Кожен народ пізнається за його богами та символами.
Лев Силенко, український мислитель, філософ, історик, письменник, номінант на Нобелівську премію

Коротко / ПЛАНЕТА

13 січня, 2004 - 00:00

Костянтин Грищенко зустрінеться з новим генсеком НАТО

Учора розпочався робочий візит міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка до Великої Британії. Як повідомив керівник прес-служби МЗС України Маркіян Лубківський, у рамках візиту відбудуться переговори К. Грищенка з держсекретарем Великої Британії у закордонних справах і справах Співдружності Джеком Стро, під час яких буде підбито підсумки українсько-британських відносин у 2003 році й обговорені плани співробітництва на 2004 рік. Предметом переговорів К. Грищенка у столиці Великої Британії стане, передусім, активізація політичного діалогу між двома країнами, а також проблематика європейської інтеграції України, зокрема, питання українсько-британської взаємодії на цьому шляху. 13 — 14 січня К. Грищенко відвідає з робочим візитом Бельгію, де заплановані його зустрічі з міністром закордонних справ цієї країни Луї Мішелем, а також генеральним секретарем НАТО Яапом де Хоопом Схеффером, комісаром Європейської Комісії з питань розширення Гюнтером Ферхойгеном.

Організаторам терактів — довічне ув’язнення

Мосміськсуд засудив на довічне ув’язнення двох безпосередніх виконавців вибухів будинків у Москві та Волгодонську у вересні 1999 року. Як повідомив Інтерфаксу, Адама Деккушева та Юсуфа Кримшамхалова визнано винними у здійсненні актів тероризму, вбивствах з особливою жорстокістю, в участі в незаконних озброєних формуваннях, незаконному виготовленні, зберіганні та перевезенні вибухових речовин, замаху на вбивство та незаконному перетині кордону. Внаслідок вибухів у вересні 1999 року житлових будинків у Москві та Волгодонську загинуло понад 240 осіб, понад тисячу постраждали. Ю. Кримшамхалова також визнано винним у замаху на тероризм і в дачі хабаря співробітнику ДАІ. Адвокат деяких постраждалих Ігор Трунов повідомив, що загалом він та його довірителі частково також задоволені рішенням суду. «Довічне ув’язнення — це справедливіше рішення, ніж 20 років позбавлення волі, про які йшлося в ході судових слухань», — сказав адвокат.

У Пакистані — хвиля арештів

Пакистанська поліція затримала 9 осіб за підозрою у причетності до двох нещодавніх замахів на президента Пакистану генерала Первеза Мушаррафа. Операцію було проведено минулими вихідними, повідомила поліція країни. Рейди відбулися у двох ісламських школах у місті Лахорі. Таким чином, загальна кількість заарештованих у рамках розслідування замахів на главу держави досягла трьох десятків осіб. За офіційними даними, серед імовірних учасників замахів є іноземці. Двічі у грудні на шляху проходження президентського кортежу вибухали автомобілі. Президент не постраждав. Усього внаслідок цих терактів загинуло 15 осіб.

Президент Литви піде самостійно?

Президент Литви Роландас Паксас готується подати у відставку, повідомив приватний литовський телеканал LNK, посилаючись на свої джерела. «Якщо Паксас подасть у відставку, він, як передбачено законами, як і інші екс-президенти, отримає в довічне розпорядження державну резиденцію, транспорт, охорону, секретаря й соціальні гарантії, а якщо його усунуть шляхом імпічменту, не отримає нічого», — повідомив телеканал. Телеканал LNK 30 жовтня минулого року першим оприлюднив інформацію, що президент та окремі співробітники з його адміністрації можуть мати зв’язки з міжнародною злочинністю, після чого вибухнув скандал. Президент, який майже щовечора зустрічається з жителями міст і районів, як і раніше, стверджує, що він не піде зі свого поста. Кілька днів тому, відповідаючи на запитання жителів міста Йонава, чи залишить він резиденцію президента, якщо скандал закінчиться його усуненням з поста, відповів: «Якщо тільки виведе поліція». Тим часом, у сеймі триває процес підготовки імпічменту.

Тоні Блер не впевнений...

Прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер не впевнений в тому, що в Іраку вдасться знайти зброю масового знищення. Глава британського уряду заявив: «Я не знаю. Я вірю в те, що ми її знайдемо, але при цьому я розумію, що багато хто розраховував на те, що його знайдуть безпосередньо під час воєнної операції. Цього не сталося, і тепер нам залишається лише чекати. На цьому етапі я не можу сказати щось більш визначене». Як зазначають у своєму коментарі оглядачі «Гардіан», така невпевнена відповідь свідчить про те, що сам британський прем’єр втрачає віру в достовiрнiсть власних заяв про саддамівські програми з розробки зброї масового знищення.

Дванадцять мiнiстрiв пiшли у вiдставку

Подали прохання про відставку 12 міністрів уряду Ірану. Таким чином вони висловили протест проти рішення однієї з найвищих інстанцій країни усунути від участі в майбутніх парламентських виборах групу кандидатів у депутати. Поки не оголошено, чи затвердив відставки президент Ірану Мохаммад Хатамі. Нинішня напруженість виникла після того, як Наглядова комісія Ради вартових конституції усунула від участі в майбутньому голосуванні понад 2 тис. кандидатів у депутати, в тому числі значну кількість прихильників реформ. Серед них — брат нинішнього президента Ірану. За деякими повідомленнями, оголосили про можливість подати у відставку також губернатори деяких провінцій. Парламентські вибори мають відбутися в Ірані 20 лютого. У нинішньому складі парламенту нараховується 290 депутатів, із них 210 вважають прихильниками реформ.

Пред’явлено обвинувачення у справі Анни Лінд

Суд у Швеції пред’явив обвинувачення у вбивстві міністра закордонних справ країни Анни Лінд основному підозрюваному в цій справі Міхайлу Міхайловичу, уродженцю Югославії. Розгляд справи може розпочатися вже цього тижня. 25-річний Міхайлович зізнався в нападі на міністра, якій у вересні 2003 року було нанесено 10 ножових поранень у той момент, коли вона робила покупки в одному зі стокгольмських магазинів. Раніше підозрюваний повністю заперечував свою провину. Тепер же його адвокат заявляє, що жертву нападу Міхайлович вибрав випадково і його дії не мали політичного підтексту. Анну Лінд багато хто вважав імовірним кандидатом на пост прем’єр-міністра країни. Вбивство політика викликало у Швеції стан шоку.

Туреччина обмежила прохід судів через Босфор

Посол Туреччини в Москві Куртулуш Ташкент визнав, що труднощі останніх днів із морським транспортуванням російської нафти через протоки Босфор і Дарданелли, крім поганої погоди, частково пояснюються й обмежувальними заходами, введеними Анкарою, на прохід судів. «Є комплекс заходів, які турецький уряд здійснює для упорядкування проходу судів», — зауважив дипломат. За його словами, в зоні проток, передусім у Стамбулі, проживають загалом 15 млн. чоловік, і «знадобилося вжити заходів для забезпечення їхньої фізичної безпеки, а також охорони навколишнього середовища». Деякі європейські нафтові керівники вважають, що нещодавнє рішення Туреччини обмежити прохід великих танкерів через Босфор пов’язане з її бажанням змусити нафтові компанії побудувати обхідні нафтопроводи та прискорити прокладання трубопроводу з Азербайджану. Анкара неодноразово висловлювала раніше побоювання в зв’язку з тим, що прохід танкерів через Босфор загрожує екологічній ситуації в регіоні.

Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments