Брекзіт: вирішальний тиждень

Наступні сім днів будуть вирішальними для майбутнього Сполученого Королівства, — таку заяву минулими вихідними зробила прем’єр-міністр країни Тереза Мей у інтерв’ю Sky News. А щодо чуток про можливість її відставки вона зазначила: «це не спростить переговори й не змінить арифметику в парламенті».

Листа з пропозицією відставки чинного глави уряду надіслав у комітет 1922 минулого тижня член британського парламенту, один із прихильників «жорсткого Брекзіту» Джейкоб Ріс-Могг. Це сталося одразу після того, як Тереза Мей заявила, що члени її уряду дійшли згоди та підтримують проект угоди з Брюсселем щодо умов Брекзіту. Втім, подальші події засвідчили, що насправді це не зовсім так, адже після відповідної заяви Мей про рішення піти у відставку оголосив британський міністр з питань Брекзіту Домінік Рааб і кілька інших його колег по уряду. Зокрема, Рааб тоді написав у Twitter, що «не може в здоровому глузді підтримати умови, запропоновані для угоди з ЄС».

Як пише Daily Express, засідання щодо відставки Мей проведуть у найкоротші терміни після того, як у комітет надійдуть необхідні 48 листів із такою вимогою. Дату голосування визначать голова комітету 1922 Грем Брейді та прем’єр Тереза Мей. Однак очільниця уряду наголосила в інтерв’ю, що, за її даними Брейді ще не отримав усі 48 листів, необхідних, щоб ініціювати голосування щодо вотуму недовіри.

Тож поки що Мей продовжує активно виконувати свої обов’язки та вже призначила кілька нових міністрів на місця тих, які покинули Кабінет минулого тижня на знак протесту. Вже третім міністром з питань Брекзіту (після Девіда Девіса та Домініка Рааба) став Стівен Барклі, прихильник виходу країни з ЄС. Новим міністром з питань праці та пенсій призначили Ембер Радд, Стівен Хаммонд отримав посаду міністра охорони здоров’я та соціальної допомоги, передає Бі-Бі-Сі. Крім того, в планах Мей — візит до Брюсселя, де 25 листопада відбудеться позачерговий саміт ЄС і обговорюватиметься досягнутий проект домовленості.

Тим часом головний переговірник щодо Брекзіту від ЄС Мішель Барньє під час спеціальної зустрічі з послами 27 країн — членів ЄС повідомив, що перехідний період для Великобританії після Брекзіту може бути подовжено до кінця 2022 року. Нинішня домовленість між Лондоном і Брюсселем передбачає, що перехідний період триватиме 21 місяць і завершиться 2020 року, повідомляє The Guardian.

А лідер другої за чисельністю в парламенті Лейбористської партії Джеремі Корбін також у інтерв’ю Sky News зауважив, що новий референдум щодо відносин з ЄС — «це опція на майбутнє», але «не на сьогодні». Крім того, він підтвердив, що його партія в парламенті голосуватиме проти угоди з ЄС.

«Є ДУЖЕ СЕРЙОЗНА ЕКОНОМІЧНА ЦІНА, ЯКУ МОЖЕ ЗАПЛАТИТИ ВЕЛИКОБРИТАНІЯ...»

«День» звернувся до українського журналіста в Лондоні Богдана ЦЮПИНА з проханням розповісти детальніше, що мала на увазі глава британського уряду під «вирішальним» тижнем та описати атмосферу, яка панує в країні в зв’язку з останніми подіями навколо Брекзіту:

— Урядова Консервативна партія буде визначатися з тим, чи стоїть вона за своїм лідером Терезою Мей, однозначно підтримуючи саме її план виходу Британії з ЄС, чи вирішить, що це має робити якийсь інший лідер. Вважається, що в наступні кілька днів має з’ясуватися, чи назбирали в спеціальному комітеті Консервативної партії 48 вимог від членів цієї політсили, які є депутатами британського парламенту, про голосування щодо довіри до прем’єр-міністра. Правила в Консервативній партії передбачають, що коли назбирають 48 листів, усі 315 консерваторів, які мають мандати в британському парламенті, повинні визначитися, чи вони підтримують Терезу Мей як лідера, чи ні, тобто буде вотум щодо довіри. Але зараз остаточно не знаємо, чи є необхідна кількість вимог. Відомо, що є понад 20. Тобто стільки політиків відверто заявили, що подали такі листи. Але правила передбачають також можливість анонімного листа, комісія не оприлюднює, хто написав такий лист і подав його до комітету, а хто — ні. Це справа депутатів — оголошувати свою позицію відкрито чи залишатися за лаштунками.

Тим часом готується саміт ЄС. У цю неділю мають зібратися лідери країн ЄС, які готують декларацію щодо попередньо укладеної угоди про умови виходу Великобританії. Це буде лише політична декларація. Набагато важливішим є сам документ, який ще має бути схвалений як у парламенті Великобританії (що планують приблизно на грудень), так і на рівні Європейського парламенту згодом. Але ця декларація можлива лише в тому разі, якщо Тереза Мей підтвердить своє лідерство і якщо услід за Кабінетом Мей цей проект документа схвалить також британський парламент. Тобто процес рухається й повинні відбутися певні кроки до 29 березня наступного року, коли Британія офіційно вже не вважатиметься членом ЄС.

Згідно з останніми опитуваннями громадської думки, якби зараз знову проводився референдум щодо членства Великобританії в ЄС, кількість тих, хто за вихід, можливо, була би меншою, але різниця в кількості прихильників та противників членства в ЄС не є великою, до того ж мінлива. Той факт, що обидві ключові британські політичні партії — урядова Консервативна та опозиційна Лейбористська, — заявили, що вони виконують політичну волю британців, висловлену на референдумі 2016 року, означає, що Британія просувається до виходу з ЄС. Звичайно, можливі політичні катаклізми, тобто відставка прем’єр-міністра, але це не означає скасування процесу Брекзіту. Можливе також повне перевантаження політичної системи у Великобританії, тобто якщо Консервативна партія взагалі втратить більшість у парламенті, відбудуться нові загальні вибори, до влади може прийти опозиція. І цілком можливо, що опозиція буде якимось чином змінювати курс. Проте зараз Лейбористи кажуть, що виконують рішення референдуму про вихід із ЄС.

Настрої у суспільстві досить похмурі, тому що чимало людей, які спокусилися обіцянками політиків під час референдуму та невдовзі після нього, політиками, які обіцяли світле майбутнє, золоті гори та дуже простий процес виходу з ЄС, зараз побачили, що все набагато складніше, що є дуже серйозна економічна ціна, яку може заплатити Великобританія в разі, якщо цей процес буде необережний. Кожного ранку британців зустрічають заголовки в новинах про те, що лікарні намагаються якимось чином убезпечити себе від проблем і створюють аварійні запаси ліків, компанії створюють аварійні запаси запчастин, матеріалів і взагалі працюють над планами на випадок майже катастрофічної ситуації в разі, якщо Британія вийде з ЄС без жодної угоди. Адже тоді закриються кордони для товарів, будуть запроваджені мита і та економічна модель, на основі якої британська економіка працювала та розвивалася досі, буде повністю зруйнована. Очевидно, що більшість людей не хочуть цього. Також мало хто хоче виходу з ЄС без жодних угод, хоча є такі, що вважають, краще вийти без жодної угоди, ніж з поганою. Тому атмосфера в країні — вичікувальна і дещо стурбована. Проте, чимало британських громадян кажуть, що виборці зробили своє волевиявлення, дали наказ політикам рухатися в певному напрямку й багато людей вважають, що це завдання уряду та політиків — вирішувати ці питання.