Кожен народ пізнається за його богами та символами.
Лев Силенко, український мислитель, філософ, історик, письменник, номінант на Нобелівську премію

Ще один крок до взаєморозуміння між народами

Посол Шігеко Сумі — про значення проведення Року Японії в Україні для розвитку двосторонніх відносин
30 березня, 2018 - 11:52
ПІД ЧАС ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ: «УЯВНИЙ ПУТІВНИК. ЯПОНІЯ». ЗЛІВА НАПРАВО ДЕРЖАВНИЙ МІНІСТР У ЗАКОРДОННИХ СПРАВАХ НАКАНЕ КАДЗУЮКІ. ПОСОЛ ЯПОНІЇ СУМІ ШІГЕКІ, ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ПЕТРО ПОРОШЕНКО

Минулий 2017 рік було проголошено Роком Японії в Україні, що стало демонстрацією зміцнення відносин двох країн, розташованих на відстані понад 8 тис. км. Це відображено й у логотипі року Японії в Україні, в якому зображено: національний прапор Японії — хіномару й пасхальне яйце, що притуляються один до одного, символізуючи дружні відносини між Японією та Україною.

Рік Японії в Україні не обмежився лише численними культурними заходами, про які йтиметься далі. Київ відвідувала делегація Японської федерації бізнесу «Кейданрен», також завдяки реалізації Року Японії було відкрито офіс JICA в Україні, а також від 1 січня 2018 введено спрощення візового режиму для громадян України.

«День» звернувся до посла Японії в Україні Шігекі Сумі з проханням прокоментувати значення для Країни вранішнього сонця вельми успішного Року Японії в нашій країні й розповісти, як виникла ця ідея і хто був її ініціатором.

— Ця ідея надійшла з українського боку, під час візиту Президента Порошенка до Японії, два роки тому, в 2016 році, коли Президент Порошенко зустрівся з прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе, то запропонував цю ідею. Він сказав, що відносини між Японією та Україною ще ніколи не були такими добрими. І тоді було вирішено, що 2017-й — вдалий рік для відзначення 25-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Японією та Україною. Тож Президент Порошенко сказав, що хоче внести пропозицію, щоб відзначити 2017 рік як Рік Японії в Україні.

ПОСОЛ ЯПОНІЇ СУМІ ШІГЕКІ ПІД ЧАС ВИСАДЖЕННЯ САКУРИ В КРАМАТОРСЬКУ

Зі свого боку, ми сказали, що дуже вдячні за таку пропозицію. Ми знаємо, що минулого року Україна відзначала річницю встановлення дипломатичних відносин не лише з Японією, а й з майже з 110 іншими країнами.

Але з усіх країн, для відзначення 25-ї річниці встановлення дипломатичних відносин Президент Порошенко обрав саме Японію. Так почалася ця історія.

А на початку січня 2017 року Президент видав указ, за яким 2017 рік оголошувався Роком Японії в Україні. Він попросив усі урядові структури співпрацювати, а також запропонував органам місцевого самоврядування долучитися до імплементації цієї ідеї.

Думаю, вона реалізовувалася багатьма сторонами, включаючи посольство Японії та уряд України. Міністр культури Євген Нищук став центральною особою. І, звісно, з японського боку не лише уряд Японії, а й багато японських компаній, які ведуть бізнес тут, зробили багато пожертвувань у вигляді матеріалів та фондів для цього проекту.

Для вашої країни було дорого проводити Рік Японії в Україні, чи витрати були розділені між обома нашими країнами?

— Наскільки я розумію, Україна раніше не проводила подібних проектів із конкретною країною. В нас було багато складностей на початку. 27 березня минулого року, міністр культури, пан Нищук, організував першу зустріч, на якій ми обговорювали розподіл праці в цьому проекті.

Пане посол, які заходи впродовж Року Японії в Україні вам запам’яталися найбільше?

— Насамперед хочу згадати концерт японських барабанщиків у виконанні відомого артиста Хаяші Ейтецу та його колективу ЕЙТЕЦУ ФУ-УН но КАЙ, що був проведений у вересні в Національній опері в Києві.

Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка — це символ України. Для нас була велика честь провести цей виступ там. Там дозволяється виступати лише першокласним артистам. І зала була повна. Багато людей змогли насолодитися цим виступом, який ми проводили двічі.

У «Мистецькому Арсеналі» п’ять тижнів тривала виставка в листопаді та грудні під назвою «Японія. Уявний путівник», організована українською стороною. Наше посольство допомогло дотаціями для створення японського саду. Але здебільшого ця виставка була організована українською стороною. І вона була дуже цікавою. Мене вразило те, як там представили Японію.

Що ви маєте на увазі?

— Виставку розділили на секції, що справило глибоке враження. В одній залі Японія була представлена як острівна держава. В іншій залі показувалося, як народилася Японія. Секція з садом пояснювала значення японського саду. Ще інша зала пояснювала особливе значення гір для Японії. Організатори провели масштабне дослідження. На цій виставці представлено багато японських предметів, зібраних по всій території України, про які знають не всі українці. Як вам, певне, відомо, 150 років тому великий торговельний шлях пролягав між Європою та Японією, від Йокогами в Японії до Одеси в Україні. У ті часи Одеса була найбільшим портом у Європі.

Там було багато таких предметів як-от малюнки по дереву (Укійо-е), кераміка, відібране насіння і стародавні мапи, що залишилися в Одесі, але пов’язані з Японією. Після революції 1917 року багато документів втрачено, і ніхто не досліджував, чому ці об’єкти знаходилися в Україні. Все ще багато чого залишається недослідженим.

Пане посол, чи не могли б ви назвати ще події, які вразили вас під час проведення Року Японії в Україні?

— Я завжди згадую проект, який було реалізовано у Сєверодонецьку, на сході України, в жовтні минулого року. Вони саджали дерева сакури, і коли я був там, то містяни оголосили той день Днем Японії у Сєверодонецьку. Якщо уявити собі, що збройний конфлікт досі триває і впливає на життя людей у тому місті, було дивовижно бачити, що організували День Японії, провели чайну церемонію, невеличку виставку присвячену Японії, і висадили дерева сакури.

Яка найбільша мотивація лежить за проведенням кампанії «2500 сакур» і чому саме така назва?

— Насправді ми висадили 1600 сакур, але проект продовжується, і я думаю, що в квітні цього року їх буде вже 1700.

Чому назва акції «2500 сакур»? Це означає, що проект приурочений до 25-ї річниці встановлення дипломатичних відносин.

Причини проведення цього проекту:

                 а) сакура — національний символ Японії,

                 б) українці вже знають сакуру й люблять її,

                 в) це не одноразове шоу.

В усіх містах, де ми разом саджали дерева сакури, встановлено пам’ятні таблички, на яких написано, що ці сакури висаджені 2017 року на честь святкування 25-ї річниці встановлення дипломатичних відносин. Місцеві жителі щовесни згадуватимуть про це, прийшовши помилуватися цвітінням сакури. Також я хотів би зазначити, що не всі саджанці сакури були надані урядом Японії. Багато з них подаровані українцями. Отже, це насправді спільний проект народів Японії та України. Ми щасливі.

— Яке місце висадки сакур в Україні найбільш пам’ятне для вас?

— Одне з них у Києві, поряд з оперним театром. Там близько 20 чи 30 дерев. Якщо я не помиляюся, цього року вони цвістимуть уперше. Можу зазначити, що в 30 містах люди висаджували дерева сакури, й у багатьох цих заходах я особисто брав участь.

Який вплив, на вашу думку, мало успішне проведення Року Японії в Україні на українсько-японські відносини?

— Від самого початку, ми з українським урядом погодилися, що:

                 а) у Рік Японії святкування будуть не лише в Києві, а проводитимуться по всій країні,

                 б) усі проекти будуть спрямовані на зміцнення і покращення відносин. У цьому сенсі я радий зауважити, що багато заходів проводилося не лише в Києві, а й у інших регіонах.

Згідно з опитуванням, понад 15 відсотків українців знають, що 2017 рік був Роком Японії в Україні. Я думаю, це відомо не лише киянам, а й жителям інших регіонів. Багато міст організовували день або тиждень Японії індивідуально. Багато людей уперше познайомилося з образом Японії, чайною церемонією, а дехто і з японськими бізнесменами, які відвідували певні міста України.

Пане посол, які подальші заходи або проекти ви плануєте організувати чи провести, щоб підтримати або навіть збільшити інтерес до Японії, викликаний упродовж Року Японії?

— Учора (інтерв’ю записувалось 21 березня. — Авт.) у мене була зустріч із паном Нищуком, міністром культури, і ми багато чого обговорили. Він також запропонував провести певні заходи в Японії, щоб зробити українську культуру доступною й відомою в Японії. Ми досліджуємо можливості — які види мистецтва чи питання, речі або програми можуть зацікавити японців.

Що стосується подальших імовірних проектів після Року Японії в Україні, хочу зазначити, що на основі цього ми можемо будувати розуміння між нашими двома країнами.

 

Микола СІРУК, «День». Ілюстрації надані посольством Японії в Україні
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments