Кожен народ пізнається за його богами та символами.
Лев Силенко, український мислитель, філософ, історик, письменник, номінант на Нобелівську премію

Зелений тренд Києва

Як оновлять найпопулярніші парки столиці
30 березня, 2018 - 10:53
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Весна поруч. Справжня, без снігів і нічних заморозків. З теплом, молодою травою і бруньками на деревах. Побачити все це і зарядитися позитивом багато хто піде до найближчих парків і скверів. Там спілкування з весною — найароматніше, найромантичніше та найприємніше. Ви можете здивуватись, коли побачите в знайомому парку не тільки природну красу, а й робочих із різною технікою. Київ починає грандіозні перевтілення найпопулярніших зелених зон. Про найважливіші з них дізнався «День».

ТРУХАНОВА «ХОРТИЦЯ»

Чого тільки не пережив Труханів острів за останні роки. Гучні фестивалі, ризики забудови, масштабне засмічення, навіть пожежі. Та вистояв. Певно, причина криється в його історії, адже він свого часу був прихистком для козаків. Дехто порівнює його з Хортицею в Запоріжжі. Тож острів мусить витримати і нові перетворення. Цього року місто планує інвестувати в нього понад 200 мільйонів гривень, передусім на створення рекреаційного маршруту та реконструкцію проїздів. Це вирішить вічне питання: як ужитися на Трухановому острові пішоходам, велосипедистам та автомобілістам без шкоди для природи?

Місто планує знести всі незаконні будівлі, розташовані при в’їзді на Труханів острів з боку Пішохідного мосту, збудувати головну площу та упорядкувати пляжі. Для затишку на острові вже встановили нові ліхтарі, спорудили кілька спортивних майданчиків, а вздовж велодоріжки облаштували місця для відпочинку спортсменів.

Найбільш грандіозний задум — навести лад із хаотичним рухом машин, через що безпечно не почуваються ані пішоходи, ані велосипедисти. Для цього повністю заборонять в’їзд автомобілів із Московського мосту до Паркового переходу. Перевозити пасажирів буде електрокар. Згодом машини взагалі не пускатимуть на острів, крім спецтранспорту та автомобілів відвідувачів спортивних баз.

НЕБАЖАНИЙ МІСТ

Уявіть себе на Парковому мосту, який вражає абсолютно всім. Шириною він у шість метрів, ще й з велосипедною доріжкою посередині, довжиною у 222 метри, вигнутий зиґзаґом, на різних ділянках відкриваються панорами на Поділ, Європейську площу чи Києво-Печерську лавру. Поруччя мосту зроблені зі скла, а рух на ньому — під наглядом охоронних систем і відеокамер. Ліхтарі працюють від сонячних батарей. Щоб збудувати такий диво-міст, потрібно 70 мільйонів гривень. І  київський бюджет їх безболісно виділяє.

Та кияни цього не хочуть. Ідеться про міст, що має з’єднати парки «Хрещатий» та «Володимирська гірка». Ця територія входить до буферної зони Національного заповідника «Софія Київська» та пам’ятки ландшафту й історії «Історичний ландшафт київських гір і долини річки Дніпро». Будувати тут означає ставити під ризик низку пам’яток.

Автор проекту Андрій Миргородський запевнив, що все обов’язково узгодять з ЮНЕСКО. На жаль, досвід показує, що рекомендації міжнародних фахівців, які стосуються демонтажу або заборони будівництва, не завжди втілюються. 

ДИВО-АЛЕЯ

Замість дитячого скверу з чудернацькими скульптурами тварин могла вирости дев’ятиповерхівка. Історії, як активісти врятували Пейзажну алею від забудови та за спонсорські кошти облаштували незвичний сквер, майже десять років. До сьогодні сквер жив під контролем його засновників. Час від часу вони лагодили зіпсовані нечемами скульптури, боролися з комунальниками, коли ті вирубували дерева, та знаходили спільну мову з власниками МАФів, які просто окупували Пейзажку. Чи не вперше за останні роки за диво-вулицю та сквер береться міська влада. Наступного року тут запланована масштабна реконструкція з кошторисом у 40 мільйонів гривень. Цього року готується проектна документація.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

 

Громада «за» оновлення алеї, але з розумом, бо є гіркий досвід. Два роки тому громадська організація «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» провела конкурс на найкращий проект сходів із Пейзажної алеї до урочища Гончарі-Кожум’яки (нині — район Воздвиженка), міська адміністрація його затвердила, а потім виділила кошти на реалізацію зовсім іншого проекту. Активісти пропонували чавунні східці з дерев’яним покриттям, а місто зробило бетонний спуск.

Ще місцеві побоюються, щоб під час масштабної реконструкції не зникли безпідставно зелені насадження. Так, минулої весни місто теж взялося за міні-ремонт алеї, який завершився вирубкою десятка дерев біля бетонних сходів.

ОЗЕРА РОЗБРАТУ

Ще ніколи Совські ставки не були в центрі такої уваги киян. Місцеві мешканці бачать тут паркову зону. Це також обіцяють комунальники з «Київзеленбуду». Саме на його баланс переходить територія озер із балансу комунального підприємства «Плесо». У комунальників є план облагородження десяти парків Києва впродовж року. В переліку щасливчиків — Совські озера. Інший шлях розвитку території водойм — забудова. І цей варіант, на жаль, найбільш вірогідний.

У Київській міській державній адміністрації є детальний план цієї території, де передбачається зведення житлових будинків, шкіл, садочків і транспортних розв’язок. Лише десять гектарів лишається для зеленої зони. Утім, громада проти такого плану. Її намагаються збити з пантелику під різними приводами. Спочатку представники від невідомого інвестора збирають підписи місцевих мешканців на підтримку забудови. Потім у Голосіївській райдержадміністрації відбуваються справжні громадські слухання, але користі від них — нуль, бо чиновники мовчки погоджують план забудови озер.

Кияни не здаються. Реєструють на сайті Київради петицію з вимогою запровадити мораторій на будь-які будівництва на території нижнього каскаду озер. За неї проголосувало три тисячі киян. Паралельно з’явилася інша петиція щодо негайного подолання екологічної катастрофи у межах Совських водойм. Вона швидко зібрала необхідні десять  тисяч голосів, а міський голова Віталій Кличко уже доручив профільним комісіям Київради її розглянути. Небезпека в тому, що підтримана містянами петиція якраз дозволяє зводити хмарочоси замість озер (детально про це «День» розповідав у матеріалі «Чи підпише мер смертний вирок Совським ставкам: до історії однієї афери», №51-52 за 23-24 березня 2018 року). Тож майбутнє озер під великим питанням.


ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

ІДЕАЛЬНА «НАТАЛКА»

На тлі Совських озер парк «Наталка» видається ідеальним.  Віталій Кличко вважає його взірцевим парком столиці, обіцяє, що в кожному районі міста з’явиться щось подібне. На перетворення занедбаного пустища у парк мрії киянам і столичній владі знадобилося два роки і десятки мільйонів гривень. Фінальний акорд у реконструкції парку поставлять цього року, оскільки через величезну територію оновлення зеленої зони розбили на дві черги. Загалом площа нового парку сягатиме 22 гектари. Гуляти — не перегуляти... 

«День» бачив перші результати перетворень «Наталки». Родзинок у ньому вистачає: і нові мощені доріжки вздовж Дніпра, і сучасний туалет, і літні кіносеанси просто неба. Наповнити «Наталку» активним життям, здається, буде доволі легко. Навіть проблему паркування автівок вдалося вирішити «на ура». Кілька місяців тому активісти, які взялися за відновлення паркової зони, запитали у киян, де, на їхню думку, було б доречно розмістити паркувальну зону. Містяни побачили у цьому ризик, що машини поглинуть парк або стануть кісткою в горлі для мешканців прилеглих до «Наталки» будинків. Та золоту середину знайшли. Парковку облаштують на нейтральній території, поблизу Коледжу морського і річкового флоту Державного університету інфраструктури та технологій.

СПІВОЧЕ ПОЛЕ І... НЬЮ-ЙОРК

Традиційно Співоче поле асоціюється у киян з виставками тюльпанів, хризантем чи троянд. Ця приманка спрацьовувала на сто відсотків, квіткові композиції бачили сотні, а то й тисячі киян і гостей міста. А за кілька місяців місто обіцяє відтворити на Співочому полі... Центральний парк Нью-Йорка. За його зразком тут з’явиться низка нових локацій: дитячі атракціони, велодоріжка, мотузковий парк, місце для фотосесій, кінотеатр просто неба, контактний міні-зоопарк, зона для закоханих і навіть японський сад із будиночками для чайних церемоній.

Виставки квітів, звісно, залишаться. З єдиною відмінністю — зміниться їх презентація. Наприклад, планується проводити їх під спеціально облаштованим геодезичним опалювальним куполом. І з’являться нові композиції, приміром, із найбільшої у світі виставки квітів у Челсі. Якщо все це реалізується, у столиці з’явиться неперевершене місце для родинного відпочинку на будь-який смак. 

***

Ми описали далеко не всі заплановані перетворення. Здається, чиновники дбають про зелені зони столиці і навіть створюють нові. З іншого боку, є потужна громадська боротьба за збереження існуючих парків, активісти відстежують кроки влади. А місто може виграти від дій обох сторін.

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments