Хто пожертвував свободою заради безпеки, не заслуговує ні на свободу, ні на безпеку.
Бенджамін Франклін, американський учений-фізик, державний діяч, дипломат і публіцист.

Що стало щитом?

Посол в Австралії Микола КУЛІНІЧ — про потужну економічну підтримку і пакет фінансової допомоги
14 квітня, 2020 - 18:54
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Згідно з останніми даними в Австралії від коронавірусу померло 53 людини і понад 6 тис. є інфікованими і дуже низький коєфіцієнт смертності 0,86%. Як у цій країні борються проти коронавірусу, які заходи вживають і наскільки вони є ефективними. Про це «Дню» — в інтерв’ю посла України в Австралії Миколи КУЛІНІЧА. 

«ЗНИЗИТИ ДИНАМІКУ ЗАРАЖЕНЬ ЇМ УДАЛОСЬ ЗАВДЯКИ ЖОРСТКИМ ЗАХОДАМ ПРОТИДІЇ, ВВЕДЕННЮ ДОВОЛІ ЖОРСТКОГО КАРАНТИНУ»

— В Австралії ситуація більш-менш благополучна, але найголовніше, що згідно з останніми даними — динаміка заражень зменшилась. На початку вона становила 35%, а зараз 2%. Знизити динаміку заражень їм удалося завдяки жорстким заходам протидії, введенню доволі жорсткого карантину, щоправда, не такого жорсткого, як  у Італії чи Іспанії.

Санкції за порушення карантинних заходів є просто вражаючими. Тут нікому не роблять виключень, тому санкції б’ють і по мізках, і по кишенях, що дуже впливає на австралійців.

Нещодавно я передрукував пост свого хорошого друга — лідера Ліберальної партії штату Вікторія Меттью Гая, великого друга нашого посольства, який має українське походження і був претендентом на посаду прем’єрміністра штату Вікторія. Він написав у своєму пості, що отримав квитанцію про штраф за «неважливу поїздку» на автомобілі на суму 1600 доларів.

І такий штраф, звісно, відбиває бажання сідати за кермо. І це дуже видно по тому, що сьогодні дороги практично пусті. Нам, у посольстві, дозволяється працювати, якщо не можна замістити дистанційною роботою.

За порушення режиму самоізоляції в сусідньому штаті Новий Південний Вельс ввели штраф у 1600 австралійських доларів, що становить майже третину моєї зарплати. Тому будь-хто двічі подумає, перш ніж порушити карантинні заходи.

Двох наших хлопців-українців посадили на карантин у готелі й попередили, якщо вийдете з приміщення, то зразу вас оштрафують на 16 тис. доларів, бо ви під моніторингом поліції. Співробітники готелю мають автоматично повідомляти поліції, якщо хтось порушить режим самоізоляції. І повірте, такі жорсткі фінансові санкції дуже ефективно діють.

Що стосується інших обмежувальних заходів, то заборонено гуляти більше як удвох, було заборонено всі масові заходи, закрито ресторани і кафе. А найбільш трагічне і драматичне для австралійців — це закриття традиційних пабів. Зараз усе можна замовити на винос і кур’єрською доставкою. 

ТУРИСТИ РОБЛЯТЬ СЕЛФІ НА ПУСТЕЛЬНІЙ НАБЕРЕЖНІЙ БІЛЯ СИДНЕЙСЬКОГО ОПЕРНОГО  ТЕАТРУ. 6 КВІТНЯ 2020 Р. / ФОТО РЕЙТЕР

«ТУТ НЕ ЗНАЛИ, ЩО ЦЕ ТАКЕ «ІСПАНКА», ЯКА БУЛА ПІД ЧАС ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ В ЄВРОПІ І ЗАБРАЛА ЖИТТЯ 15 МЛН»

— Спочатку тут була невелика паніка. Це пояснюється тим, що в Австралії ніколи не було епідемій. Історично тут не знали, що це таке «іспанка», яка була під час Першої світової війни в Європі і забрала життя 15 млн.

Тому, по-перше, для них нинішня пандемія була повною несподіванкою.

По-друге, вони не знають, що таке дефіцит товарів, бо у них усе є. А коли почалася пандемія коронавірусу, то австралійці піддались паніці.

Тому вони почали скуповувати все, починаючи від приправ, заморожених гарнірів, закінчуючи незвичними речами. Тут стали в одні руки відпускати два рулони туалетного паперу. Ба більше, вперше в історії Австралії було три дні, коли м’ясо зникло з прилавків.

Але потім усе швидко поновили, але, щоправда, досі немає туалетного паперу, всіляких санітайзерів, гігієнічних засобів.

Для людей старшого віку спеціально додали одну ранішню годину, коли обслуговується лише старше покоління. Але слід врахувати, що серед додаткових заходів було обмежено вихід людей старших за 60 років, а старшим за 70 років узагалі заборонили вихід. Також було обмежено пересування між штатами. Крім того, один із найбільших штатів Квінсленд уперше поставив прикордонну службу між штатами, чого раніше не було.

Тому крива цієї пандемії знизилась, і це дає надію.

«УПЕРШЕ ЗА ВСЮ ІСТОРІЮ АВСТРАЛІЇ НА БОРОТЬБУ З ПАНДЕМІЧНИМИ ЯВИЩАМИ БУЛО ВИДІЛЕНО 320 МЛРД ДОЛАРІВ»

— А як щодо соціальних заходів і фінансової підтримки, до чого вдаються уряди деяких країн?

— Так, дуже важливим було те, що підкріпив обмежувальні заходи безпрецедентними заходами соціальної та економічної підтримки, компенсувавши практично всі можливі втрати з безробіття, а особливо малого бізнесу.

І найголовніше: вперше за всю історію Австралії на боротьбу з пандемічними явищами було виділено пакет економічної та фінансової допомоги загальним обсягом 320 млрд австралійських доларів, що становить 16,5% бюджету країни. І зараз вони відчувають пожвавлення на біржі, котирування йдуть угору. Тому що є гроші, які працюють.

Наприклад, для того, щоб підтримати торгівлю, одразу всім працюючим, людям пенсійного віку й тим, хто втратив роботу, видали одноразову допомогу 750 доларів готівкою, щоб ці кошти були в обігу.

Тут важливо те, кошти було виділено не на банківські рахунки, а безпосередньо готівкою. Тим, хто втрачає роботу, а таких багато, тому що закривається особливо середній і малий бізнес, надається ціла система компенсацій. Наприклад, хай би хто де працював, його не можна звільнити, допоки йому не буде виплачено 1500 доларів кожні два тижні хазяїном через згаданий вище пакет фінансової допомоги, навіть якщо ця людина не буде ходити на роботу.

Для подолання безробіття і забезпечення, щоб працювали всі, попри падіння попиту, через банки було виділено 130 млрд доларів. Тому серед австралійців немає безпорадності та розгубленості.

Тут слід зазначити австралійських дух — «переживемо і це», який ґрунтується на тому, що австралійці мають таку соціально-економічну підтримку.

І щодо договору оренди уряд прийняв запобіжний захід, що не можна скасувати орендний договір на час дії карантину. Іншими словами, хоче цього чи не хоче власник помешкання, не можна до завершення карантину вигнати на вулицю людину, якщо вона не сплачує за оренду.

Але хочу наголосити, що ця моральна підтримка дуже серйозна. І в цьому Австралія унікальна. Дуже потужна соціально-економічна підтримка і пакет фінансової допомоги стали щитом із грошей проти коронавірусу. 

Я бачу, що австралійці життєрадісні, бо епідемія коронавірусу не зруйнувала ні життя, ні роботу, як це відбувається в багатьох інших країнах.

МЕДИЧНИЙ ПЕРСОНАЛ ПРОВОДИТЬ ТЕСТИ В ВИПРОБУВАЛЬНОМУ ЦЕНТРІ НА ПЛЯЖІ БОНДІ У СІДНЕЇ, 7 КВІТНЯ 2020 Р. / ФОТО РЕЙТЕР

«У ТИХ, ХТО ПРИБУВАВ З УХАНЮ, МІРЯЛИ ЛИШЕ ТЕМПЕРАТУРУ, ТОМУ СПОЧАТКУ ВИНИК НЕВЕЛИКИЙ СПАЛАХ ПАНДЕМІЇ»

— А як щодо використання захисних масок австралійцями і як розвивалась ситуація з епідемією в Австралії?

— Це питання віддається на власний розсуд. Якщо вони перебувають у лікувальному закладі, з метою консультації чи щоб здати тест, то вдягають маски. На вулицях у масках гуляють лише китайці.

Цього року австралійцям не пощастило, спочатку чотири місяці палали лісові пожежі, через що в країні була надзвичайна ситуація. І тільки в середині лютого оголосили про те, що погашено останню пожежу, а вже за тиждень розпочалась підготовка до китайського Нового року. І з Китаю приїхало сюди дуже багато людей, звідси теж поїхали в Китай, а це були головним чином китайські студенти.

 До речі, Австралія в цьому унікальна — 540 тис. іноземних студентів навчаються в Австралії, більшість з яких становлять китайці й корейці. Освіта тут дуже якісна і головне, що англійською мовою. Вона дуже дорога, але не така дорога, як у Америці. І найголовніше, що тут безпечно для них. Тут мультикультурна політика, толерантність. І китайці охоче масово вчаться тут. І в найбільшому університеті в Канберрі майже 15 тис. китайських студентів. У центрі тут гуляєш, як у Шанхаї.

І в цей час фактично пік туристичного сезону в Австралії, бо це літо, лютий фактично, як у нас липень. Австралійці почали повертатися з Азії, зокрема з Китаю. А до Австралії можна дістатися або повітрям, або водою. В тих, хто прибував з Уханю, міряли лише температуру, тому спочатку виник невеликий спалах пандемії. А потім усе це поширилось.

Крім того, почали повертатися круїзні лайнери, а на цих кораблях вихідців із Південної Азії не менше, ніж австралійців. І все це почалось.

15 круїзних кораблів не пускали в Австралію, всі вони стояли на карантинному рейді. А там були наші екіпажі. Скажімо, на лайнері «Васко да Гама» з Німеччини капітаном був українець і 87 членів екіпажу — українці.

Дякувати Богу, ніхто з них не заразився. Вони висадили австралійців, і корабель повернувся назад у Європу. І екіпаж цього лайнера повернеться до України через Європу.

Зовсім інша ситуація виникла з круїзним лайнером Ruby Princess, який прибув до Сіднею 8 березня, здійснюючи рейс найпопулярнішим південно-тихоокеанським напрямком: Соломонові острови, Вануату, Фіджі, Французька Полінезія. Серед 2700 туристів на борту було багато австралійців, які заявили, що на облавку немає інфікованих людей і тому їх випустили без перевірки. І буквально через кілька днів у Сіднеї стався спалах епідемії, одразу 164 випадки інфікованих. Спочатку померло двоє, потім 16 людей. Через це щодо Ruby Princess сьогодні ведеться кримінальне розслідування, чому була неправдива інформація про стан туристів. Порушили карну справу проти керівників прикордонної служби, які випустили туристів. А прикордонники кажуть: чому ви нас робите винними, якщо медики нам сказали, що на борту не було інфікованих. Потім почали звинувачувати медиків, а в результаті заручниками став наш екіпаж 36 людей, які перебувають зараз на борту і стоять біля Сіднею в порту Кембел. Ми зараз разом з українською громадою ведемо переговори з керівництвом порту, щоб на Великдень нашому екіпажу передати паски та писанки. Ситуація складна, але ми тримаємось і найголовніше — екіпаж тримається і чекає на розв’язання цієї ситуації. І таких круїзних кораблів 15 навколо Австралії.

Днями зайшов у Сідней і його теж поставили на карантин «Сі вояджер», на якому наш екіпаж 19 чоловік. Серед них немає поки що уражених коронавірусом. Нам повідомляють, що ситуація там нормальна. Але всіх зобов’язують, хто прибув у Австралію, навіть австралійців, які прибули з-за кордону, відбувати дуже жорстко 14 днів карантину.

«ДІАСПОРА СТВОРИЛА СПЕЦІАЛЬНУ РОБОЧУ СУОА, ЩОБ ДОПОМОГТИ УКРАЇНСЬКИМ ГРОМАДЯНАМ, ЯКІ ПОТРАПИЛИ В БІДУ»

— А як вам вдавалося реалізувати оголошену МЗС операцію «Евакуація» — репатріацію на батьківщину наших громадян, хоч де б вони були?

— Це була складна справа. Уявляєте в Європі по сто, по двісті, по триста людей, а в нас зараз на території Австралії залишилося 27 людей, які б хотіли повернутися додому, але немає як. У нас залишалось одне вікно через Доху, а звідти через Стокгольм на Мінськ і потім пішохідним переходом у районі Лагута Яриловичі перейти в Чернігівську область. Це дуже складно. Тим паче що йдеться про літніх людей або з дітьми. Але слід віддати належне білорусам, що вони нам сприяють.

Поки що це єдине вікно, що з’єднує з Україною. В нас є свій український Сінбад — молодий блогер, який поїхав дивитися на Соломонові острови. Почувши про біду-карантин, він зателефонував у посольство. Ми йому сказали: мерщій добирайтесь сюди, бо закривається аеропорт у Сіднеї. І він за дві години до закриття аеропорту встиг долетіти від Соломонових островів сюди. Його одразу посадили на 14-тиденний карантин у готелі. І його там годувала наша українка. Йому носили їжу під двері номеру і залишала її під дверима, а за протоколом лише за 15 секунд той міг відкрити двері і забрати їжу, щоб не було контакту.

І потім нам повідомили, що є остання можливість доставити його в Київ рейсом SkyUp на Катар, а потім на Стамбул. Але оскільки хлопець був на карантині і йому не можна було відлучатись, ми додзвонились у МЗС, щоб йому зробили виняток, що його доставлять прямо до літака. Зрештою нам дозволили, і ми справжню операцію здійснили, щоб його поліція не зупинила, ми його до самого борту довезли. І таким чином він повернувся до України.

Цей хлопець Костянтин уже в Києві і мені кажуть, що друкує свої спогади Сінбада, в нього вийшла навколосвітня історія з пригодами відвідання Соломонових островів.

Ще у нас був випадок із жінкою з дитиною. Закрили Брізбен, ми перевезли її в Сідней, закрили Сідней, ми її перевезли в Мельбурн. Їй більше не дозволили міняти квитки, грошей немає, Ми підключили громаду. Хоча там головним чином не багаті люди, здебільшого це літні люди, які живуть на пенсію, але вони сказали, що сплачуватимуть за неї готель, поки вона перебуватиме тут. І їй пощастило, в цей час відкрили в Мельбурнському аеропорту вікно на один переліт на Доху, а потім через Мінськ. І вона відлетіла з трирічною дитиною і, дякувати Богу, дісталась додому і подякувала нам, а ми громаді.

Діаспора створила спеціальну робочу СУОА (Союз українських організацій Австралії), щоб допомогти українським громадянам, які опинилися в біді.

Зараз у нас один хлопець, який не може вилетіти з Сіднею, живе в українській родині. Вони його опікають. Гарні є приклади, і я радію, що в нас така дієва є взаємодія з ними.

Позавчора (інтерв’ю записувалось 10 квітня. — Авт.) у нас було спільне засідання з СУОА щодо того, як святкувати Пасху. Тому що всі храми закриті.

Зараз наживо по ZOOM показують літургію, а настоятель нашого українського храму в Сіднеї отець Симон готувався до цієї літургії і ворота церкви були відкриті. Але з’явився вертоліт і завис над будівлею і все одно його оштрафували на 600 доларів, бо правоохоронці зафіксували, що двері храму були відкритими. І отцю не допомогло те, що вірян не було в церкві.

«КИТАЙ І ЯПОНІЯ ТРИМАЮТЬСЯ НА ТОМУ, ЩО МАЮТЬ СТАБІЛЬНІ ПОСТАЧАННЯ НАЙБІЛЬШ НЕОБХІДНОЇ СИРОВИНИ, А ТАКОЖ ПРОДОВОЛЬСТВА З АВСТРАЛІЇ»

— А ви, мабуть, чули, що Японія в зв’язку з цією епідемією вирішила виділити величезні кошти, 2 трлн доларів, щоб перенести виробництво авто з Китаю на свій острів. А які висновки робить з цієї трагедії австралійський уряд?

— Звісно, він робить певні висновки. Але річ у тім, що в Австралії дещо інша структура економіки, яка головним чином є сировинною. Австралійці постачають у Китай руду, вугілля і газ.

Тому Австралія не закриє вікно для Китаю. Спільних австрало-китайських підприємств небагато. І австралійці особливо технології не передають, а продають те, без чого Китай не може жити реально: продовольство (хліб, м’ясо), сировину, особливо руду. Вся металургійна промисловість Китаю тримається на залізній руді, а також коксуючому вугіллі з Австралії.   

Для Австралії перше місце з торгівлі посідає Японія, а друге — Китай. Австралія є в унікальній ніші — підтримує сировиною дві наймогутніші країни світу. Іншими словами і Китай, і Японія тримаються на тому, що мають стабільні постачання найбільш необхідної сировини, а також продовольства з Австралії.

«ЗАВДЯКИ СВОЇЙ ПОЛІТИЦІ МУЛЬТИКУЛЬТУРНОСТІ УРЯД МАЄ МОГУТНЮ ПІДТРИМКУ. БІЛЬШОГО ПАТРІОТИЗМУ В ЖОДНІЙ КРАЇНІ СВІТУ Я НЕ БАЧИВ»

— У перших новинах про коронавірус на «Південному» континенті йшлося про захворювання Тома Хенкса, його дружини, а також інших відомих акторів, які мають австралійське походження...

— Так, Хенкс і його дружина були на зйомках у Брісбені і щойно в них виявили коронавірус, то їх одразу ізолювали. Але вони коротко були на карантині, бо в них був коронавірус у дуже легкій формі. І це не вимагало радикального реанімаційного пакета. Вони побули тут сім днів, більшість часу провели в спілкуванні з телебаченням по Skype. Хенкс виглядав колосально, він трішки схуд і радів, говорив, що це найкраща моя хвороба за всю історію. Він разом з дружиною були на всіх можливих програмах, розсилав усім повітряні поцілунки.  

Принагідно слід віддати належне Австралії, яка віддає всьому світу не лише свою сировину, а й найкращих акторів. Це і Рассел Кроу, Мел Гібсон, Ніколь Кідман. Іншими словами, Австралія дає акторський матеріал усьому світу. І, до речі, австралійці і самі знімають непогані фільми. А якщо додати, а це всі призабули, Бі джіз і Сі-Ді-Сі до цього часу неперевершена ікона року. 

У них дуже серйозні серіали, і зокрема їхній телевізійний продукт вважається одним із найкращих у світі. По-перше, у них є британська традиція, зокрема саме Бі-Бі-Сі виховало телевізійні смаки всіх австралійців. У них 14 програм Бі-Бі-Сі, починаючи від класики до кулінарії. Лише новинних каналів Бі-Бі-Сі — чотири. І причому спортивні та новинні канали тут мають абсолютну перевагу.

До речі, я на своєму пульті можу вибрати будь-який новинний канал світу. І місцева корпорація SBS 48-ма мовами подає новини грецькою, італійською, польською, українською, а також індійськими мовами, про які я не знав. Австралійці сповідують концепцію мультикультурності. Якщо тут живе певна кількість громадян, які розмовляють своєю мовою, то вони підпадають під квоту бюджетної підтримки.

Скажімо, для українців була проблема, щоб під час перепису більше писали себе українцями, аби вписатися в квоту для отримання бюджетних дотацій до недільних шкіл. І дякувати Богу, ми витримуємо цю квоту.

Через це ледь не закрили українську редакцію SBS, яка здійснює мовлення всіма мовами для громадян Австралії, які розмовляють тими мовами на континенті.

Завдяки своїй політиці мультикультурності уряд має могутню підтримку, і це дає свої результати. Більшого патріотизму в жодній країні світу я не бачив. У кожному дворі австралійський прапор. Вони люблять країну за те, що вона дуже багато їм дає, зокрема згаданий вище соціальний захист. І у відповідь вони дають країні, бо Австралія без людей — це не можливо.

«ОСВІТНІ ПОСЛУГИ ПРИНОСЯТЬ АВСТРАЛІЇ 41 МЛРД ДОЛАРІВ. І ЦЕ ЧЕТВЕРТА ПОЗИЦІЯ В ІМПОРТІ ПІСЛЯ ГАЗУ, ВУГІЛЛЯ, ЗАЛІЗНОЇ РУДИ» 

— І для мене особливо є більш близьким те, що австралійці пишаються своїми університетами. Зокрема сім австралійських університетів входять у двадцятку найкращих світових університетів.

Тому навчатися тут, в Австралії, престижно і цікаво, а також вважається за велику удачу отримати вищу освіту.

Зараз карантин, але всім іноземним студентам автоматично продовжать візи. Тут переживають, щоб усі студенти повернулись і далі навчалися. І тим, хто застряг у Китаї чи в Кореї, професори начитують он лайн-курси, щоб ті не втратили знання, які австралійські колеги отримують тут.

До речі, іноземні студенти забезпечують 247 тис. робочих місць, а це не лише викладачі, їдальні, кафе, гуртожитки, які тут не дуже дешеві.

Крім того, освітні послуги приносять Австралії 41 млрд доларів. І це четверта позиція в імпорті після газу, вугілля, залізної руди. 

«РОЗРОБКА ЛІКІВ ПРОТИ КОРОНАВІРУСУ ЗАЙМЕ ПЕВНИЙ ЧАС, НАУКОВЦІ ДАЮТЬ ОПТИМІСТИЧНИЙ ПРОГНОЗ — ВІД ДВОХ ДО ТРЬОХ МІСЯЦІВ»

— Чи справді в Австралії вже винайшли ліки, які за 48 годин можуть подолати коронавірус, як про це пишуть ЗМІ?

— Я підтверджую це і можу додати деталі. Ми навіть написали про це в ситуаційний центр нашого міністерства. Справді, Університет імені Монаша спільно з науково-дослідним інститутом інфекцій імунітету Дуерті створили ліки, які здатні паралізувати діяльність коронавірусу за 48 годин. Наразі лише здійснено лабораторні дослідження і переходять до клінічних. Спочатку ліки перевірять на тваринах, а потім на людях. Розробка ліків проти коронавірусу займе певний час, науковці дають оптимістичний прогноз — від двох до трьох місяців.

Дослідження проводять у Мельбурні в Королівській лікарні. Я бачив телерепортаж про ці дослідження, де зокрема повідомлялось, що добровольці погодились на собі випробувати ці ліки.

Австралійці просунулись у цьому питанні, і це пояснюється тим, що вони вкладають у науку, особливо університетську, великі кошти.  В них немає такого, як у нас Академія наук, а наукові підрозділи містяться при університетах і тому університети є центрами наукових досліджень.

«ЦЕ ЄДИНА КРАЇНА, ЯКА ОГОЛОСИЛА, ЩО ВИХІД З КАРАНТИНУ НЕ ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ В МІРУ РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ, А ТРИВАТИМЕ ШІСТЬ МІСЯЦІВ»

— На завершення можете сказати, чи є в австралійського уряду плани щодо завершення пандемії коронавірусу?

— Запроваджуючи карантин, за яким послідували соціально-економічні заходи, від самого початку прем’єрміністр Скотт Моррісон заявив: усе це надовго. Він офіційно оголосив, що карантин та всі згадані заходи в Австралії триватимуть шість місяців. Це єдина країна, яка оголосила, що вихід з карантину не відбуватиметься в міру розвитку ситуації, а триватиме шість місяців. Але водночас було прийнято таку поправку: якщо вдасться ефективно запобігти пандемії, то відбуватиметься пом’якшення карантину, а соціальний пакет зберігатиметься шість місяців, хай би що сталось. Навіть якщо карантин буде знято і всі крамниці працюватимуть, все одно шість місяців люди будуть отримувати соціально-економічну допомогу.

Слід зауважити, що 32 роки поспіль економіка Австралії розвивається по висхідній. Це перша рецесія за тридцять років. Цього року економічний розвиток уповільнився через пожежі. На це і зокрема на збитки від пожеж уряд витратив 3               млрд доларів. До цього слід додати згадані мною 320 млрд доларів на всі ці соціально-економічні заходи, зумовлені пандемією коронавірусу.

До речі, зараз підприємцям дають пільгові кредити на 120 тис. доларів під 0,25%. Авіакомпаніям, які стали на прикол, зокрема Quantas уряд дає мільярдні дотації, щоб зберегти свій повітряний флот та інфраструктуру.

Оскільки існує поправка щодо пом’якшення карантину, то уряд допускає, що наступного місяця, можливо, деякі з заходів будуть зайвими.

Для австралійців справжня національна трагедія — відсутність фінансування національної ліги регбі. Гри немає і все зупинилось. Зараз вони намагаються робити показові матчі без глядачів, але жодного прибутку від цього немає, а лише реклама. А представники ліги присягають, що домовляться з урядом, що починаючи з кінця квітня вони заграють на стадіонах. А чи буде це чи ні, невідомо, адже йдеться про скупчення людей.

Я думаю, якщо буде продовжуватись так, як є, то, можливо, відкриють чемпіонат із регбі. Австралієць може жити без туалетного паперу, а без регбі — ні.

«У НАС ІНША ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ, АЛЕ ЯКЩО МИ ПРЕТЕНДУЄМО СТАТИ ЦИВІЛІЗОВАНОЮ ДЕРЖАВОЮ, ТО ТРЕБА ВИКОРИСТОВУВАТИ ДОСВІД АВСТРАЛІЇ»

— До речі, на вашу думку, чи варто Україні переймати деякі з заходів, які вживає уряд Австралії для подолання епідемії коронавірусу та її наслідків?

— Я передав Києву весь цей пакет. У нас немає методики, як і що робити, аби боротися з коронавірусом та його наслідками. Кидаємося з одного в інше, а треба структурно і методично знати, що робити. Крім того, важливо, щоб кредити надавалися зараз. Чому б не дати готівкою допомогу, бо роздрібна торгівля замре, якщо не буде в обігу грошей.

Я повністю слухав пресконференцію Моріссона, який наголосив: «Поки працюють австралійські долари, ми живі». Тому в Австралії одразу дають 750 доларів готівкою. Продовольчі магазини працюють, кафе, ресторани, паби закрились. Але також працюють і великі магазини. Інша річ, що зараз туди мало людей ходить, щоб не було скупчення. І для цього спеціальні розмітки роблять на підлозі в магазинах. Півтора метри соціальної дистанції, які не порушиш. Я тільки хотів підійти до касирки, щось із карткою сталось, а вона мені показує стояти там, щоб я не підходив. Зараз ми самі пакуємо, щоб інші не чіпали руками, а раніше ми платили за цю послугу, що нам пакували.

Хочу наголосити, що ми писали міністерству і давали рекомендації. Я вважаю, що австралійський досвід потрібно вивчати, щоб зрозуміти, чому в Італії не спрацювало, а в Австралії працює. Чому в Китаї та Сингапурі пандемія пішла по другому колу?

Усе це треба досліджувати, і робота нашого посольства — колективна праця на благо України. Ми багато робимо і допомагаємо нашим громадянам, які перебувають у біді.

Ми узагальнюємо цю скарбничку і закладаємо, досвід, що спрацьовує в одній країні, що соціально-економічний пакет дає в США, а що дає в Австралії, і те, що це дало Австралії, це всі визнають.

В Австралії, попри рецесію, що починається, і кризову ситуацію, почалось пожвавлення біржі, почали серйозно рости акції не на частки відсотків, а на 3%. Тому що було влито кошти і запрацював механізм.

Зрозуміло, що в нас інша економічна ситуація, але якщо ми претендуємо стати цивілізованою державою, то треба використовувати досвід Австралії. Це ж не біном Ньютона, не вигадка кабінету Моррісона, а його уряд спирався на реальні економічні розрахунки.

Я не перший рік у цьому бізнесі, але можу сказати, що для Австралії є безпрецедентним вливання такої суми на соціально-економічну підтримку. Але це інвестиції в людину, в тих, хто виведе Австралію з цього лиха.

Микола СІРУК, «День»
Газета: