Воля, визволення - от той конечний прапор, до якого тягнеться все, до якого прагнуть і вояки з мечами, і моралісти з заповітами, і поети з віршами.
Василь Липківський, український релігійний діяч, церковний реформатор, педагог, публіцист, письменник і перекладач, творець і перший митрополит Української Автокефальної Православної Церкви.

Український «тандем»

11 лютого, 2010 - 00:00

За результатами виборів в Україні Чехов усе-таки був визнаний великим українським поетом.

Анекдот з інтернету

Головною несподіванкою українських виборів став мінімальний розрив між Тимошенко та Януковичем. Це виключає ситуацію, за якої переможець отримує все. Країна знову розділена практично навпіл, як і 2004 року. Багато в чому такий результат голосування є «заслугою» штабу Януковича, «президента всіх українців», котрий пожертвував іміджем заради мобілізації проросійського електорату на сході країни.

Тимошенко погрожувала організацією Майдану, проте ЄС визнав вибори легітимними, а без підтримки європейців повернути ситуацію на свою користь за зразком 2004 року не вийде. Завдання Тимошенко — підсилити свої переговорні позиції шляхом судових позовів і мітингів своїх прибічників. Основне її досягнення полягає в тому, що Тимошенко в результаті виборів стала одноосібною «хазяйкою» західних областей України. Тігіпко, який зайняв перед другим туром «страусову» позицію, тепер їй не конкурент і втратив шанси зайняти крісло прем’єра. В Україні знову два політичні монополісти — Янукович (на сході) й Тимошенко (на заході).

Головним меседжем Януковича є політична стабільність. У цьому сенсі Янукович — український Путін, «лідер-заспокоювач». Але для досягнення стабільності необхідно здолати розкол країни. Це можливо лише в одному випадку: якщо за президента Януковича прем’єром залишається Тимошенко. Створюється конструкція українського «тандему», яка дозволить урахувати інтереси як заходу, так і сходу України.

Режим «тандемократії» вигідний і українським елітам. Надмірне посилення будь-якого центру влади автоматично призведе до витискування з політики малоресурсних політичних груп. А за наявності двох центрів влади в останніх з’являються можливості для політичного маневру.

«Тандем» Янукович—Тимошенко зможе займати гнучкішу позицію на переговорах із російською стороною щодо низки питань, передусім у газовій сфері. Янукович декларуватиме ідеї створення газового консорціуму, Тимошенко їх блокуватиме. За цих умов переговорні позиції України будуть сильніші, й Москві доведеться йти на певні поступки.

Український «тандем», як і російський, буде перехідною формою влади. Це спосіб стабілізувати ситуацію в період украй гострої економічної кризи та зберегти елітний баланс. До наступних президентських виборів «тандем» неминуче розпадеться.

Ролі в українському «тандемі» будуть дзеркальним відображенням російського аналога. Якщо в Росії президент Медведєв виступає з ідеями модернізації та лібералізації, втілюючи прозахідний політичний тренд, а прем’єр Путін символізує ідею стабільності, «особливого шляху» й ізоляції від зовнішнього світу, то в Україні ситуація буде зворотна. Прем’єр Тимошенко виступатиме в ролі того, хто модернізує та європеїзує Україну, тоді як Янукович стане проповідником стабільності й покращення життя за рахунок зближення з Росією без жодної модернізації.

Відтак, ситуація в Україні є віддзеркаленням внутрішньоросійських протиріч. Проблема Росії в тому, що вибір шляху розвитку країни дуже сильно затягнувся. Неоімперіалісти тягнуть країну в один бік, модернізують в інший. Ця роздвоєність транслюється і на країни, які тісно пов’язані з Росією культурно й економічно. До України це має щонайбільший стосунок. Доки не буде подолано роздвоєність у самій Росії, Україні не вдасться здолати внутрішній розкол.

Ближче до 2012 року конструкція «тандему» в Росії неминуче буде демонтована. Вибори 2012 року стануть виборами між проектом європеїзації Росії та проектом подальшого закручування гайок у стилістиці «особливого шляху». Натомість Україна є таким собі випробним полігоном для російських політичних технологій. Тут відпрацьовуються різні сценарії, які можуть бути використані у Росії.

Хай там як, взаємозв’язок між політичним процесами в Росії та Україні залишається дуже тісним. На цьому етапі створення українського «тандему» є найбільш вірогідним сценарієм. Однак із наближенням виборів у Росії ситуація в Україні також може різко змінитися. Та це вже питання майбутнього.

Автанділ ЦУЛАДЗЕ, ej.ru, 9 лютого 2010 р.
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ