Час великодушний і справедливий - він очищає пам'ять, знімає наклепи та образи з засуджених, воскрешає забутих, судить неправедних.
Сергій Параджанов, кінорежисер, сценарист, художник

Ердоган: ставка на 2019 рік

Як вплинуть на розвиток відносин між Києвом і Анкарою та на саму Туреччину результати конституційного референдуму
18 квітня, 2017 - 18:52
ФОТО REUTERS

Результати конституційного референдуму щодо розширення повноважень президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, на якому більшість громадян країни (51,2%) проголосувала «за», викликали неоднозначну реакцію у світі.

З одного боку, Європейська комісія у своїй заяві закликала владу Туреччини шукати «якомога ширший національний консенсус» при проведенні реформ. Президент Франції Франсуа Олланд, зокрема, відзначив суперечливе ставлення жителів Туреччини до запланованих реформ.

З другого боку, президент США Дональд Трамп привітав главу турецької держави з перемогою на виборах і водночас подякував йому за підтримку дій США у Сирії.

Тим часом ОБСЄ на основі даних незалежних спостерігачів зазначила у своєму звіті, що волевиявлення  не відповідало стандартам Ради Європи. У цьому документі також йдеться про те, що виборці не отримали неупередженої інформації про основні аспекти реформи. Крім того, негативний ефект справило обмеження основних свобод громадян і те, що під час кампанії противники і прихильники поправок не отримали рівного доступу до ЗМІ та можливості агітувати.

Один зі спостерігачів Ради Європи, член австрійського парламенту Алев Корун заявив, що «є підозра, що 2,5 млн голосів могли бути сфальсифіковані».

У свою чергу МЗС Туреччини назвало звіт ОБСЄ і Ради Європи щодо проведення референдуму про посилення президентських повноважень «неприйнятним» і заявило про упередженість спостерігачів.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган на мітингу в Анкарі заявив, що його країна «не бачить, не чує і не визнає політично мотивовані доповіді» спостерігачів.

Досить неочікуваним для багатьох експертів стало те, що більшість турецьких громадян, які мешкають у Європі, висловилася на користь поправок до конституції та розширення повноважень президента Туреччини. Наприклад, у Бельгії «так» змінам сказало 75% турецьких виборців, в Австрії — 73%, у Німеччині — 63%, у Нідерландах — 71%, у Франції — 65%, у Данії — 60%.

Аналізуючи результати виборів, більшість спостерігачів і експертів дійшла висновку, що Туреччина стала більш роз’єднаною, ніж будь-коли.

«День» звернувся до виконавчого директора Центру близькосхідних досліджень Ігоря Семиволоса з проханням прокоментувати неочікувані для самих ініціаторів референдуму результати і невеликий розрив між прихильниками розширення повноважень і противниками, а також чому більшість турків у старих країнах Європи проголосувала «за».

«ЗРОСТАННЯ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ»

— Результати референдуму в Туреччині можна назвати Пірровою перемогою для Ердогана. З одного боку, він переміг (я пропускаю всі звинувачення про фальсифікації, хоча тут є над чим міркувати), а з другого, він програв у ключових великих містах, і для нього це доволі серйозний сигнал, враховуючи те, що до цього моменту, принаймні попередні президентські вибори, він перемагав у першому турі. Результати даного референдуму свідчать про те, що тепер це зробити йому буде набагато складніше.

Більше того, вибори, які відбудуться у 2019 році, як мінімум можуть бути дуже складними для Туреччини, тому що ціна питання виросла в рази. Якщо до цього посада президента не була настільки привабливою, то очевидно, що в 2019 році це буде посада одноосібного правителя, а отже, це автоматично підвищує ризик насильницьких конфліктів навколо цієї посади, і політичний процес може набути насильницьких ознак.

Для Ердогана, попри те, що він отримав бажане, насправді настає серйозна проблема та питання: яким чином він зможе реалізувати за ці два роки обіцянки, з якими йшов на референдум, а саме забезпечити процвітання для турецького народу, враховуючи економічну кризу, триваючу війну навколо Туреччини, доволі складну внутрішню політичну ситуацію, війну з тероризмом. Я не бачу зараз жодних сигналів, що Туреччина змогла вийти з криз, в яких вона опинилася, в тому числі через політику Ердогана.

Отже, виглядає так, що насправді правляча партія та особисто Ердоган створили собі на 2019 рік великі проблеми. Можливо, вони хотіли уникнути або подолати той стан невизначеності, в якому існувала Туреччина впродовж останніх років, але мені здається, що вони додали до того стану ще більше невизначеності і ще більше підвищили ціну питання.

ЧОМУ У СТАРИХ КРАЇНАХ ЄВРОПИ ПРОГОЛОСУВАЛИ «ЗА» НА РЕФЕРЕНДУМІ

— З одного боку, конфлікт між Ердоганом і європейськими політиками, свідками якого ми були, значна кількість турецьких громадян, які мешкають у Європі, сприймали як особисту зраду, бо Ердогану вдалося повернути цю ситуацію таким чином.

Крім цього, є певні відомості, які складно перевірити емпіричним шляхом, але значна кількість людей, які мешкають у Європі та виїхали на заробітки, походить з тих провінцій, які здебільшого голосують за Ердогана.

До того ж оскільки ці люди мешкають не в Туреччині і напряму результати цього референдуму не впливають на їх життя, це може бути дань традиції, раціональний розрахунок, який ми бачили у людей, що живуть у Туреччині, мешканців великих міст.

Щодо реакції турецького лідера на критику ОБСЄ. Ми всі були свідками того, як діяла Центральна виборча комісія, в тому числі коли вона погоджувалася приймати конверти без печаток, змінювала правила гри під час гри. Звісно, ОБСЄ не могло робити інших висновків, крім тих, що вона зробила. Ердоган не готовий приймати різкі зауваження, очевидно, розраховуючи на те, що «собака лает, караван идет». Я думаю, що приблизно так він собі мислить майбутнє і занадто багато доклав зусиль для того, щоб перемогти на цьому референдумі. Тож зрозуміло, що він не буде звертати уваги або принаймні ігноруватиме ті критичні зауваження.

«ШАНСИ НА ПЕРЕМОГУ ЕРДОГАНА В 2019 РОЦІ ДОВОЛІ ВЕЛИКІ»

— Якою буде Туреччина через два роки, не знаю, тому що багато що буде залежати від того, наскільки Ердогану вдасться показати, що його ідеї про одноосібну владу принесли якийсь позитивний реальний результат у вигляді грошей, розвитку бізнесу, економічного пожвавлення тощо.

Якщо буде тривати така стагнація, то мені здається, що Ердогану складніше буде пояснювати виборцям свою позицію і вибори зрештою можуть перетворитися на дуже серйозне зіткнення. Проблема в тому, що переможець отримає все, отже, гра буде по-крупному.

З боку опозиції і критиків Ердогана я поки що не бачу жодної фігури, яка могла б скласти реальну альтернативу, і за два роки, скоріше за все, навряд чи така фігура з’явиться. Отже, шанси на перемогу Ердогана в 2019 році доволі великі. Але якщо він не переможе в першому турі, то далі ситуація для Ердогана лише погіршуватиметься, і його ера закінчиться набагато раніше, ніж говорить багато хто з його прихильників і експертів (що Ердоган буде в Туреччині правити до 2029 року).

«НАШІ ВІДНОСИНИ З ТУРЕЧЧИНОЮ ҐРУНТУЮТЬСЯ НА ПРАГМАТИЗМІ»

— Щодо України, то я вважаю, що наші відносини з Туреччиною ґрунтуються на досить серйозному прагматизмі, у нас є можливість більше уваги приділяти економічному бекграунду, для нас важливий економічний розвиток, ми традиційно не робимо коментарів щодо внутрішніх справ, і, очевидно, сьогодні Україна також не буде готова робити якісь заяви.

Оскільки основним ключовим зовнішньополітичним гравцем залишається Ердоган, то, скоріше за все, нічого не змінюється для нас.

КОМЕНТАР

«ПРО ПОГЛИБЛЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА»

Андрій СИБІГА, посол України в Турецькій Республіці, Анкара:

— Проведенням референдуму 16 квітня в Туреччині завершилася політична кампанія щодо внесення змін до конституції країни. Попередньо оприлюднені результати підрахунку результатів голосування під час конституційного референдуму в Турецькій Республіці свідчать про перемогу провладного проекту реформування політичної системи ТР (з результатом близько 51,4% при явці близько 85,3%, проти проголосувало 48,6% виборців). На оприлюднефння остаточних офіційних показників законодавство ТР відводить до 10 днів.

Розпочинається практична імплементація створення президентської моделі управління, котра, як планується, набуде чинності у листопаді 2019 року після виборів нового складу парламенту та президента, що, згідно із прийнятими змінами, відбуватиметься в один день. Після остаточної імплементації законопроекту передбачається скасування посади прем’єр-міністра, передача президенту країни повноважень створювати та безпосередньо керувати центральними органами виконавчої влади, збройними силами, спеціальними службами тощо.

Глава держави отримає право залишатися членом політичної партії. Кількість депутатів парламенту передбачається збільшити з 550 до 600, віковий ценз для кандидатів зменшується з 25 до 18 років. Зміниться також порядок формування судових органів. Парламентські та президентські вибори проводитимуться одночасно раз у п’ять років. Враховуючи триваючу боротьбу Туреччини проти тероризму, в країні не було скасовано дію надзвичайного стану, який продовжено ще на 3 місяці, починаючи з 19 квітня 2017 р. Впевнений, що результати референдуму та імплементація конституційної реформи не позначаться на подальшому розвитку стратегічного партнерства між Україною і Туреччиною. Рівень відносин між Києвом і Анкарою базується як на розумінні важливості дотримання базових і ключових принципів міжнародного права, так і на багатовіковій історії взаємодії наших народів.

Ми поважаємо вибір турецького народу. Віримо, що зміни, які відбуватимуться у Туреччині, сприятимуть подальшому розвитку двостороннього стратегічного партнерства між нашими державами, а також зміцненню Туреччини як демократичної і процвітаючої держави в умовах її важливої ролі у забезпеченні регіональної та глобальної стабільності. Крім того, враховуючи велику кількість завдань для співпраці у взаємовигідних сферах співробітництва на порядку денному, підтримка територіальної цілісності України та спільні зусилля з деокупації Криму залишатимуться наріжним каменем двостороннього партнерства з Туреччиною.

18 квітня відбулась телефонна розмова між президентами України і Туреччини, під час якої обговорено подальші кроки з метою поглиблення стратегічного партнерства між двома державами. Одним з таких кроків є підготовка і проведення у Києві Шостого засідання Стратегічної ради високого рівня між Україною та Туреччиною.

Наталія ПУШКАРУК
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments