G20 повірила у вихід із кризи

У Санкт-Петербурзі завершився саміт G20. До «двадцятки» входять 19 країн і Євросоюз, на щорічну зустріч у верхах у Костянтинівському палаці зібралися лідери 26 країн і сім глав міжнародних організацій.

Глави держав і урядів найбільших економік світу, на них припадає дві третини населення планети й 90% глобального ВВП, спробували розробити єдину політику в питаннях економічного зростання, торгівлі, прозорості банківської системи й боротьби з ухиленням від податків. Начальник експертного управління президента Росії Ксенія Юдаєва вважає, що робота в цих напрямках виявилася вельми результативною.

Розвинені країни зобов’язалися дотримуватися принципу фіскальної консолідації, іншими словами, скорочення дефіцитів бюджетів і боргового навантаження, країни на шляху розвитку — усувати спотворення платіжних балансів. Боротьбі ж з безробіттям допоможе підтримка підприємництва, підвищення рівня освіти й коригування міграційної політики.

Економіка США фактично на підйомі, країн Євросоюзу виходить з рецесії. Відповідно, фінансові регулювальники починають відмовлятися від так званого кількісного пом’якшення (QE). Воно визначається дуже низькими обліковими ставками центральних банків європейських країн і Федеральної резервної системи США. Це, у свою чергу, приводило до потоку дешевих доларів і євро, які значною мірою вливалися до економік країн на шляху розвитку. Зараз цей потік загрожує обміліти. У зв’язку з цим лідери країн БРІКС висловили занепокоєння «непередбачуваними» наслідками згортання програм QE центральними банками розвинених країн. Президент США Барак Обама у відповідь запевнив, що вихід з цих програм здійснюватиметься «поступово й у розумних межах».

Обговорювалася й проблема взаємних обмежень у зовнішній торгівлі.

Глави G20 підтвердили намір утримуватися від них щонайменше до 2016 року. Але з 2008 року, коли вони вперше пообіцяли не перешкоджати свободі торгівлі, за оцінкою Єврокомісії, було запроваджено близько 700 обмежувальних заходів.

Єдність учасників саміту виявилася в питанні боротьби з ухилянням від податків. Було затверджено план, що передбачає перехід до автоматичного розкриття інформації про платників податків до кінця 2015 року. Захід має поповнити надходження до бюджетів країн, де компанії отримують доходи, хоча, як вважають експерти, практичний ефект від прийнятої ініціативи виявиться не скоро. Включено до підсумкового комюніке й блок з фінансового регулювання «тіньового банкінгу», розроблений радою з фінансової стабільності (Financial Stability Board, FSB). Під тіньовим фінансуванням у FSB розуміють усі механізми кредитування, що не потрапляють під прямий банківський нагляд. У першу чергу до них належать операції, за якими не передбачається купівля або продаж реальних активів, але вони широко використовуються як альтернатива біржовим торгам. Обсяг операцій тіньового банкінгу оцінюється в 60 трлн доларів на рік, що можна порівняти з розміром світового ВВП.

Серед спірних пунктів, за якими досі не вдалося досягти рішення, залишається реформа квот у МВФ. Як сказав президент Євросоюзу Херман Ван Ромпей, «у нас є обов’язок завершити перегляд квот 1 січня 2014 року, й сторони знають, що Євросоюз виконує свої зобов’язання в цій сфері». Для набуття чинності реформи необхідна її ратифікація парламентами країн, зокрема конгресом США, де з вирішенням питання зволікають. Відкладено до наступної зустрічі країн БРІКС і остаточне оформлення резервного фонду й банку розвитку країн БРІКС, завершення переговорів очікується на наступній зустрічі глав п’яти країн у Бразилії.

Хоча в економічних і фінансових питаннях учасникам саміту вдалося досягти прийнятних рішень, усе-таки найочікуванішими були висновки щодо Сирії. Тут ніякої сенсації не сталося. Путін і Обама поговорили близько 30 хвилин, поки решта учасників їх чекали. Як сказав російський президент на прес-конференції, «кожен при своїй думці залишився, але ми один одного чуємо». Там же Путін сказав, що в разі початку обстрілу Росія допомагатиме Сирії «економічно й гуманітарно». Вочевидь, для цього до східної частини Середземного моря прямують кораблі російського флоту.

У свою чергу, американський президент поспілкувався з представниками російських некомерційних організацій (НКО). Він запевнив, що російський закон про НКО буде жорстко розкритикований «на найвищому рівні». З цієї причини чи з іншої, але Путін визнав, що закон потребує уточнень. Надто вже репресивним він виявився.

Реально вплинути на Москву в сенсі пом’якшення ставлення до правозахисників Вашингтон не може. Не ті зараз міждержавні відносини. Швидше, зустріч була розрахована на внутрішньоамериканську аудиторію. Там у Обами досить багато проблем і ще належить домовитися з сенаторами й конгресменами з приводу Сирії. Не те щоб законодавці активно захищали Асада, але виторгувати в адміністрації щось цілком можуть.

Досить неприємною виявилася для Москви зміна позиції Німеччини щодо сирійського питання. З дещо ухильної буквально під час саміту вона стала вельми визначеною. Берлін підтримує удари по Сирії, але лише інформаційно й дипломатично. Напередодні парламентських виборів для Ангели Меркель це був вельми сміливий крок, оскільки в цілому німецька громадська думка виступає проти акції. Вочевидь, бундесканцлер упевнена в своєму виграші, що підтверджується соціологічними опитуваннями. Економіка Німеччини в кращому становищі, ніж у інших країн Євросоюзу. До того ж й інші його члени поступово виходять із кризи, навіть проблемні Іспанія, Італія й Греція.

У цілому підсумки саміту можна вважати в певному сенсі перемогою Обами. Йому вдалося заручитися дипломатичною підтримкою головних членів Євросоюзу, а Франція готова брати участь у акції проти Асада й фактично.

Володимиру Путіну не залишалося нічого іншого, крім демонструвати найтепліші відносини з Китаєм. Напередодні саміту він зустрівся з головою КНР Сі Цзіньпінем. Обидва лідери демонстрували на публіці тісну взаємодію. Китайський гість, говорячи про роль Росії в проведенні саміту, зауважив, що «це водночас свідчить про зростаючу роль у світі, а також становище Росії як великої держави. Я щиро вітаю вас з цим і хотів би заздалегідь побажати успіху саміту». Але у питанні постачання російського газу Піднебесна поступатися ціною не збирається. Більше того, підписано угоду з Туркменією про постачання додаткових обсягів блакитного палива.

От і все, чого вдалося досягти, а точніше не досягти Путіну.