Все гине там, де володар не є готовий кожної хвилини захищати свою владу, як лев, як вовк, як собака.
Іван Мазепа, український державний діяч

Естонія: пріоритети і завдання під час президентства в ЄС

Герт АНТСУ: ЄС має надавати Україні фінансову і технічну підтримку
4 липня, 2017 - 12:35

Естонія, яка є світовим лідером у дигітальній сфері, 1 липня перебрала на себе головування в Європейському Союзі до кінця року. «День» звернувся до посла Естонії в Україні Герта АНТСУ з проханням розповісти, що планує привнести його країна в головування та про пріоритети у відносинах між Таллінном і Києвом.

«МИ — ОДНА З НАЙБІЛЬШ ПРОЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН В ЄВРОСОЮЗІ»

— Естонія остання з країн, що приєдналися до ЄС 2004 року, перебирає на себе головування. Люди це добре сприймають. Учора (інтерв’ю записувалося 30 червня. — Авт.) у Таллінні побували голова ЄС Дональд Туск, голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, які відкривали головування й навіть сказали кілька слів естонською. Людям це подобається. 75% естонців підтримують наше членство в ЄС. Ми — одна з найбільш проєвропейських країн в Євросоюзі в цей важкий для Європи час. Естонці завжди цікавляться тим, що про них говорять інші. І протягом цього півроку ми будемо дуже видимими для інших.

«ЗАЗВИЧАЙ НАЙМЕНШІ КРАЇНИ Є ХОРОШИМИ ГОЛОВАМИ ЄС»

А що збирається ваша країна привнести в це головування?

— Треба почати з того, що це не найлегші часи для ЄС. І тому будуть головними не якісь естонські нюанси, а забезпечення єдності Євросоюзу. Наприклад, треба вирішувати дуже болісну проблему в ЄС — міграції, і добитися домовленості щодо режиму для біженців. Найголовніше, щоб у ЄС було більше єдності. Щодо нашого внеску можу сказати, що зазвичай найменші країни є хорошими головами

ЄС. Це пояснюється тим, що в них трохи менше глобальних інтересів і вони можуть концентруватися на переговорах, щоб досягнути максимального результату для всього Євросоюзу. Я дуже сподіваюся, що ми будемо саме такий головою.

Напевно, вашою родзинкою все-таки буде дигітальний ринок в Європі та вільний рух даних, що позначено в пріоритетах головування?

— Звичайно, це буде однією з дуже важливих тем. Навіть у програмах співпраці ЄС з країнами Африки й Латинської Америки ми додамо дигітальний аспект. І він буде в інших темах нашого головування. Особливо це стосується вільного пересування даних і завершення побудови єдиного дигітального ринку Європи.

«СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО ТА УКРАЇНА ДУЖЕ ВАЖЛИВІ ДЛЯ НАШОГО ГОЛОВУВАННЯ»

— Пане посол, я подивився програму головування на 19 сторінках, і там тільки раз згадана Україна в пропозиції: «Щоб покінчити з конфліктом в Україні, (насправді це російська агресія. — Авт.), ЄС продовжить чинити тиск для повної імплементації Мінських угод». Як усе це вписується в пріоритети Безпечна Європа і Інклюзивна й стабільна Європа?

— Зазвичай коли готуються подібні програми, всі хочуть, щоб їхня тема була помітніша в програмі. Що стосується України, то під нашим головуванням 12—13 липня проводитиметься саміт Україна — ЄС. Крім того, в листопаді у Брюсселі відбудеться саміт Східного партнерства. Багато заходів у рамках Східного партнерства проходить у Таллінні. Це свідчить про те, що і Східне партнерство, і Україна дуже важливі для нашого головування.

ЯК ПОДАРУНОК ВІД РЕДАКЦІЇ МИ ВРУЧИЛИ ПОСЛУ ЕСТОНІЇ КНИГУ БІБЛІОТЕКИ «ДНЯ» «КОТЕЛ», АБО СПРАВА БЕЗ ТЕРМІНУ ДАВНОСТІ». ПАН АНТСУ СКАЗАВ, ЩО ОБОВ'ЯЗКОВО ЇЇ ПРОЧИТАЄ, ОСКІЛЬКИ ЙОГО ЦІКАВИТЬ ЦЕЙ ПЕРІОД НОВОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ / ФОТО АВТОРА

Що стосується саміту Україна — ЄС, то навряд чи від нього слід чекати чогось дуже важливого. Адже нещодавно ваша країна отримала вже безвізовий режим. Сподіваюся, що дуже швидко Угода про асоціацію між Україною та ЄС набере чинності. Це дві дуже важливі речі, й не можна сподіватися очікувати через кілька місяців чогось подібного між Брюсселем і Києвом. Тепер буде рутинна робота. Україні треба працювати над реформами, боротися проти корупції. Упевнений, що про це європейська сторона нагадає на саміті. У той же час думаю, що на той раз не буде гучних новин.

Хотілося почути бачення вашої країни, як може вирішитися питання припинення російської агресії на Донбасі?

— Як такого чарівного рецепту немає. Позавчора (28 червня 2017 року. — Авт.) ЄС продовжив санкції проти Росії. Це те, що ми можемо робити в політичному й реальному сенсі, щоб впливати на Росію. Крім цього, слід сподіватися на переговори в «нормандському форматі». Тут роль ЄС менша, ніж Франції та Німеччині.

«ЩО ДІЙСНО УНІКАЛЬНЕ В ЕСТОНІЇ, ЦЕ ВИБОРИ ЧЕРЕЗ ІНТЕРНЕТ»

— Напередодні головування Естонії в європейських ЗМІ з’явилося багато публікацій, де наголошуються досягнення вашої країни в цифровій сфері. Як удалося Естонії досягти такого успіху?

— Це була тривала робота. Усе почалося з прем’єр-міністра Маарта Лара, який удруге став главою уряду 1999 року, й тоді він разом зі своїм помічником намагався ввести дигітальний аспект в уряд Естонії. З 2000 року у нас існує електронний уряд. Будь-який міністр міг зробити на комп’ютері позначку, що він хоче говорити про конкретний пункт у рішенні уряду, з яким він не згоден. На засіданні уряду, якщо ніхто нічого не скаже або не має зауважень, це рішення автоматично схвалюється. Тому засідання триває максимум півгодини.

З широким поширенням комп’ютеризації зараз усе це здається просто. 17 років тому — може, й важливіше за використання комп’ютерів на засіданнях було їх використання в підготовці — завдяки цьому змогли заощадити час і папір. Адже традиційно документи готувалися для розгляду в друкованому вигляді на папері. Зараз наш прем’єр-міністр завжди показує гостям зал, де проходять засідання уряду.

Основою нашого успіху стала ID-карта з чіпом, що спочатку не широко використовувалася. Але поступово приватний сектор і уряд додали різні послуги. І в результаті цифровий підпис став основою нашого IT-успіху, електронного громадянства. Ми сподіваємося, що такий електронний підпис буде реалізований на практиці в усьому ЄС.

На основі цієї ID-карти можна будувати безліч інших речей. Ті ж електронні рецепти або електронну історію хвороби пацієнта. Що дійсно унікальне в Естонії, це вибори через інтернет. Проголосувати можна зараз навіть у лісі, маючи мобільний телефон.

Чи не було у вас випадків підтасовування голосів під час виборів? Ми знаємо про приклади хакерських атак під час виборів у США і Франції.

— Небезпека там, де цього не чекають. Наприклад, історія з електронними мейлами демократичної партії в США показала, що люди не думали про можливість хакерської атаки з боку великої країни. У ланцюзі найслабкіша ланка — це людина, особливо коли вона не відчуває небезпеки. Що стосується наших виборів, то творці цієї системи допускали можливість кібератаки. І для них це не було якоюсь несподіванкою. З другого боку, у нас довіряють державі і не вірять, що хтось може змінити результати голосування.

Чи торкнувся вашої країни вірус Petya, який днями неабияк ударив по багатьох підприємствах, банках і держструктурах в Україні?

— На вчорашній вечір, наскільки я знаю, три компанії постраждали, зокрема мережа магазинів, де продають будівельні матеріали. Як чудово сказала заступник міського голови Дніпра Яніка Мірило, яка займається в Україні IT-питаннями, це результат недопрацювання айтишників, які не відновили захист від вірусів і не усунули дірок у системах. На них і можна було нападати, а з тими, хто виконав свою роботу, цього не сталося.

«ОДИН З НАЙГОЛОВНІШИХ ПРІОРИТЕТІВ ПІДТРИМКИ УКРАЇНИ — ЦЕ ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД»

Чи виявляє цікавість Україна до естонського досвіду, чи запрошує ваших фахівців, наприклад, щоб створити в нашій країні електронний уряд?

— Один найголовніших пріоритетів підтримки України — це електронний уряд. І ми якраз реалізуємо великий проект ЄС, у якому задіяна Швеція і Естонія для створення електронного уряду. Основа естонського успіху — ID-карта, але, крім того, не менш важливою є система X-road, яка зв’язує всі наявні електронні бази даних у країні.

Щойно в Україні відбувся прозорий тендер зі створення такої ж системи у вашій країні. Думаю, що до моменту публікації статті буде підписано договір з естонською компанією Cybernetica, яка створила нашу систему й тільки-но продала подібну систему фінам. На створення цієї системи піде приблизно півтора року. І реалізовуватиме цей проект Cybernetica разом з українською IT-компанією з Вінниці.

«ПРОЕКТ УСНОГО РАХУНКУ ДОЗВОЛЯЄ ШКОЛАМ СПІВПРАЦЮВАТИ, РОЗВИВАТИ КРАЇНУ»

Які ще існують сфери взаємодії між нашими країнами?

— Можна назвати різні проекти, а їх приблизно 30, що стосуються різних аспектів життя. Наприклад, мій улюблений проект називатися «Міксике». Його суть така. У десятках українських шкіл учні вчаться усного рахування. Комп’ютер їм задає складні, наприклад, три— або чотиризначні множник і множене, й вони мають усно порахувати. Ідея усного рахунку зародилася на маленькому острові в Естонії. А тепер подібні змагання проходять у кількох країнах, зокрема в Україні. Кілька місяців тому я був на фіналі змагання в Дніпрі. Треба було бачити очі вчителів, учнів і батьків. Можливо, цей проект менш значимий, ніж будівництво якогось заводу, але це заняття розвиває учнів. Проект усного рахунку надає можливість школам співпрацювати, розвивати країну та її освітню систему.

Є безліч інших проектів, що дозволяють розвивати зв’язки між естонцями й українцями. Чимала частина грошей, які наш уряд виділяє на розвиток інших країн, припадає на Україну. Якщо говорити про конкретну суму, то допомога Україні на всі проекти разом з гуманітарною допомогою становить 2,5 млн євро на рік. Може це й невелика сума, але зважаючи на те, що витрати на адміністрацію дуже невеликі, то всі ці гроші йдуть на конкретні дії. Ми дуже задоволені, що дуже швидко видно результати.

Я помітив публікацію в Politico.eu, у якій цитують вашого президента Керсті Кальюлайд. Вона відзначила, що 25 років тому, коли Естонія почала співпрацювати з ЄС, ніхто не чекав, що вона стане світовим дигітальним лідером. На її думку, Україна може бути наступною Естонією. Як, на вашу думку, може реалізуватися передбачення вашого президента, що повинна робити для цього Україна зі свого боку, і ЄС — зі свого?

— І ми працюємо над тим, щоб так і було. У України величезний потенціал, і не лише в IT-секторі, а також у сільському господарстві й промисловості. Можна багато говорити про реформи, які потрібно провести в Україні, але головним є верховенство права, нормальне функціонування судової системи. А ЄС зі свого боку має надавати Україні фінансову й технічну підтримку.

«ЕСТОНЦІ НЕ ЛИШЕ ЧИТАЮТЬ У ГАЗЕТАХ ПРО УКРАЇНУ, А Й БАЧАТЬ РЕАЛЬНИХ УКРАЇНЦІВ»

— Яким бачиться імідж України в Естонії?

— Для естонців на сьогодні імідж України — це війна на сході країни, російська агресія — а після того спогади про Майдан. Про це стільки говорили й писали, що забули про Чорнобиль. З другого боку, у наших великих інвесторів, які інвестували в Україну, виникали серйозні проблеми. І газети пишуть про корупцію, але не так багато, як про Майдан.

І слід зазначити ще й такий чинник. У наші дні у нас дуже не вистачає робочої сили. І найбільше джерело робочої сили для нас сьогодні — Україна. Щороку близько тисячі українців приїжджає на роботу до Естонії. А така кількість — вважайте, ціле село, дуже багато для нас. Завдяки цьому не лише розвивається естонська економіка й українці отримують роботу, а це й впливає на відносини між двома країнами. І коли ви запитаєте про імідж України, це означає, що естонці не лише читають у газетах про Україну, а й бачать реальних українців.

«САНКЦІЇ ЗАЛИШАТЬСЯ НАЙГОЛОВНІШОЮ ЗБРОЄЮ ЄС ПРОТИ РФ»

— А що може зробити ЄС, щоб змусити Путіна виконати Мінські угода, вийти з Донбасу й повернутися в міжнародне правове поле?

— У нас іншого шляху немає, крім як дотримуватися Мінських угод. Не можна собі навіть уявити військове вирішення цього конфлікту. Тому санкції залишаться найголовнішою зброєю ЄС проти РФ. Звичайно, нам треба вести переговори з Росією, і водночас її потрібно якомога більше ізолювати, щоб усім було видно, що Росія — це агресор і що це не якийсь конфлікт на сході України. Але неможливо передбачити, коли це дасть нам результат.

— А що ж тоді українцям робити в цій ситуації?

— Україна вже багато зробила, укріпивши свою армію, яка вельми непогано воює проти військової супердержави. Я розумію, що дуже важко під час війни реформувати країну, але все-таки у вас немає іншого вибору. Вам слід створити таку державу, якою могли б пишатися українці. І щоб абсолютно всім громадянам було зрозуміло, що європейський вибір України набагато вигідніший країні, ніж Росія або стара домайданівська країна.

Микола СІРУК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments