Я — для того, щоб голос мого народу достойно вів свою партію в багатоголосому хорі світової культури.
Олекса Тихий, український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи

Час збирати валізи

4 лютого, 1998 - 00:00

Час збирати валізи


Віталій ПОРТНИКОВ, міжнародний оглядач "Дня"

Один мій добрий знайомий, відомий російський політик, - на жаль, не можу тут називати прізвищ - розповів мені якось, що відповідальна особа, дуже вже наближена до президента Російської Федерації Єльцина, дружньо порадила: "коли Борис Миколайович назве тебе своїм найкращим другом, чи, боронь Боже, спадкоємцем або ж підкреслить, що ніколи не віддасть - мерщій до якогось західного посольства, став візи, пакуй валізи... Може, встигнеш...".

Леонід Данилович чомусь уважає, що українські політики позаздрили йому на єльцинську підтримку. Оскільки я не політик, то можу щиро співчувати нашому Президентові. Оце з таким приятелем - і на підмосковне полювання: так можна не помітити, як сам виявишся у ролі об'єкта, а не суб'єкта зимової гри. Утім, Президент і сам це розуміє: особливої радості в його очах під час інтерв'ю я не побачив, ні. І не тому, що вмію читати з обличчя, а тому, що пам'ятаю довгий список друзів президента Єльцина. Без Бурбуліса, як без рук. Без Гайдара, як без реформ - і саме його я пропонуватиму вам підтримати. Коржаков - найдорожча мені людина. На Лебедя я дивлюсь, як на можливого спадкоємця, з ним іду на другий тур виборів.

Тепер-от Кучму підтримує. Спасибі вам, Борисе Миколайовичу від Леоніда Даниловича. За що ви його так? Він усе ж таки прагне до конструктивного діалогу, а не до білоруської, набридлої вам надмірності. Він вас підтримав на ваших виборах - на відміну від того ж Лукашенка. А ви його... отак... в обійми. Лукашенка, до речі, підтримувати не обіцяєте, навпаки, обіцяєте виховувати. А нашому Президентові - оголосили! - альтернативи в діалозі між Україною й Росією немає. Як і вам у діалозі між Росією та Україною. Але ви водночас сказали, що самі на вибори в 2000 році не підете. Отже, Леонід Данилович залишиться, а ви - ні. Ви серйозно уявляєте собі таку політичну реальність? А як же діалог?

Якщо серйозніше, заява Єльцина означає тільки одне: російським політичним та економічним кланам сьогодні дозволено обирати собі фаворитів в українській політичній грі. Єльцинською мовою - слова про підтримку означають саме те, що підтримки, ймовірно, не буде - принаймні, сьогодні вона не виглядає заслуженою й у претендента на підтримку є ще можливість її заслужити. Як, утім, і його опонентам. Нічого нелогічного не сталося: президент Кучма справді висловлював свою підтримку перед виборами президента Єльцина, президент Єльцин вирішив підтримати Президента Кучму, але чомусь перед парламентськими виборами - таки симптом. Не будемо вважати російських політиків за ідіотів. О, вони знають, що роблять! На недавніх президентських виборах у Молдові також був кандидат, очевидно підтримуваний Москвою - прем'єр-міністр Андрій Сангелі. Посів, до речі, почесне третє місце в першому турі. Ви й справді вважаєте, що в Москві були цим здивовані?

Москва

 

Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments