«Діяти на випередження Росії»

Міжнародна конференція з питань безпеки в регіоні Східної Європи та місця та ролі України, яка відбулася на днях за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні в партнерстві з Центром глобалістики «Стратегія ХХІ» продемонструвала з однієї сторони зусилля експертної спільноти виробити певні рекомендації, як діяти Україні в регіоні аби захистити свої інтереси, а з другого брак інтересу зовнішньополітичного відомства до цієї теми. Заявлений до участі єдиний представник МЗС, директор політичного департаменту Олексій Макєєв не прийшов на конференцію.

ЄС ПОЧИНАЄ ПОСТУПОВО ПРОКИДАТИСЯ

Голова Комітету з закордонних справ Верховної Ради України Ганна Гопко у своєму виступі наголосила, що після чотирьох років російської агресії в Україні ЄС починає поступово прокидатися. Це сталося після того, наголосила вона, як ми побачили вручання російських спецслужб у вибори, зламування мейлів, токсичну російську пропаганду та російська гібридна тактика вийшла за межі зони конфлікту.

На її думку, запроваджені Заходом санкції проти Росії за анексію Криму та агресію на Донбасі – це лише інструмент, а потрібна стратегія. «У всьому світі йде зміщення акцентів від цінностей до інтересів та ЄС, тому поставки нафти й газу мають розглядатися пакетно з санкціями. Але питання енергетики – відмова від Північного потоку-2, зменшення поставок російських нафтопродуктів у ЄС знаходить мляву реакцію. А саме потік готівки сприяє далі дестабілізації політичної ситуації в Україні та продовженню гібридної війни Росії проти Заходу», - наголосила Гопко.

Важливим за її словами, є недопущення гібридної дипломатії та гібридних підходів, як болісних компромісів із подачі деяких експертів. Вона також вважає недопустимим дозволяти присутність російських медіа в Україні, які несуть не меншу загрозу, ніж російські танки.

З другого боку, зауважила Ганна Гопко, ми хотіли, щоб українців  розглядали не з позиції жертви, якогось прохача, а партнера. Українська армія чисельністю  250 тис. вояків, які за допомогою США і Канади пройшли підготовку і спільні навчання, зокрема в протидії кібератакам можуть зробити свій внесок у регіональну систему безпеки. В цьому контексті, на її думку, також важливим є те, щоб Україна посилила координацію з Молдовою та Грузією.

Директор інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця звернув увагу на те, що після розпаду Радянського Союзу спочатку в регіоні Центральної та Східної Європи створився вакуум безпеки, який було покрито завдяки розширенню НАТО. Росія втратила домінування в цьому регіоні, частина країн якого обрали євроатлантичну інтеграцію. Захід думав якось позбавити антизахідне спрямування Росії, але ці спроби виявились абсолютно хибними, наголосив пан Перепелиця. І за його словами, коли баланс сил змінився на користь Росії, яка тепер намагається повернутись у цей регіон. Відтак Східна Європа, зокрема Україна, опинилась безпосередньо під загрозою нападу, а центральна частина Європи під впливом гібридної війни Росії.

«УКРАЇНІ НЕ ВАРТО СЕБЕ РОЗГЛЯДАТИ БУФЕРНОЮ ДЕРЖАВОЮ МІЖ ЄС І РОСІЄЮ»

Старший дослідник Польського інституту передових досліджень, Варшава, Владислав Іноземцев погоджується з іншими експертами, що Росія є головним джерелом нестабільності у Східній Європі. Він нагадав, що політика керованої нестабільності розпочалася ще до анексії Росією Криму та агресії на Донбасі. За його словами, Росія зацікавлена в поширенні нестабільності в сусідніх країнах, щоб говорити про існування загрози від країн, які обрали європейський шлях розвитку.

«Вона відкрито заявляє, що не допустить вступ колишніх країн Радянського Союзу в НАТО чи ЄС. І, окрім того, ідея вторгнення в сусідні країни інтегрована в російську культуру», - наголосив Владислав Іноземцев.

Він вважає, що Україні не варто себе розглядати буферною державою між ЄС і Росією. «Це хибна конструкція, яка обмежує сферу дій, і дає підставу вас не розглядати як члена НАТО чи ЄС», - зауважив експерт. 

Інша проблема, на його думку, полягає в тому, що Україна лише реагує на події як і ЄС, який був здивований діями Путіна і не робив нічого, щоб запобігти російській агресії.

Іноземцев вважає, що Україна має діяти на випередження Росії, будь-то пропозиція з введенням миротворців. Києву не потрібно надіятися на переговори Волкера й Суркова, а виробляти свій порядок денний і нав’язувати його Заходу.

На його думку, ЄС має якомога швидше прийняти Молдову до свого складу, що досить дешево для євроспільноти. Але це вирішить придністровський конфлікт і буде мати сильний емоційний сигнал для ЄС, Росії та України, яка знатиме, що, можливо, нескоро, але буде наступним членом ЄС», - наголосив Іноземцев.

Бригадний генерал у відставці військовий експерт, Молдова, Юрій Домінік вважає, що за останні роки відбулося багато змін у європейській політиці, яка стала більше керуватися питаннями безпеки й оборони і кожен займається собою, і це породило чимало криз у Європі.

Окрім того, на його думку, якщо раніше міжнародні відносини характеризувались співробітництвом і конкуренцією, то додався примус. «І якщо говорити про асиметричну війну чи гібридну Росії, то сьогодні наступила пауза, немає війни, немає миру, немає припинення вогню», - каже експерт.

На його думку, для Бухареста та Києва важливо мати стабільну Молдову, а тому Україна має бути тісніше залученою для співпраці з Кишиневом, оскільки має більше можливостей у безпековій сфері.

«БЕЗПЕКА В РЕГІОНІ ТІСНО ЗВ’ЯЗАНА З БЕЗПЕКОЮ УКРАЇНИ»

Директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбора Маронкова   у своєму виступі розповіла про посилення співпраці НАТО і ЄС на континенті. А безпека в регіоні тісно зв’язана з безпекою України, з якою прямо співпрацює Альянс», - наголосила вона. 

І для цього, за її словами, використовується низка інструментів: Річна національна програма (РНП), яка сприяє прогресу реформ, спільні навчання, тренінги, трастові фонди.

Старший дослідник Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, Київ, Андреас Умланд вважає, головна причина того, що сталося з Україною, Молдовою та Грузією, які частково не контролюють власну територію, є  не включення їх у безпекові структури Європи, іншими словами перебування в сірій зоні.

На думку експерта, навряд чи сьогодні можна казати про якийсь новий безпековий договір стосовно регіону. Втім, додав він, це можливо, якщо Румунія, Словаччина та Польща проявлять до цього негайний інтерес.

Ініціатива Міжмор’я чи Intermarium, про яку часто згадують, свого часу виникла як реакція на загрозу з боку Радянського Союзу й Німеччини, країн, що перебували в сірій зоні.

А тепер ця ініціатива більше стосується енергетики, транспортних коридорів та інфраструктури. Однак, коли немає чіткої мети, не зрозуміло, яка додана вартість цієї ініціативи.

Теж саме, на думку Умланда, стосується групи «Бухарест 9», яка виникла як реакція на анексію Криму. Що ця група додає до НАТО, яка мета її діяльності?

«ПДЧ ОЗНАЧАЄ ГОТОВНІСТЬ КРАЇНИ РОБИТИ РЕФОРМИ»

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник наголосив у своєму виступі, що Україна є контриб’ютером безпеки в протистоянні нелегальній імміграції та в інших сферах і робить це не ради Європи, а заради спільної безпеки.

На його думку, для України найкращим прикладом відносин із ЄС на короткострокову перспективу має бути Норвегія, а з НАТО Швеція чи Фінляндія.

Мельник вважає, що головним інструментом підготовки до вступу в НАТО є Річна національна програма, яка є складовою ПДЧ, і яку нам надали 2008 року. А ПДЧ, наголосив він, це лише обкладинка. Відтак, на             його думку, Україна повинна лише відновити назву цього документа, який називався РНП із підготовки до членства в НАТО, як це було до приходу Януковича до влади  2010 року, і чекати вікна можливостей.

Слова Мельника про те, що сам факт запрошення до ПДЧ менш важливий ніж підписання РНП викликали жваву дискусію серед експертів.

Перепелиця зокрема зазначив, що отримання країнами ПДЧ означало серйозну відповідальність як до країни прохача членства, так і країн-членів НАТО. Іншими словами, наголосив він, ПДЧ означає готовність країни робити реформи, а РНП можна заповнювати, що завгодно.

Тим часом пані Маронкова дипломатично помирила обох учасників дискусії, зазначивши, що в НАТО багато уваги приділяють технічним питанням. «Незалежно від назви процесу «А» чи «Б» ми є його співвласниками і вважаємо, що за нього відповідають обидві сторони», - наголосила вона.

Наприкінці конференції пан Умланд висловив думку, що Україна має бути готовою використати вікно можливостей, яке може виникнути в зв’язку з занепадом Росії. Більше того, експерт вважає, що на цей випадок у Заходу має бути план, не просто знову включення Росії в G8, а перелік конкретних речей, які має зробити Москва, включаючи вихід із Криму.