Три страшні вороги українського відродження – Москва, український провінціалізм і комплекс Кочубеївщини.
Юрій Шевельов, український мовознавець, історик літератури

Чи всидить Нікол Пашинян у своєму кріслі

Шанси партії нинішнього прем’єра Вірменії на перемогу на виборах дуже великі
31 березня, 2021 - 19:14
ФОТО REUTERS

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив, що у квітні подасть у відставку зі своєї посади. Але ця заява не задовольнила частину опозиції, що протестує, і не припинила протестів. Річ  у тім, що йдеться суто про технічну відставку,що має на меті відкрити шлях до позачергових парламентських виборів. Як заявив Пашинян на зустрічі з жителями Армавірської області, відставка — це суть формальний крок, зроблений «не задля того, щоб піти, а щоб відбулися позачергові вибори». Згідно з вірменським законодавством, вибори призначать, якщо парламент двічі не обере прем’єра після відставки чинного очільника уряду. У цьому разі Пашинян продовжить виконувати обов’язки прем’єра аж до проведення виборів, у чому він і запевнив виборців. Оскільки у партії Пашиняна «Мій крок» у парламенті переважна більшість депутатів (на минулих виборах вона здобула 70,43% голосів), ймовірність того, що опозиційні партії, навіть залучаючи на свій бік можливих перебіжчиків з лав правлячої партії, зможуть затвердити нового прем’єра замість Пашиняна, дорівнює нулю. Щоправда, Нікол оголосив, що «покірно передасть владу» в разі поразки на виборах. Але сам він переконаний, що поразки не буде. І для цього має всі підстави.

Звісно, після програшу Вірменії у Другій карабаській війні популярність Пашиняна значно знизилася, хоча він у розгромі вірменської армії не був винен. Однак, згідно з даними соціологічних опитувань, наразі нинішнього прем’єр-міністра Вірменії підтримує майже половина респондентів, при цьому жоден з опозиційних лідерів не може і близько зрівнятися з ним за популярністю. Опитування, що його 15-17 лютого провела телефоном компанія MPG / Gallup International за участю 801 респондента по всій території Вірменії, засвідчило, що Пашинян має найвищий позитивний рейтинг з-поміх усіх політиків Вірменії — 2,8 з 5 балів, що приблизно відповідає рівню довіри в 45 , 0%. На другому місці — чинний президент Вірменії Армен Саргсян — 2,3 бала і 32,5%. Далі йдуть голова партії «Процвітаюча Вірменія» Гагік Царукян — 2,2 бала і 30,0%, експрезидент Вірменії Роберт Кочарян — 2,0 і 25,0%, голова партії «Освічена Вірменія» Едмон Марукян — 1,8 і 20,0%, експрезидент і експрем’єр Вірменії, голова Республіканської партії Вірменії Серж Саргсян, повалений 2018 року в результаті очоленої Пашиняном революції, — 1,7 і 17,5%, експрезидент Вірменії, голова Вірменського національного конгресу Левон Тер-Петросян — 1,7 і 17,5%, експрем’єр Вірменії, кандидат у прем’єри від «Руху порятунку Батьківщини» та низки інших опозиційних партій Вазген Манукян — 1,6 і 15,0%, голова бюро партії «Дашнакцутюн « Ішхан Сагателян — 1,6 і 15,0% і 15,0% і голова партії «Батьківщина» Артур Ванецян — 1,5 і 12,5%.

Чинний президент Вірменії Армен Саргсян у парламентських виборах, звісно, участі не братиме. А всіх лідерів опозиції Пашинян значно перевершує за популярністю. Зокрема, Вазген Манукян, якого значна частина опозиції висуває як альтернативу Пашінянові, поступається йому за популярністю майже вдвічі. За ци умов партія Пашиняна має великі шанси зберегти в новому парламенті нехай не конституційну, але просту більшість. Усі опозиційні партії об’єднує тільки прагнення усунути Пашиняна і оголосити недійсною угоду про припинення Другої Карабаської війни. В решті вони не є  менш ворожими одне до одного, ніж до правлячої партії, і за всіма основними лідерами опозиції тягнеться довгий шлейф звинувачень у корупції. Окрім того, в разі приходу до влади опозиції і розриву мирної угоди з Баку практично неминучим стає захоплення Азербайджаном решти Нагірного Карабаху. Адже для відновлення війни з Азербайджаном Вірменія не має жодних ресурсів — ні людських, ні матеріальних, ні дипломатичних. І більшість виборців насправді нової війни не хочуть.

Водночас Пашінянові фактично вдалося розколоти опозицію, домовившись із лідером найбільшої опозиційної партії Гагіком Царукяном про проведення дострокових виборів 20 червня (з огляду на це можна припустити, що відставка Пашиняна відбудеться з таким розрахунком, щоб до 20 квітня провалилося дві спроби обрати нового прем’єра і вибори можна було провести рівно через два місяці, як того вимагає законодавство). Царукян розраховує, що його партія в результаті виборів значно збільшить своє представництво в парламенті і або стане головною опозиційною партією, або партнером Пашиняна за правлячою коаліцією (останнє є малоймовірним). За цей час опозиційні виступи так і не стали справді масовими і не поширилися на молодь — найбільш соціально і політично активну частину населення Вірменії, тільки за підтримки якої і могла б відбутися справжня революція.

Також Пашинянові вдалося здобути важливу внутрішньополітичну перемогу, домігшись усунення начальника Генштабу Збройних Сил Вірменії Оніка Гаспарян, який відкрито виступив проти нього і якого підтримав увесь генералітет, і заміни його на генерал-лейтенанта Артака Давтяна, попередника Гаспаряна на цій посаді. Раніше, 2018 року, він також був призначений начальником Генштабу з ініціативи Пашиняна. За деякими повідомленнями, ціною лояльності генералітету до Пашиняна стала обіцянка прем’єра не створювати комісію з розслідування дій командування під час Другої карабаської війни. Якщо ця інформація є правдивою, то жодної реформи армії Вірменії поки що не передбачається. Утім, Пашінянові зараз немає сенсу з нею поспішати. Нова війна Азербайджану і Вірменії навряд чи відбудеться найближими десятиліттями, а військова реформа, навіть якщо розпочати її зараз, навряд чи завершиться в період перебування Пашиняна при владі.

І провал демаршу генералів проти нинішнього прем’єра ще раз доводить одну непорушну істину — бонапартів народжують переможні, а не розбиті армії. Після поразки авторитет вірменської армії в суспільстві значно знизився і вона не зможе істотно вплинути на результат дострокових виборів. Пашинянові ж у разі перемоги доведеться продовжити лавірувати між Росією і Заходом. І Кремль, який не зацікавлений у відновленні вірмено-азербайджанської війни, вже підтримав Пашиняна. Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що оскільки Пашинян «залишиться виконувачем обов’язків» прем’єра, його рішення про дострокові вибори «не потребує негайної розмови» з президентом Росії. Зауважу, що розмова з Путіним перед виборами радше знизила б, ніж підвищила рейтинг Пашиняна. Так само Захід не зацікавлений у тому, щоб він пішов з посади. Тому шанси партії нинішнього прем’єра Вірменії на перемогу на виборах є досить великими.

Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
Газета: 
Рубрика: