Проти насилля і за діалог

Цими вихідними темою номер один у світі став референдум за незалежність Каталонії. Влада Іспанії відчайдушно намагалася завадити проведенню плебісциту: як повідомляє уряд регіону, через сутички з поліцією постраждали щонайменше 840 людей. Проте зіткнення, що відбулися по всьому регіону, не завадили владі підрахувати голоси: ввечері 1 жовтня регіональний уряд оголосив, що на виборчі дільниці прийшли 2,26 млн з 5,3 млн виборців, із них 90% сказали «так» незалежності Каталонії.

Провідні світові ЗМІ бурхливо відреагували на каталонський референдум.

Як пише Le Figaro, на перших шпальтах іспанських і каталонських газет були слова «репресії», «сором» і «повстання».

Каталонське видання La Vanguardia у редакційній статті пише про сутички в регіоні та відзначає: «Все могло би бути гірше». «Ми входимо у фазу страйків і вуличних протестів... із більшою динамікою та більшими репресіями», — додає газета.

Як відзначає іспанське видання El Pais, під час референдуму було порушено «весь мінімум правил проведення голосування», адже за 45 хвилин до нього багато правил гри було змінено. За даними ЗМІ, під час референдуму використовувалися непрозорі урни для голосування, не було офіційних бюлетенів чи конвертів, системи підрахунку голосів, виборчої ради тощо. При цьому в редакційній статті відзначається, що «Рахой був абсолютно нездатний вирішити кризу від самого початку».

DW звернуло увагу на те, що багато європейських лідерів «помітно тихо» поставилися до каталонського референдуму, а на ранок понеділка не було реакції від керівництва ЄС у Брюсселі.

Прем’єр-міністр Великобританії Борис ДЖОНСОН написав у Twitter, що Іспанія — близький союзник і хороший друг, чия сила та єдність мають значення для Сполученого Королівства. Джонсон закликав до поваги іспанської конституції та дотримання верховенства права.

Прем’єр-міністр Бельгії Шарль Мішель рішуче виступив проти насилля і закликав до політичного діалогу.

Перший міністр Шотландії Нікола СТЕРДЖЕН написала у Twitter: «Незважаючи на погляди на незалежність, ми всі повинні засудити сцени, свідками яких ми були». Нагадаємо, у 2014 році у Шотландії також відбувся референдум щодо незалежності від Великобританії, на якому більшість проголосували проти відокремлення.

Європарламентар Гі Верхофстадт закликав до деескалації та політичного рішення, до якого домовляться всі політичні партії, включаючи опозиційні.

Прем’єр-міністр Сербії Івіца Дачич висловив підтримку Мадриду і наголосив, що позиція його країни є «чіткою та принциповою», адже Іспанія займає таку ж позицію щодо територіальної цілісності Сербії. DW нагадує, що  Іспанія, на відміну від інших країн-членів ЄС, не визнає незалежності Косово.

Як пише The New York Times, «каталонці голосували не лише без підтримки Мадрида, а й без жодного знаку підтримки від ЄС чи інших великих гравців міжнародної спільноти».

У виданні The Washington Post вийшла стаття із заголовком: «Іспанський прем’єр Рахой встановив сцену для більшої битви за Каталонію». ЗМІ відзначає, що «жорстокість напоказ» перетворилася на катастрофу для Мадрида і може поглибити політичну поляризацію в країні.

«Після насилля, до якого вдалася іспанська поліція, проголошення незалежності каталонським регіональним урядом виглядає найбільш вірогідним, аніж будь-коли до того», — йдеться в коментарі Бі-Бі-Сі. При цьому ЗМІ відзначає, що з огляду на хаотичну природу голосування, до результатів волевиявлення варто ставитися із сумнівом.

Водночас The Guardian пише, що на практиці незалежність регіону, яку місцева влада пообіцяла проголосити найближчим часом, виглядає непрацездатною. Видання називає низку причин: по-перше, проти цього повстануть ті каталонці, які не підтримують сепаратизму, а по-друге, уряди інших країн та міжнародні інституції не визнають декларації про незалежність регіону, яка «перетворить Каталонію на державу-вигнанця в Європі». При цьому The Guardian пропонує план розв’язання конфлікту в Іспанії і зазначає, що він не передбачає ні «сепаратизму» каталонського лідера Пучдемона, ні «непримиренності» іспанського прем’єра Рахоя. Видання пише, що більшість каталонців бажають більшої автономії, тож конфлікт може вирішити федералізація іспанських регіонів за прикладом Німеччини.

Reuters зазначає, що глава іспанського уряду зіткнувся з «найбільшою за десятиліття конституційною кризою» після того, як затьмарений насиллям референдум про незалежність відкрив найбагатшому регіону країни дорогу до відокремлення».

Видання Politico назвало референдум хаотичним, але рішучим, і наголосило на тому, що конституційний порядок Іспанії опинився під загрозою. Як пише ЗМІ, іспанський прем’єр сам дав каталонським сепаратистам «політичну зброю, на яку вони сподівалися, це — зображення, на яких іспанська поліція протистоїть натовпу беззахисних іспанців, які прокинулися вранці, щоб проголосувати».

Ян Вальтер у коментарі для DW зазначив, що поки що більшість населення Каталонії не підтримує сепаратистів, бо почуває себе радше іспанцями, ніж каталонцями, і вважають рідною мовою іспанську. «Ще одним, можливо, значно важливішим фактором є той, що каталонці вже близько 40 років мають таку широку політичну автономію, якої не мали упродовж попередніх 300 років. Мабуть, годі шукати в світі регіон, наділений ширшими правами щодо автономії, ніж Каталонія нині», — йдеться в коментарі. Крім того, Ян Вальтер називає кілька причин того, що каталонська влада з таким поспіхом проводить політику на відокремлення від Іспанії. «Почасти тут збігаються інтереси корумпованих еліт, котрі намагаються врятуватися від відповідальності завдяки незалежності від юрисдикції іспанської поліції, а також цілі тих, хто бажає зміцнити свою владу або марить шансом увійти в історію. Впадає в око й те, що як помірковані праві, так і ультраліві націоналісти єднаються навколо напрочуд схожих гасел, мета яких — розбудити приспаний націоналізм потенційних виборців. Якщо коротко, то суть цих гасел така: Мадрид визискує й грабує Каталонію та пригнічує її в культурному плані», — зазначає експерт. На його думку, ці заяви суперечливі та інколи безпідставні, але вони «знайшли поживний ґрунт невдоволеності насамперед через наслідки фінансово-економічної кризи».

Варто відзначити, що ще напередодні проведення референдуму іспанські ЗМІ, зокрема газета El Pais, писали про можливе втручання Росії в голосування. «Мережа виробників фейкових новин, яких найняла Росія для того, щоб послабити США та ЄС, зараз на повну потужність працює в Каталонії», — йшлося у виданні.