Чеське президентське протистояння

У Чехії сьогодні закінчився перший тур виборів президента країни, який тривав два дні. У п'ятницю виборчі дільниці працювали з 14:00 до 22:00 за місцевим часом, а в суботу проголосувати можна було з 08:00 до 14:00. І як очікувалось у другий тур вийшли нинішній президент Мішош Земан та професор Їржі Драгош, за яких проголосували відповідно з 38,65 та 26,56% виборців.

Оскільки жоден із кандидатів не набрав більшості голосів виборців, тобто понад 50% від поданих чинних голосів, то через два тижні – 26–27 січня – саме ці два кандидати будуть змагатись за посаду глави держави.

За даними чеського видання Novinky, участь у голосуванні, яке тривало два дні, взяли три п'ятих від загальної кількості зареєстрованих виборців. Така ж явка була і у першому турі на минулих президентських виборах 5 років тому.

У списку кандидатів на найвищу державну посаду було дев’ять осіб, серед них і нині чинний президент Чехії Мілош Земан. Серед кандидатів – також письменник і журналіст Міхал Горачек, учений-фізик, професор Їржі Драгош, лікар Марек Гілшер, дипломат Павел Фішер, політик, колишній голова уряду Чехії Мірек Тополанек, підприємець Їржі Гінек. Найстаршому з кандидатів  Земану 73 роки і наймолодшому – 41. Жінок серед кандидатів на посаду президента Чехії не було.

Нинішній президент Чехії Мілош Земан є третім після Вацлава Гавела і Вацлава Клауса президентом країни і першим обраним у прямих президентських виборах. Термін його президентського мандату збігає 8 березня.

Протягом п'яти останніх років Земан проводить власну зовнішню політику, яка суперечить офіційній позиції як чеського уряду, так і Євросоюзу. Його пропозиції скасувати санкції ЄС проти Росії і розширити чеське виробництво за рахунок китайських інвестицій викликали подив у більшості європейських столиць. Риторика Мілоша Земана вплинула на міжнародний імідж Чеської Республіки, завдяки чому країна - поряд з Польщею та Угорщиною - посіла місце в списку порушників спокою, хоча чеський уряд займає набагато більш ліберальну позицію.

Як відзначають оглядачі, 73-річного Земана головним чином підтримують виборці лівих поглядів, у той час як його суперники намагалися заручитись підтримкою прихильників праволіберальних партій. Як відомо, Земан гостро критикував іммігрантів з мусульманських країн і пов’язував їх із загрозами безпеки. Його обрання відображатиме євроскептичне ставлення більшості чехів і публічне заперечення прийому мігрантів та біженців.

Слід відзначити, що прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш підтримав чинного президента Мілоша Земана на майбутніх виборах."Це людина, яка відстоює наші національні інтереси, людина, яка не боїться говорити відверто про Брюссель, про квоти, яка пишається своєю країною", - цитує Бабіша видання Ceske Noviny.

На відміну від Земана, 68-річний Іржі Драгош, відомий, зокрема, як колишній президент Академії наук Чехії, вважає зближення з ЄС безальтернативним шляхом розвитку для Чеської Республіки, але він побоюється посилення популістських настроїв в країні. "Політики індоктринували людей, поширюючи страхи щодо втрати робочих місць, масової міграції та гегемонії великих країн Євросоюзу, - вважає Драгос. - Це хитра стратегія, оскільки у всіх цих трьох моментах присутня певна логіка".

В інтерв’ю новинному сайту www.dvtv.cz він, зокрема, наголосив: «Я хочу привнести зовсім інший стиль президентства, який згуртовуватиме людей, а не ображатиме їх, чітко прив’язувати Чеську Республіку у Європі, з НАТО і ЄС, в якості союзників, а не Китаю». Окрім того, він підтримує санкції проти Росії та виступає проти референдуму про вихід Чехії з ЄС.

Більшість соціологів прогнозують перемогу Драгоша, якщо навколо його кандидатури об’єднаються всі супротивники Земана. Слід відзначити, що прогнози давали Земану на 5% голосів більше, тому цілком можливо, що Драгошу вдасться у другому турі подолати 12% розрив і зрештою перемогти Земана.

Четверо кандидатів вже публічно заявили про свою підтримку Драгошу. Мірек Тополанек, Марек Хілшер та Вратислав Кульганек закликали своїх прихильників голосувати за Драгоша у другому турі. Міхал Горачек  запропонував надати Драгошу місце на білбордах. Ці кандидати разом заручились підтримкою понад 22% виборців.

У Чехії, що є парламентською республікою, президент має обмежені повноваження, але деякі з них досить важливі – наприклад, призначення кандидата на посаду прем’єр-міністра для формування нового уряду.

Разом з тим, оглядачі відзначають, що погляди наступного президента будуть грати вкрай важливу роль у визначенні характеру відносин між Прагою і Брюсселем на тлі запланованого зближення Чехії з ЄС.

«Іржі Драгош є антиподом Мілоша Земана»

«День» звернувся до посла України в Чеській Республіці Євгена ПЕРЕБИЙНОСА з проханням прокоментувати результати першого туру президентських виборів, а також розповісти, чому у цій країні багато чехів підтримує популіста Мілоша Земана і які шанси на перемогу у другому турі його суперника Іржі Драгоша.

- Перший тур президентських виборів якихось несподіванок не приніс. У принципі результати повторюють те, що пророкували соціологи, хіба що діючий президент Земан набрав майже на 5% менше голосів, ніж йому прогнозували. Що стосується Іржі Драгоша, який зайняв друге місце, то його результат приблизно відповідає тому, що прогнозували опитування.

Тому несподіванок не сталось. Земан переміг, але під час другого туру голосування ситуація буде іншою, оскільки уже як мінімум четверо кандидатів, які набрали 8, 9 і 10% пообіцяли, що будуть підтримувати Іржі Драгоша. Якщо скласти ці голоси суто математично: його та кандидатів, які зайняли третє, четверте і п’яте місця, то Драгоша виходить майже 60%. Але ми розуміємо, не все так просто і не завжди виборці голосують так, як їм каже той чи інший кандидат. Але тим не менше, я думаю, що боротьба  буде досить запеклою. Тим більше, що Мілош Земан уже пообіцяв змінити стратегію і заявив, що не буде з висоти спостерігати над змаганням, як це він робив  у першому турі. Зараз він готовий зустрітись з Іржі Драгошем на теледебатах. Таким чином він змінив обіцянку, що не буде брати участь у дебатах.

«У своїй передвиборчій риториці Земан експлуатує теми, близькі простим людям»

- Можете нам розповісти, чому Земан користується такою широко підтримкою серед чехів?

- Насправді, як я вже відзначав, за нього голосувало менше, ніж прогнозувалось. Справді, він має свій досить потужний електорат, має свою досить широку нішу у Чеській Республіці. Він у політиці понад 25 років і є впізнаваною тут фігурою. У своїй передвиборчій риториці Земан експлуатує теми, близькі простим людям. І він орієнтується саме на простих людей, пенсіонерів, на сільське населення, обіцяючи їм, що тут не буде жодних мігрантів. І антиіммігрантська тема є однією з основних у його передвиборчій риториці. Земан намагається себе позиціонувати як людина з народу. Тому багатьом він подобається як кандидат. Але як показують результати виборів, далеко не всім він подобається.

«Драгош вважає, що допоки не зміниться політика Росії щодо Донбасу, допоки Росія не піде з Криму, ніяких санкцій знімати з Російської Федерації не можна»

- А чим відрізняється його суперник, колишній президент Академії наук Чехії?  

- Іржі Драгош є антиподом Мілоша Земана. Якщо Земан виступає за більшу співпрацю з Росією та критикує Європейський Союз, а також експлуатує антиіммігрантську тему, Драгош навпаки послідовний проєвропейський, проатлантичний політик, у якого досить тверезий погляд на Росію і те, що РФ робить в Україні. Щодо антиросійських санкцій, які запровадив Захід, то на противагу Земану, він вважає, що допоки не зміниться політика Росії щодо Донбасу, допоки Росія не піде з Криму, ніяких санкцій знімати з Російської Федерації не можна. Драгош – інтелігент і за нього голосує дуже багато людей з вищою освітою.  Тому це два абсолютно протилежних політика. Фактично ми бачимо, що чеське суспільство розділилось приблизно на дві половини.

«Напередодні другого туру керовані Росією інтернет-ресурси намагатимуться посилити свій вплив на громадську думку»

- Чи відчувається в Чехії російський вплив на вибори, адже всі добре знають, що сам Земан займає проросійські позиції? Тому й очікується, що саме його будуть підтримувати в Росії.

- У Чехії очікували російський вплив на вибори, але  в першому турі він не був таким видимим. Хоча, справді, тут є багато російських пропагандистських і, очевидно, керованих прямо з Росії, інтернет ресурсів. В останні дні вони намагались розповсюджувати дезінформацію про опонентів Земана. Експерти, з якими ми спілкуємось, а також в ЗМІ вважають, що напередодні другого туру керовані Росією інтернет-ресурси намагатимуться посилити свій вплив на громадську думку, посилити вкидання дезінформації в інформаційний простір. Сподіваюсь, що експертне середовище та всі інші мають бути до цього готовими. 

«Неофіційний вплив президента на зовнішню політику зріс»

- Оглядачі вважають, що погляди наступного президента будуть грати вкрай важливу роль у визначенні характеру відносин між Прагою і Брюсселем. Хіба президент Чехії як парламентсько-президентської республіки може впливати на зовнішню політику?

- Справді, президент Чехії не має впливу на зовнішню політику, яка є прерогативою уряду. Тим не менше президент є главою держави, він призначає уряд, послів. Після того, як у Чехії запровадили прямі вибори президента, то якщо не офіційний, то, принаймні, неофіційний вплив президента на зовнішню політику зріс. Причім у зв’язку з тим, що він має важелі впливу на уряд. Тому прямого впливу на зовнішню політику постать президента не має, але в комбінації з урядом, звичайно, постать президента може так чи інакше схиляти спрямування або якісь тактичні моменти у зовнішній політиці або в один, або в інший бік.