«Звичай і права» для Києва

На боксерському ринзі Віталій Кличко провів 47 матчів і переміг у 45 з них. Якою є його статистика перемог на посаді мера Києва? 8 грудня столичний голова представляє звіт за рік роботи. Напередодні ми дізналися в експертів, які плюси і мінуси у діяльності адміністрації міста вони відзначають.

У цілому фахівці ставляться до голови Київської міської державної адміністрації позитивно. Відзначають покращення інфраструктури, відкритість Віталія Кличка. Важливий аспект — днями представили концепцію нового Статуту міста Києва, яку порівнюють з конституцією для столиці. Робоча група працювала над нею півроку, тепер влада приймає пропозиції та зауваження громадян щодо проекту.

Водночас у деяких моментах роботи апарату проявляється закритість, навіть зарозумілість. Яскравий приклад — ми майже тиждень  чекали відповіді від КМДА щодо облаштування різдвяного містечка впритул до Національного заповідника «Софія Київська». Дивує, чому влада зволікає з коментарями щодо такого важливого питання. Софія — здобуток світової культури, пам’ятка ЮНЕСКО, і така реакція на розголос, піднятий «Днем», свідчить про нечіткість пріоритетів влади. Взагалі питання збереження історичної спадщини залишається наболілим.

І оскільки обнадійливі тенденції відстежуються, особливо важливо нагадати про проблеми — є сподівання, що їх все-таки вирішать.

ФОТО ВІКТОРА КОВАЛЬЧУКА

«ВЕЛИКА ПЕРЕМОГА — ПРОГОЛОШЕННЯ НОВОЇ ТРАНСПОРТНОЇ ПОЛІТИКИ»

Григорій МЕЛЬНИЧУК, співкоординатор Ради з урбаністики Києва:

— Є позитивні тенденції, але все відбувається не так швидко і системно, як хотілося б. З позитиву виокремлю продовження процесу демонтажу незаконних МАФів. Велика перемога — проголошення нової транспортної політики, яку розробляв профільний заступник міського голови Ілля Сагайдак. У цьому контексті відзначу плани зробити Контрактову площу пішохідною, а Хрещатик і Бессарабку — з наземними переходами.

Стосовно ремонтів доріг — кладуть кращий асфальт, але поки, на жаль, не дуже враховують питання безпеки руху.

Ще з позитивів — впровадження бюджету участі. Це дозволяє городянам більше впливати на формування бюджету міста. Але поки є багато питань до механізму реалізації ініціативи, оскільки її швидко впровадили і не врахували чимало моментів.

Є питання до збереження історичної спадщини. Міська адміністрація нарешті взяла участь у справі щодо скверу Небесної Сотні. Недавно було позитивне рішення суду щодо повернення його до власності міста, і столична адміністрація активно проявила себе на боці громадськості.

Але є велике питання по Андріївському узвозу — чому будівництво Театру на Подолі відбулося без участі адміністрації і громадського обговорення. Мер відреагував швидко, за добу з’явилась інформація, що проведуть громадські слухання, можливо, будуть якісь зміни у проекті. Нагадаю, перша петиція на сайті Київради, яка набрала достатньо голосів для розгляду, — щодо захисту історичного середовища міста. І у цьому плані залишається багато роботи.

Формування нового статуту міста, яке ініціював заступник голови КМДА Олексій Резніков, є довгим процесом, що, по ідеї, триватиме не один рік. На жаль, у нас небагато громадян розуміють важливість статуту. Зазвичай до таких документів у нас суто формальне ставлення, і діючий статут є формальним. Але, гадаю, у процесі дискусій ми все-таки виробимо дієвий документ. Це важлива для міста ініціатива.

Зараз вибудовується механізм взаємодії влади і громади. Якісь питання обговорюються на експертних зустрічах, якісь — більш публічно, з презентаціями. Єдиного механізму поки немає, але певні експерименти відбуваються.

«ПРАВИЛЬНО, ЩО ХОЧУТЬ СТВОРИТИ СТАТУТ»

Олександр СЕРГIЄНКО, директор Аналітично-дослідницького центру «Iнститут міста»:

— Важливий для населення аспект — те, що київська влада ще минулого року взяла курс на стовідсоткове обладнання багатоквартирних будинків лічильниками тепла. І це завдання вона майже виконала. «Київенерго» саботує цей процес, але зараз місто на 95% забезпечено загальнобудинковими лічильниками. Цей факт важко переоцінити, тому що такі прилади зменшують платежі до 25%.

Департамент культури КМДА отримав велике як ніколи фінансування Театру на Подолі — певно, перший театр, збудований за роки незалежності, хоч як би контраверсійно він виглядав.

Практично до початку зими у Києві відбувався капітальний ремонт доріг. Це те, чого у нас не було з 2006 року. Єдине виключення — у 2012 році відремонтували проспект Бажана, ділянку траси на Бориспіль. Дороги, які ремонтували цього року, мають важливіше значення, це — велике досягнення.

Головне — київська влада змінила стиль відносин з громадськістю. Віталій Кличко і його заступники їздять на всі об’єкти, спілкуються з громадянами. Можливо, це  приносить місту найбільше користі, бо влада не відривається від проблем громадян.

Брав участь у розробці концепції нового статуту міста. Не зовсім задоволений результатом, але правильно, що поставили задачу створити такий документ. Закони по природі дуже загальні, кожне місто має свої особливості. Статут міста має дати відповідь на ключові питання, які стоять перед столицею, туди можна внести правила забудови і благоустрою.

Стратегія розвитку міста (у листопаді представляли містянам для обговорення. — Авт.) — це велика проблема, бо те, що зараз підготувала влада, не дуже відповідає вимогам міста. Стратегію написали по лекалах закону про державну стратегію регіонального розвитку України, розробленого для областей і АРК Крим. А місто — це інша структура, локальна і концентрована. Тому, ймовірно, треба писати її за іншими вимогами.

Є проблема з генеральним планом. Комунальне об’єднання «Інститут Генерального плану міста Києва» намагається втулити генплан, який розробляли за часів Леоніда Черновецького і Олександра Попова, до нього є багато претензій. Наразі у Києва є генплан до 2020 року, за законом генплани є безстроковими, тому скасовувати існуючий і вносити новий — це не дуже відповідає закону. Тож перед міською владою є така проблема.

За Кличка масово почали робити капітальні ремонти і створювати нові публічні зелені простори — парки, сквери. Щодо збереження історичної спадщини, є одиничний, але важливий прецедент — у Десятинному провулку за взаємною згодою влади, власника і громадськості знесли кілька поверхів офісного приміщення (причина — воно розташовувалось у буферній зоні Софії Київської. — Авт.).

Обрання головного архітектора Києва — теж прецедент. Було створено конкурсну комісію за участю громадськості, розроблено процедуру, за якою крок за кроком визначалась кандидатура. Це абсолютно європейський спосіб призначення чиновника на відповідальну посаду. Можна сперечатися про особистість обраного архітектора (ним став Олександр Свистунов. — Авт.), багатьом архітекторам вона не сподобалась, але процедура нова, і це великий плюс.

«ВІДБУВАЄТЬСЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЯ «ГЕНПЛАНУ ІМЕНІ ЧЕРНОВЕЦЬКОГО»

Олена ТЕРЕЩЕНКО (ЄСКIНА), громадський діяч, депутат Київради VII скликання, член Координаційної ради об’єднання громадських організацій «Київське Віче»:

— Мене обурює ситуація у будівельній сфері. Це — безкарне будівельне свавілля. Буквально щодня ми спостерігаємо, як зносять історичні будівлі. Серед будинків, які недобросовісні власники доводять до руйнації з метою подальшої забудови земельної ділянки, — і відомий будинок зі зміями та каштанами на вулиці Великій Житомирській, 32, і унікальний будинок на бульварі Тараса Шевченка, 34, це садиба Терещенків, яка розсипається на очах. До речі, знаю, що зараз йдуть кулуарні перемовини, щоб позбавити цей будинок статусу пам’ятки. У моєму переліку — десятки будинків. Під час своєї депутатської каденції спрямувала їх перелік Віталію Кличку, просила його вжити заходи щодо відчуження цих об’єктів у недобросовісних власників і передачі їх до комунальної власності. На жаль, до сьогодні не бачу відповідних кроків

Від імені громади Києва, зокрема від імені «Київського Віча», заявляю, що ми незадоволені тим, що зараз по суті відбувається легалізація «генплану імені Черновецького», який ми не дали ухвалити Черновецькому і Попову. Це відбувається шляхом легалізації детальних планів територій, які не відповідають чинному генплану. Збільшується у півтора рази існуюча забудова у межах міста, і це — без створення відповідної інфраструктури, що веде до будівельного колапсу.

Забудовуються культові місцевості — Юрковиця, Щекавиця, нещадно руйнується Замкова гора.

Я зверталась до Віталія Кличка, піднімала питання під час засідань Київради, щоб припинили механізм віртуальних громадських слухань. Лише кияни мають право вирішувати, що будувати у Києві, а зараз з ними ніхто не радиться. Кивають на закон про регулювання містобудівної діяльності, який нібито скасовує механізм громадських обговорень. Але він просто допускає можливість їх проведення у віртуальному режимі, що не виключає і громадських обговорень. Кияни, по суті, не є господарями у власному місті.

Треба передбачати бюджет на утримання пам’яток, правильно розставляти пріоритети. На утримання пам’яток у належному стані кошти майже не виділяються. З величезним скрипом виділили гроші на садибу Мурашка і на один будинок на Подолі. Київ втрачає своє історичне обличчя, і жителів міста це дратує.

Тепер збираються затвердити стратегію розвитку міста «імені Попова» — колись подібну писав Олександр Попов. Повторюється помилка — її створюють без проведення перепису населення та інвентаризації земель. Немає даних, на яких базується стратегія, через це відібрані у громади ділянки не можна повернути місту. Треба розвивати місто у комплексі з містами-супутниками, але на них ніхто не звертає уваги. Стратегія не вирішила ключових проблем — куди далі рухатися місту.

Ми з Віталієм разом були на барикадах, виступали проти афер Попова і Черновецького, але зараз забудовники продовжують лобіювати свої інтереси. Я дуже добре ставлюся до Віталія Кличка. Він намагається робити хороші речі, але щодо цієї сфери — просто немає що казати. До речі, поки триватиме таке свавілля, інвестори до нас не прийдуть. На шляху до Віталія є багато різних інстанцій, які перешкоджають прозорим механізмам роботи.

Хочу підтримати Віталія Володимировича і бажаю йому звертати увагу на думку громади. Перш за все, поновити механізм проведення громадських обговорень щодо всіх об’єктів, які будуються і реконструюються, сприяти виконанню законодавства.

Якщо об’єктивно, багато питань поза компетенцією і межами впливу Віталія Кличка. Правоохоронні органи відмовляються порушувати кримінальні справи за статтею 298 Кримінального кодексу «Нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури». Я докладаю максимум зусиль, щоб донести цю позицію до влади і захистити разом з киянами те, що можливо. Але, як і раніше, нам дуже важко.