Не знати історії - означає завжди бути дитиною.
Цицерон, давньоримський політичний діяч, видатний оратор, філософ і літератор

Чи розіб’ється «Грузинська мрія»

У Тбілісі поновилися акції протесту, спричинені відмовою влади вносити поправки про перехід на вибори за партійними списками
19 листопада, 2019 - 18:20
ФОТО REUTERS

Після того, як 14 листопада парламентська більшість правлячої партії «Грузинська мрія» проголосувала проти поправки про перехід на вибори за партійними списками замість змішаної пропорційно-мажоритарної моделі вже 2020 року, у Грузії поновилися акції протесту. Опозиція звинуватила правлячу партію в елементарному шахрайстві. Опозиціонери не мають сумніву, що все так і було задумано: 30 депутатів-мажоритарників від правлячої партії дістали команду утриматися при голосуванні, і цього вистачило, аби провалити поправки. Щоправда, ціною цієї перемоги стало те, що кілька членів парламенту від «Грузинської мрії» подали у відставку, зокрема й перший віце-спікер парламенту Тамар Чугошвілі. На вулиці Тбілісі вийшли понад 7 тис. демонстрантів. Вони заблокували будівлю парламенту і вимагали, аби депутати зібралися на позачергове засідання для прийняття раніше узгоджених поправок до виборчого законодавства. Для того, щоб розблоковувати парламент, влада використовували війська спеціального призначення МВС, які застосували кийки, сльозогінний газ та водомети. Демонстранти, на заклик своїх лідерів, серйозного опору поліції не чинили. Проте двоє з них потерпіли, так само як і двоє поліціянтів.

Проти фактичного правителя Грузії мільярдера Бідзіни Іванішвілі, який очолює партію «Грузинська мрія», об’єдналися всі опозиційні сили, як прибічники Михаїла Саакашвілі, так і прибічники Ніно Бурджанадзе, яка раніше була непримиренним противником Саакашвілі. Головний ініціатор акції з блокування парламенту, колишній мер Тбілісі Гігі Угулава, намагався лягти на землю перед кордоном спецназу, що рухався, і дістав травму. Після цього він заявив журналістам, що голова правлячої партії «Грузинська мрія» мільярдер Бідзіна Іванішвілі «сьогодні перетворився на Муаммара Каддафі». «Ми продовжуватимемо цілодобові мітинги доти, доки Бідзіна Іванішвілі не відмовиться від влади», — заявив один з учасників протестів. Протестувальники вимагають не лише усунути від влади Іванішвілі, а й відправити у відставку уряд, а також провести позачергові парламентські вибори «за тимчасового уряду і в умовах незалежної виборчої адміністрації».

Лідери опозиції за допомогою кількох десятків прибічників все ж змогли утримати невеличку частину проспекту Руставелі неподалік парламенту, де встановили намети. Можна не сумніватися, що незабаром протестні акції продовжаться з  іще більшою силою. Один із лідерів опозиційної партії «Європейська Грузія» Давид Дачрічашвілі заявив, що силовими діями влада нічого не доб’ється. Пікети, стоп-акції і блок-акції буде продовжено по всій території Грузії, зокрема і в будівлі парламенту. Попри те, що під час розгону демонстрантів у будівлі парламенту було затримано 37 осіб, наступного дня протестувальники з наметами знову вийшли на проспект Руставелі. Також демонстранти зібралися біля будівлі міського суду, де вирішуватиметься доля затриманих.

Протести в Грузії, нагадаю, розпочалися в червні, після того, як депутат Державної Російської дума опинився в кріслі спікера грузинського парламенту під час проведення міжнародної православної конференції. Загалом режим Бідзіни Іванішвілі прагне всіляко маскувати своє проросійське єство, але йому це не дуже вдається. А з такого демонстративного акту опозиція, звісно, не могла не скористатися. Літні протести вдалося загасити лише перестановками у парламенті та уряді і обіцянкою до кінця року ухвалити поправки до виборчого законодавства, що дасть змогу провести парламентські вибори 2020 років за повністю пропорційною системою. Тепер, коли цю обіцянку порушено, вгамувати протестувальників буде непросто. Можна припустити, що протести припиняться лише тоді, коли необхідні поправки буде повністю ухвалено, а склад центральної виборчої комісії повністю змінено.

Партія Іванішвілі невипадково чинить опір впровадженню повністю пропорційної системи виборів. За такої системи в нинішніх умовах вона не має шансів утримати парламентську більшість, звісно, за чесного проведення виборів і, головне, за чесного підрахунку голосів. Коли люди вибирали Іванішвілі, вони сподівалися, що він забезпечить їм краще життя. Адже Саакашвілі, подолавши корупцію і дещо підвищивши рівень життя, так і не зумів подолати бідність. Наївні виборці гадали, якщо людина виявилася успішним бізнесменом і стала доларовим мільярдером, то він і всю Грузію зуміє перетворити на успішний бізнес-проєкт. Вони не знали, що бізнес в Іванішвілі вельми специфічний. Як зазначає американський журналіст Том Роган, «Іванішвілі, який заробив свої мільярди, захоплюючи контроль над російськими підприємствами, що залишилися після розпаду Радянського Союзу, — це наочний приклад дій олігарха епохи Путіна. І, хоча в період свого сходження до влади Іванішвілі вів обережну гру, удаючи із себе прибічника ідеї зближення із Заходом, сьогодні він став зарозумілим путінським лакизою. Тепер він блокує європейські й американські інвестиційні проєкти і демонструє до абсурду шанобливе ставлення до Кремля. І Грузія, що перебуває під його владою, вимушена терпіти агресію Росії, яка набирає обертів». Правління Іванішвілі призвело лише до розквіту корупції та збільшення розриву між багатими й бідними. Гадаю, що спроба сформувати в Україні аналогічний режим призведе до точнісінько таких самих результатів.

Представництво Євросоюзу і американське посольство у спільній заяві підтримали вимоги протестувальників і закликали владу й опозицію розпочати діалог. Росію ж значно більше влаштувало б силове придушення протестів і збереження партії Бідзіни Іванішвілі при владі за будь-яку ціну. Проте нинішня влада Грузії навряд чи має беззастережну підтримку силових структур. Можна засумніватися в тому, що армія і поліція готові проливати кров співвітчизників заради того, аби мільярдер, який став непопулярним, утримався при владі. А запросити їм на допомогу російських «відпускників» не вдасться. Отже, 2020 рік цілком може стати останнім роком доби Бідзіни Іванішвілі у Грузії.

Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ