Які ж несвоєчасні рішення можновладців. Коли вони за що-небудь, нарешті, зважуються взятися, життя вже пішло вперед, і вони знову залишаються перед розбитим коритом.
Павло Скоропадський, визначний український державний і політичний діяч, воєначальник, останній гетьман України

«Такі бунти навіть бунтами не назвеш, бо вони не мають політичних мотивів»

17 серпня, 2011 - 00:00
13 СЕРПНЯ 2011 РОКУ. ЛОНДОН. ДЕМОНСТРАНТИ ЗАКЛИКАЮТЬ ВЛАДУ НАДАВАТИ БІЛЬШОЇ ПІДТРИМКИ МОЛОДІ, ЯКА ПРОЖИВАЄ У ПРОБЛЕМНИХ МІКРОРАЙОНАХ БРИТАНСЬКИХ МІСТ / ФОТО РЕЙТЕР

Присутність юних хуліганів віком від 7-ми до 25-ти на вулицях Великобританії протягом останніх десяти років дуже відчутна, їх стає дедалі більше. Їх називають «гудіз» — «капюшони», бо вони носять спортивні костюми з капюшонами, що затіняють обличчя. Більшість із них із сімей, які живуть на державну допомогу, і є частиною субкультури так званих хапуг або дармоїдів, яких годують податки працюючих громадян. Проти колишнього Радянського Союзу це дуже щедра допомога, що включає безоплатне житло, харчування й виплати на дітей. Унаслідок цього виникли цілі покоління, які не працюють, вагітніють у підлітковому віці й народжують дітей, яких не здатні ростити, і жоден із батьків не працює. Діти нудяться, нічого не бачать у житті, дичавіють. Поліція мало що може вдіяти проти цих дітей. Із часом діти це зрозуміли, почали носити з собою ножі, зброю, використовувати її один проти одного. Подібні бунти навіть бунтами не назвеш, бо в них нема політичних мотивів. Якщо точніше, це сотні «капюшонів», які збираються в натовпи більше ніж по двісті людей і зчиняють бійку з поліцією, а потім тікають і починають громити магазини. Поліція обмежена в засобах, до вчорашнього дня англійським поліцейським не дозволялося навіть використовувати брандспойти й гумові кулі. Але зараз англійці розлютилися, бо ці «капюшони» стали надто самовпевненими й зовсім не бояться законів. Я ще не зустрічав людини — ліберала чи консерватора — яка би не виступала за те, щоб: 1) позбавити житла родин мародерів; 2) дітей відправляти до дитячих будинків; 3) по мародерах стріляти гумовими кулями (дехто каже — справжніми); 4) радикально зменшити мережу соціальних виплат. Загальна картина така: Англія у складній економічній ситуації й повинна заощаджувати. Система соціальних виплат дуже дорога, і я думаю, ці заколоти змінили ставлення людей до неї. Гадаю, Девід Кемерон зараз спробує значно скоротити соціальні виплати і зменшить пільги на житло, щоб покласти край культурі залежності від держави, що призвела до ситуації з «капюшонами». Небезпека полягає в тому, що в деяких частинах країни можуть виникнути міжетнічні сутички, наприклад азіати проти афро-карибів. На жаль, очевидно, що багато «капюшонів» — афро-карибського походження. Тому ризик у таких містах, як Бірмінгем, коли чорношкірі мародери вранці в середу вбили трьох із щільної азіатської общини. Родина загиблих закликає до спокою, але ситуація дуже напружена. Тож загалом ці заколоти спричинені двома речами: 1) більшість у країні хоче застосування необхідних заходів, щоб хулігани забралися з вулиць разом зі змінами у системі виплат; 2) збільшився ризик міжетнічних сутичок у деяких містах. Проте я сподіваюся, що все буде добре.

ДО РЕЧI

Британський прем’єр Девід Кемерон, виступаючи з програмною промовою в графстві Оксфордшир заявив, що питання «зламаного суспільства» є одним із пріоритетних у порядку денному уряду після заворушень минулого тижня. Він наголосив, що перегляне політику, щоб прискорити поліпшення виховання й освіти, що має покращити життя 120 тис. «проблемних» сімей. У своїй промові Кемерон назвав «тривожним дзвіночком для всієї країни» насильство, яке поширилося з північних і західних частин Лондона на Мерсисайд, Бристоль, Манчестер і Глостер. А проте, на його думку, уряд має відповідати погромникам не лише посиленими заходами безпеки, але й реформами в соціальному секторі. Кемерон зазначив, що політикам бракувало волі говорити про те, що добре, а що погано, і запевнив, що «моральної нейтральності» більше «ніколи не буде». Британський прем’єр також додав, що «повільний розвиток морального колапсу, що мав місце у різних частинах нашої країни протягом декількох останніх поколінь» має припинитися. Ознаками ж «морального занепаду» британської молоді, на думку Кемерона, є такі риси: «безвідповідальність, егоїзм, прагнення вести себе так, як тобі завгодно, не зважаючи на інших».

Ентоні БАТТС, британський режисер, спеціально для «Дня»
Газета: 
Рубрика: