Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти.
Іван Драч, український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч

Боротьба за права поляків у Білорусі,

або Новий конфлікт між Мінськом і Варшавою
11 лютого, 2010 - 00:00

«ЧОЛОВІЧА РОЗМОВА» З МЗС БІЛОРУСІ

Днями у селищі міського типу Івенець Мінської області у Польському домі, що належить невизнаній владою Спілці поляків Білорусі, з’явилися співробітники міліції та судові виконавці. Останні почали описувати майно. Міліціонери будівлю оточили, а активістів неофіційної Спілки поляків просто виштовхали. Невдовзі там з’явився Станіслав Бурачевський, котрий керує місцевим відділенням офіційної Спілки поляків у Білорусі.

Варто сказати, що це вже другий конфлікт між двома Спілками за останній час. Наприкінці січня в тому ж Івенці влада спробувала змістити голову місцевого відділення невизнаної СПБ Терезу Соболь. Тоді десятки активістів організації, котрі прямували до Івенця, були затримані на певний час.

Щоправда, теперішній скандал із Польським домом в Івенці мав значно серйозніші наслідки, ніж попередній.

Ось що сказав у передачі «Після 20.00» телеканалу TVP Info, коментуючи ситуацію довкола Польського дому в Івенці, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський: «Дотримання прав меншин — це важлива умова зближення з Євросоюзом. Але вибір тут за Білоруссю. Їй ніхто не заборонить, якщо вона хоче самоізолюватися». За словами Сікорського, він готується до «чоловічої розмови з МЗС Білорусі».

У бесіді з «Єврорадіо» радник президента Польщі у справах співвітчизників за кордоном Міхал Дворчик був іще різкіший: «Сьогодні поляки в Білорусі перебувають у складній ситуації. В інших країнах, європейських і неєвропейських, де живе багато поляків і осіб польського походження, трапляються, звісно ж, різноманітні проблеми, й навіть порушуються права людини, не дотримуються європейські стандарти. Проте до таких брутальних ситуацій, як це відбувається в Білорусі, ніде у світі не доходить».

Скінчилося тим, що посла Польщі Генріка Литвина було відкликано до МЗС Польщі для консультацій. Прес-секретар польського МЗС Пьотр Пашковський публічно заявив, що відкликання посла на консультації — це політичний сигнал, що польська дипломатія негативно оцінює дії білоруської влади щодо поляків у Білорусі.

Польська сторона також вирішила викликати посла Білорусі у Польщі Віктора Гайсенка до Міністерства закордонних справ Польщі, де віце-міністр Анджей Кремер висловив йому серйозне занепокоєння діями білоруських правоохоронних органів.

ЧИ СХУДНЕ «ПОРТФЕЛЬ»?

«Підлив масла у вогонь» і Перший канал Білоруського телебачення, що звинуватив керівника консульського відділу посольства Польщі Марека Мартінека, присутнього під час подій в Івенці, у втручанні у справи білоруської громадської організації — Спілки поляків у Білорусі. На що перший секретар польського посольства у Мінську Павел Марчук зауважив наступне: його колега «виконував свої прямі обов’язки, пов’язані з національними меншинами, що ѓрунтуються на міжнародних конвенціях».

Усе це нічого хорошого двостороннім відносинам Мінська й Варшави не несе.

Слід нагадати, що вже 12 лютого має відбутися візит міністра закордонних справ Білорусі Сергія Мартинова, в якого, за нашою інформацією, «в портфелі» знаходиться дуже насичений порядок денний цього візиту. Тут і можливості активізації торговельно-економічних відносин між двома країнами, і перспективи роботи Білорусі у програмі ЄС «Східне партнерство», і плани розвитку туризму між двома країнами, й багато іншого.

Віце-голова польського Сенату Матей Плажинський назвав події в Івенці «незрозумілими» на тлі можливого візиту міністра закордонних справ РБ.

Деякі незалежні білоруські аналітики вже навіть поквапилися «скасувати» цей візит у зв’язку із загостренням білорусько-польських відносин. Які, до речі, останніми роками розвиваються дуже динамічно.

А ПЛАНІВ СИЛА-СИЛЕННА

Сьогодні в Мінську працює спільна білорусько-польська комісія з економічної співпраці. В середині січня цього року сюди приїжджав віце-прем’єр Польщі Вальдемар Павляк, із яким зустрічався білоруський прем’єр-міністр Сергій Сідорський, який визначив перспективи посилення динаміки двосторонніх економічних відносин за рахунок вступу Білорусі з 1 січня цього року до Митного союзу з Росією та Казахстаном: «Для польського бізнесу відкриваються нові можливості роботи на цьому ринку. Польські та європейські товари до Новосибірська й Астани йтимуть за одних умов роботи митниці. Це відкриває хороші перспективи для польського експорту».

Вальдемару Павляку припали до душі ідеї прем’єр-міністра Білорусі: «Особливо у кризовий період сторони повинні зробити все, аби спростити й полегшити торговельно-економічні зв’язки». В. Павляк сподівається, що дві країни реалізують інвестиційні проекти в галузі енергетики, розвиватимуть співпрацю в різних сферах і на різних рівнях.

Дійшла справа тоді й до цілком конкретних речей.

У Мінську було підписано угоду між Державним комітетом майна Білорусі й польським акціонерним товариством Acj Capltal про представлення інтересів Білорусі в питаннях залучення інвестицій до нашої країни.

«СВОЇ» ТА «ЧУЖІ»

І тут така невдача. Навіть польський президент Лех Качиньський вважав за потрібне втрутитися в ескалацію теперішнього конфлікту між двома Спілками поляків у Білорусі. Він запросив на зустріч керівника неофіційної Спілки поляків Білорусі Анжеліку Боріс, а також висловив солідарність саме з цим громадським об’єднанням поляків.

Голова СПБ публічно заявила, що теперішня ситуація нагадує їй події 2005 року, коли спецназ силоміць захопив Польський дім у Гродні: «Ці події свідчать про продовження політики тиску білоруської влади на незалежну Спілку поляків у Білорусі».

А. Боріс особливо відзначила також тиск на журналістів польського супутникового каналу «Белсат», який віщає на Білорусь.

Варто сказати, що Спілка поляків А. Боріс неодноразово намагалася якось вирішити цю конфліктну ситуацію. Активіст Спілки поляків Білорусі Анджей Почобут спеціально для нашого видання сказав, що кілька місяців тому їхня Спілка передала чергове звернення до білоруського президента від імені Спілки поляків Білорусі: «Під цим зверненням підписалося близько 5000 осіб. Ми просили Олександра Лукашенка втрутитися в цю ситуацію й розставити всі крапки над «і». Проте відповіді від нього ми досі не отримали».

Заступник голови офіційної Спілки поляків у Білорусі Мечеслав Лисий також має претензії до колег із неофіційної Спілки поляків. На з’їзді своєї організації, що пройшов наприкінці минулого року, він сказав наступне: «Певна річ, за чотири роки ми звикли працювати в певній ізоляції, в умовах розділення поляків на «своїх» і «чужих». Ми відкриті для діалогу, але важко розмовляти з тими, хто не хоче слухати».

Водночас М. Лисий висловив надію, що зі зміною керівництва СПБ зміниться і ставлення до цієї громадської організації з боку польського уряду та Євросоюзу.

І що, тепер цим очікуванням, як і намірам Мінська значно покращити відносини з Євросоюзом, не судилося збутися через нещодавній конфлікт із Польським домом у Івенці?

ПЛАН «ДИМОВОЇ ЗАВІСИ»

Відомий білоруський політолог Юрій Чаусов вважає, що до цього навряд чи дійде. Ось що він сказав «Дню»: «Ситуація довкола Польського дому в Івенці — це, на мій погляд, удавана мішень. Отака своєрідна димова завіса на тлі підготовки до чергових президентських виборів на початку 2011 року. Щось схоже відбувалося під час минулої президентської кампанії 2006 року, коли за рахунок поступок у якихось не дуже значних справах практично нічого не робилося у фундаментальних сферах захисту прав людини в Білорусі.

Зараз, схоже, відбувається подібний політичний торг. Я цілком не виключаю, що незабаром перестануть чинити тиск на Анжеліку Боріс і її Спілку. І що, від цього сильно зміниться ситуація з реєстрацією політичних партій і рухів? Або покращиться становище незалежних засобів масової інформації? Чи кардинально зміниться сценарій проведення місцевих і майбутніх президентських виборів у Білорусі? Всі ці речі навіть у свідомості європейських політиків відійдуть на другий, ба, навіть на третій план, після можливої поступки білоруської влади у справі неофіційної Спілки поляків. І до речі, цих політиків, особливо польських, можна в чомусь зрозуміти. Вони зараз під тиском громадськості у своїй країні борються за права поляків у Білорусі. І саме це для них виходить на перший план. Що, власне кажучи, повністю влаштовує білоруську владу».

Економіст Іван Бортник також вважає, що теперішня ситуація в білорусько-польських відносинах вирівняється: «Надто великі в ці непрості часи надії нашої влади на західні кредити й технології. На моє переконання, вони підуть на певний компроміс із неофіційною Спілкою поляків».

Чи вийде в останніх укотре реалізувати у відносинах із Євросоюзом план «димової завіси», покаже час.

ДОВIДКА «Дня»

У Білорусі наразі діє дві Спілки поляків. Перша — офіційна — Спілка поляків у Білорусі, що її з кінця минулого року очолює 57-річний гродненський підприємець Станіслав Семашко. До нього чотири роки цією Спілкою керував 73-річний Юзеф Лучник. 2005 року влада не визнала підсумки V з’їзду СПБ, на якому головою об’єднання було обрано Анжеліку Боріс. Саме А. Боріс досі очолює неофіційну Спілку поляків Білорусі, яку не визнає білоруська влада, проте з якою веде повноцінний діалог влада сусідньої Польщі. З 1990-х років у Білорусі побудовано за рахунок польської держави 16 Польських домів. Трьома з них керує невизнана владою Спілка поляків Білорусі на чолі з Анжелікою Боріс.

Олександр КОКТИШ, спеціально для «Дня», Мінськ
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ