У державців немає місця для філософії.
Томас Мор, англійський письменник, філософ, державний діяч, лорд-канцлер, Святий Римо-католицької церкви

«Можливості доброї кризи»

Чи скористається Україна шансом вирватися вперед?
22 грудня, 2009 - 00:00

Сучасній Україні вже ніхто не може закинути, що вона живе за принципом «моя хата скраю». Підтвердженням цього є активна діяльність Києва на міжнародній арені, а також проведення у нашій країні різноманітних міжнародних конференцій, на яких розглядаються глобальні питання і на яких українська сторона пропонує своє бачення вирішення глобальних проблем. Днями в рамках Третього київського безпекового форуму відбувалася міжнародна конференція «Світова криза: безпекові наслідки та виклики для ширшої Європи», яка мала відбутися ще в листопаді, але через пандемію грипу її було перенесено.

Відкриваючи конференцію, лідер політичної партії «Фронт змін», народний депутат України, засновник Фонду «Відкрий Україну» Арсеній Яценюк наголосив, що світ переживає чотири кризи: цивілізаційну, глобальну фінансово-економічну, безпекову й екологічну, пов’язану з глобальним потеплінням. На його думку, після кризи для світу, зокрема для СОТ, МВФ, РБ ООН постало завдання винайти механізми вирішення проблем. «Світова криза вказала тільки на одне — у світі більше немає єдиного гегемона. Проте з’являються нові центри впливу. І або Європа, у тому числі країни-члени ЄС і країни-не члени ЄС об’єднаються, щоб європейський континент сформував потужний центр впливу, або ми знову будемо «пасти задніх». Раніше це була Америка, ще років десять і це буде Китай. Зараз події в світі розвиваються дуже динамічно. Це шанс, щоб ми вирвались вперед. Ми — як об’єднана Європа. Ніхто не знає, чи буде розширення ЄС, а якщо й буде, то яким. Головне — стати після кризи сильнішими», — наголосив український політик.

Зі свого боку заступник міністра закордонних справ Костянтин Єлисеєв відзначив, що попри внутрішні перипетії, «ми працюємо на тлі певних викликів і думаємо глобально». Він нагадав, що зараз відбувається пошук нової безпекової моделі в Європі та світі, НАТО працює над новою стратегічною концепцією, окрім того, виникли екологічні виклики та виклики енергетичній безпеці країни. За словами українського дипломата, Україна чи не найбільше постраждала від глобальної економічної кризи, а оскільки «ми живемо в одному домі, тому маємо разом шукати рішення викликам».

Єлисеєв вважає позитивним те, що під час саміту Україна-ЄС, який відбувся на початку місяці в Києві сторони дійшли усвідомлення, що «в єдиній команді, спільно ми можемо вирішувати кризу». Заступник міністра звернув увагу на те, що Україну хвилює безпекова ситуація у Європі та світі. «Це особливо турбує Україну, оскільки на сьогодні Україна залишається у вакуумі безпеки: з одного боку, є розширене НАТО, з іншого, Організація Договору про колективну безпеку. І тому великим викликом для української дипломатії є її забезпечення», — наголосив він..

Разом із тим Єлисеєв розповів, що в рамках активного діалогу по Угоді про асоціацію між Україною і ЄС вперше у юридичній практиці ЄС «ми у текст угоди вставили окрему статтю, яка передбачає по суті політичні гарантії безпеки з боку Європейського Союзу». За його словами, йдеться про запровадження політичного механізму консультацій у разі загроз територіальній цілісності, суверенітету і політичній незалежності України. Замміністра також повідомив, що Україна працює з партнерами у НАТО, щоб українські інтереси були враховані у новій стратегічній концепції НАТО. За його словами, 3 грудня Київ офіційно передав генеральному секретарю НАТО пропозиції до цієї концепції.

Єлисеєв також сказав, що під час нещодавнього візиту міністра закордонних справ України Петра Порошенка до США були обговорені «перші ідеї, у який спосіб ми б могли посилити гарантії безпеки, які були надані Україні у 1994 році у контексті Будапештського меморандуму». «Будапештський меморандум — це добре, але б ми хотіли мати Будапештський меморандум+, оскільки для всіх очевидно, що ті гарантії, які були надані, на жаль, не довели своєї ефективності», — зазначив український дипломат.

Разом з тим Єлисеєв наголосив, що у зовнішній політиці Україна намагається встановити конструктивні відносини з ключовими гравцями: США і РФ. «Добросусідські, збалансовані і рівноправні відносини з Російською Федерацією є органічною складовою європейської політики України. Без реалізації цього постулату, я вважаю, нам марно говорити про успішність нашої інтеграції, зокрема до ЄС», — сказав він.

Український дипломат вбачає вагому роль України у тому, щоб сприяти пом’якшенню негативних наслідків продовольчої кризи. Він нагадав, що цього року Україна вперше стала донором Продовольчої організації ООН і за неофіційними підрахунками, може нагодувати понад 300 мільйонів осіб. «Як би ЄС не відгороджувався від України, рано чи пізно він має зрозуміти, що без України не може бути мови про конкурентоспроможний, процвітаючий європейський дім, і тому ЄС має мислити по відношенню до України з точки зору єврооптимізму», — сказав він.

Український дипломат зауважив при цьому, що Україна єдина європейська держава, і це чітко визнано ЄС, яка заявила про свої євроінтеграційні амбіції, але поки що не отримала реальної перспективи членства в Євросоюзі. Він зізнався, що має намір видати збірку аргументів представників ЄС щодо недопущення України до членства в Євросоюзі. «Я хочу показати, наскільки велика фантазія у наших європейських партнерів — з метою відгородження від України і недопущення України до відновлення нашої європейської історичної справедливості. Ми вже були в європейському домі», — підкреслив Єлисеєв.

Відповідаючи на запитання щодо перспектив членства України в Організації Північноатлантичного договору замміністра сказав: треба припинити будь-які балачки, чи буде Україна в НАТО, чи ні. Рішення щодо нашого членства було зафіксовано на бухарестському саміті, і двері в НАТО для нас відчинені. У нас є гарантії, і нам слід виконати лише свої «домашні зобов’язання». На думку дипломата, головна проблема — це недостатня інформаційна кампанія. «Українське суспільство не обізнане, що таке НАТО. Це не лише танки та літаки. Це й гуманітарний аспект», — підкреслив Єлисеєв. Як приклад, він навів факт, що першою міжнародною структурою, яка надала Україні допомогу в подоланні пандемії грипу, було саме НАТО. «Вже через вісім годин після звернення МЗС до всіх партнерів — ЄС, США, Росії, Китаю та інших, першим відреагувало НАТО. Альянс також надав на безкоштовній основі транспортні літаки для доставки необхідних вакцин і медикаментів в Україну». Єлисєєв висловив упевненість: якщо суспільство буде обізнане, що таке НАТО, то й питання інтеграції до Альянсу про вступ чи невступ не виникатиме.

Зі свого боку, керівник секції відділу публічної дипломатії штаб-квартири НАТО Мішель Дюре підтвердив: ми можемо побачити Україну в НАТО, коли Україна буде готова. Торкаючись змін, які відбуваються у НАТО, Дюре сказав наступне: «Природа принципів взаємодії НАТО з іншими структурами змінюється. На даний момент, ми маємо багато підходів до розуміння безпеки, демократії, культур суспільств. З іншого боку існує багато спільних проблем та загроз безпеці. Знаходження консенсусу між цим розумінням, розв’язанням спільних проблем та попередження загроз і є новим методом взаємодії. Сьогодні існує багато міжнародних організацій, НАТО не прагне керувати ними, а шукає широких підходів до співробітництва. Кожна міжнародна організація повинна знайти свою нішу, тоді стане можливим працювати спільно для залагодження кризи».

У Європейському Союзі також вважають, що завдяки подоланню труднощів завжди з’являється щось нове і прогресивне. «Ця криза дала нам бачення реальної об’єктивності. Завдяки кризі країни світу мають шанс для змін, здійснення реформ та можливість стати сильнішими», — підкреслив старший радник політичного департаменту Генерального секретаріату Ради Європейського Союзу Піркка Тапіола. За його словами, головна стратегія Брюсселя полягає в тому, щоб наш партнер Україна став сильнішим і більш реформованим. Він наголосив, що «якість відносин між ЄС та Україною залежатиме від якості урядування та демократії в Україні». Тапіола також підкреслив, що майбутнє відносин між ЄС та Україною — на 100% є питанням між Києвом і 27 членами ЄС.

Тим часом старший науковий співробітник Гаазького центру стратегічних досліджень, Нідерланди, Штефан де Шпігель звернув увагу на недослідженість глибинних зв’язків між економікою та безпекою. За його словами, у світі велику увагу приділяють економіці й зовсім малу увагу безпеці, навіть на національному рівні. Тому нідерландський експерт вважає, що безпека має бути більше включена в економіку.

Показово, що в Україні чимало політиків розуміють, що й Київ має бути більш активним у діалозі з Європою. Зокрема, про це наголосив Арсеній Яценюк, як один із кандидатів у президенти, що був присутній на форумі. Він зокрема сказав: Київ щезає з політичної карти. Про Київ говорить Вашингтон із Брюсселем або ж Москва з Брюсселем. Це наша вина, що ми це допустили. Довкола всі ведуть активний діалог. Нас обходять Північним і Південним потоком, скоро українська ГТС буде непотрібна і ми вирішимо проблему з металобрухтом.

Екс-перший замміністра закордонних справ України Олександр Чалий вважає, що «у нас є справжній шанс мати більший голос у ЄС, якщо наша політика буде адекватною». Залишається додати до цього умову, що Україна буде говорити на міжнародній арені єдиним голосом.

Український політик так відповів на своє риторичне питання: «Чи зможемо ми поборотись за рівноправне партнерство?». «Сильніші знаходять швидше діалог. У нас є проблеми, але їх треба спільно вирішувати. Ми можемо об’єднатися. Ми можемо стати світовим центром впливу, а не боротися один з одним. Ми всі розумні люди з європейською ідентичністю. Нам треба лише виробити спільну позицію».

Важко з цим твердженням не погодитися. Хотілось, щоб українські політики прислухались до розумної пропозиції. До речі, й нідерландський експерт Штефан де Шпігель теж наголошує, що Україні не потрібно ослабляти себе. Він радить Україні наслідувати приклад адміністрації Обами, і, можливо навіть частіше ніж вона, повторювати мантру: «Ніколи не втрачати можливості доброї кризи».

Микола СІРУК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments