходів, про що на державному рівні заявлялося, навіть готувалося відповідне законодавство, але досі у дворі кожного будинку не з’явилися баки для сортування сміття, а в Україні немає необхідної кількості сміттєпереробних заводів. «Станом на 2020 рік в українських містах практично відсутня комплексна система поводження з відходами, яка включає сортування та переробку вторсировини (папір, пластик, скло та метал), збір та утилізацію небезпечних відходів (люмінесцентні лампи, ртутні термометри, батарейки, медичні відходи), зменшення навантаження на сміттєзвалища, які давно є переповненими в більшості міст», — підтверджують автори посібника.

У Полтаві місцеві активісти почали із самостійного збирання небезпечних відходів, тих же батарейок. Робили і в місті, і в області теж. Два роки тому активісти навіть подали позови до суду на Полтавську міську раду, щоб зобов’язати владу організувати процес окремого збирання небезпечних відходів, сортування та подальшої утилізації/повторного перероблення відходів. Судова справа завершилась підписанням мирової угоди з Полтавською міською радою і зобов’язанням міськради виконати всі вимоги позову. Завдяки цьому з’явились контейнери для сортування відходів (папір, пластик, скло), містом почав курсувати «Екобус», який безоплатно збирає небезпечні відходи від населення — батарейки, ртутні термометри, люмінесцентні лампи.

На додачу фахівці ГО «Еколтава» підготували дві програми поводження з твердими побутовими та небезпечними відходами на найближчі роки.

САДИ НА ЗАВОДСЬКОМУ ДАХУ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ

Овочі та прянощі на даху колишнього заводу «Промприлад», який нещодавно став на шлях реновації, — це «зелений» напрямок Івано-Франківська. По-перше, закинутий завод у місті не додає йому привабливості. По-друге, садівництво та городництво у містах має досить обмежені можливості через щільну забудову, бетонування, асфальтування просторів та дворів. Проєкт Urban Garden, що створюється на даху ревіталізованого заводу, розв’язує практично обидві проблеми. Реновація відбувається за принципом циркулярної економіки і має на меті зменшення негативного впливу людини на довкілля. Зараз запущено пілотну версію саду: встановлено невелику стійку з овочевими культурами та пряними травами. Усе для того, щоб перевірити, наскільки це цікаво громаді, резидентам, гостям міста, ба навіть... комахам, які живуть у місті.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІ АКТИВІСТИ СТВОРЮЮТЬ МІСЬКИЙ САД НА ДАХУ «ПРОМПРИЛАД. РЕНОВАЦІЯ»

Над Urban Garden працює команда RE:laboratory, діяльність якої поєднує три напрямки: збір та переробку відходів, популяризацію свідомого споживання та об’єднання громади, бізнесу і влади для спільних ефективних дій. Наступного сезону команда планує створити не просто овочеві грядки, а масштабний міський сад на даху заводу.

«НЕ ВАРТО ГАЯТИ ЧАС І ЧЕКАТИ МІЖНАРОДНИХ РІШЕНЬ»

«Ці приклади доводять, що містам не варто гаяти час і чекати рішень на міжнародному рівні, — резюмує експертка ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» Наталія АНДРУСЕВИЧ. — Можна використовувати всі ініціативи, які вже є в ЄС, щоб зробити свої міста зеленими та комфортними. Можна формувати зелений порядок денний на місцях. Європейський зелений курс (ЄЗК) важливий для місцевого рівня і для конкретних міст. Якщо вони будуть проводити політику, синхронізовану з цим курсом, щоб міста були більш зеленими та екологічними, то матимуть у результаті чистіше повітря, чистішу енергію, умови для сортування відходів, розвиток зеленого бізнесу і зелені інвестиції, екологічні товари та послуги, енергоефективні та оновлені комунальні будівлі, екологічно чистий і комфортний громадський транспорт».

За словами екологині, в посібнику намагалися зібрати найефективніші рекомендації для міст: «Місцева влада чи громада можуть готувати стратегічні та політичні рішення: вплив на виборах, вихід із зеленими програмами, включення зелених питань у стратегію розвитку міст, ухвалення окремих секторальних стратегій для міст чи областей, які можуть стосуватися відходів чи біорізноманіття. Обов’язково слід продумувати ефективні фінансові рішення, бо на ці перетворення необхідні кошти — потрібно розуміти, чи можна закладати їх у міські бюджети, чи потрібно шукати інвестиції. Скажімо, уже зараз можна робити плани утеплення будинків, встановлення індивідуальних теплових пунктів, охорони чи створення нових зелених зон і зупинок, адаптованих до зміни клімату».

Наталя Андрусевич наголошує, що європейський зелений курс може бути для нас орієнтиром: «Ще на початку осені Україна заявила, що готова долучатися до green deal, ставати його частиною, — продовжує екологиня. — Це відбувається, але дуже повільно. Наразі уряд підготував і надіслав європейській стороні позиційний документ, у якому окреслив, у яких напрямках Україна хоче бути залучена до європейського курсу. Зараз основне завдання України — щоб для нас розробили дорожню карту участі в ЄЗК. У грудні 2020 року може бути схвалено таке рішення і розпочнеться розробка такої дорожньої карти. Однозначно, є зв’язок між виконанням курсу та Угодою про асоціацію. Ідуть переговори щодо оновлення кліматичного та екологічного додатків до угоди. Тобто зараз слушний час активізувати і гармонізувати Україну з тими процесами, що відбуваються в ЄС. Долучення до ЄЗК дасть можливість впроваджувати внутрішні реформи й однозначно — краще виконувати свої міжнародні зобов’язання, бо в деяких сферах у нас слабкий прогрес».

Навіть якщо уряд ухвалить дуже багато документів, спрямованих на досягнення кліматичної нейтральності, як цього хоче і ЄС, без участі міст, сіл та громади досягти цих цілей — не так просто. Лише завдяки спільним зусиллям можливо досягнути очікуваного результату, що й доводить досвід перших «зелених» українських міст.