«Балтійські країни не є «халявниками» у НАТО»
Про значення підписання угод про оборонну співпрацю між країнами Балтії та США
Днями Естонія, Латвія та Литва підписали двосторонні угоди про оборону зі Сполученими Штатами про правовий статус американських військовослужбовців у цих балтійських країнах. Як повідомили в міністерствах оборони трьох балтійських країн, ці домовленості полегшують розгортання сил США в країнах Балтії та дозволяють проводити спільні навчання.
В Таллінні договір про двосторонню оборонну співпрацю підписав міністр оборони Естонії Маргус Цахкна і посол США в Естонії Джеймс Мелвілл. «Договір є частиною тісної роботи, яку ми проводимо з США, щоб східний кордон НАТО був захищеним і в цьому регіоні було забезпечно мир», — заявив на церемонії підписання документа міністр оборони Естонії. У свою чергу посол США зазначив, що «договір надає правові рамки і створює передумови для двостороннього оборонного співробітництва» між обома країнами.
Аналогічний документ про оборонну співпрацю у вівторок підписали у Вільнюсі міністр оборони Литви Раймундас Каробліс і посол США в Литві Енн Холл, повідомляє інтернет-портал Delfi.lt. «Я переконаний, що присутність сил США є одним з найважливіших факторів, що дозволяє жителям Литви відчувати себе безпечніше, і, сподіваюся, постійна присутність збережеться в майбутньому», — заявив Каробліс. За словами Енн Холл, документ «ще раз підтверджує готовність обох країн діяти пліч-о-пліч, зміцнюючи НАТО». «Ми зацікавлені в продовженні присутності американських військ у Литві, оскільки це є одним із ключових елементів нашої безпеки», — сказав литовський міністр оборони Раймундас Каробліс.
Нагадаємо, що раніше президент Литви Даля Грібаускайте заявляла, що політика кремлівського лідера є непередбачуваною, тому треба бути готовим до всього.
Угоду про співпрацю в оборонній сфері між США і Латвією було підписано 12 січня у Ризі. Підпис під цим міжнародним документом поставили міністр оборони Латвії Раймонд Бергманіс і посол США в Ризі Ненсі Петіт. «Це дуже важливий крок як для забезпечення нашої обороноздатності і розвитку збройних сил, так і в справі гарантування безпеки нашої держави. Латвія взяла на себе зобов’язання забезпечити присутність союзників у країні, і підписаний сьогодні документ є наріжним каменем цього процесу», — сказав журналістам Бергманіс після підписання угоди.
Треба відзначити, що США без великого галасу, але рішуче вже перекинули в країни Балтії війська спецназу на постійну дислокацію. Генерал Реймонд Т. Томас, голова командування сил спеціального призначення Пентагона, сказав в інтерв’ю New York Times, що балтійські країни не приховують, що вони бояться Росії і відтак дуже потребують нашої допомоги. За словами генерала, американці принесли з собою удосконалені технології стеження і широкі заходи отримання розвідданих.
Жанета ОЗОЛIНЯ, директор Центру міжнародних досліджень, політолог, професор Латвійського університету, Рига:
— Щодо підписаних угод, то тут існує кілька важливих компонентів. По-перше, це один із традиційних не лише сигналів запевнення у підтримці, а й практичні заходи з надання гарантій, які забезпечують стримування потенційних амбіцій сусідніх країн.
По-друге, це дуже важливий політичний сигнал, що Сполучені Штати залишаються відданим і сильним прихильником безпеки балтійських країн. Особливо важливо було продемонструвати це під час президентської кампанії, коли лунало дуже багато суперечливих сигналів з боку пана Трампа і які стосувались ролі НАТО, а також відданості країнам-членам Альянсу та принципам колективної оборони. Відтак ці кроки, зокрема підписання згаданих вище угод, означають, що присутність Сполучених Штатів та їх внесок у безпеку балтійських країн не змінились.
По-третє, важливим практичним пунктом є те, що НАТО висловлює занепокоєння щодо свого східного флангу. Тому разом з іншими союзниками цей східний фланг буде посилено.
Треба наголосити, що згадані вище заходи спрямовані проти можливих потенційних кроків з боку Росії, яка часом робить не зовсім чіткі заяви з приводу своєї національної безпекової політики.
Як відомо, Трамп закидає країнам НАТО, що вони не несуть рівною мірою на собі тягаря оборонних видатків. Тут я можу зазначити, що балтійські країни дуже серйозно ставляться до питань безпеки і не можуть бути головними мішенями критики Трампа. Наприклад, Естонія вже витрачає більше 2% ВВП на оборону і навіть виділяє додатково кошти на деякі практичні безпекові заходи. Литовський і латвійський парламенти також прийняли зобов’язання через два-три роки досягти рівня витрат на оборону в обсязі 2% ВВП. Відтак таке зобов’язання існує, і це свідчить, що балтійські країни не є «халявниками» у НАТО.
