«Фокус на зміцненні позицій регіону на карті континенту»

Другий день, 18 травня, Саміту голів парламентів країн Центрально-Східної Європи у Варшаві був присвячений пленарним засіданням, у ході яких делегації держав-учасниць форуму обговорювали актуальні питання для регіону. Дискусія була поділена на чотири тематичні блоки: про важливість розвитку парламентської дипломатії; про безпекову складову; про інфраструктуру регіону та про цінності.

Країн-учасниць на Саміті було чимало. Відповідно і проблем до обговорення також багато. Хоча здебільшого в держав одного регіону вони були спільними. Як наприклад, боротьба з головним агресором на місцевих теренах. «Сучасна міжнародна ситуація вимагає більшого консолідування та належного реагування, а також спонукає до нових модальностей співробітництва країн регіону. Нашим спільним завданням є пошук шляхів протистояння намаганню однієї країни реалізувати власний політичний неоімперський проект, який дестабілізує ситуацію в регіоні. У 2008 році світ продемонстрував певну інертність, а свого роду байдужість у реагуванні на події у Грузії, таким чином надавши Російській Федерації своєрідний карт-бланш на агресію в інших точках регіону. Як наслідок, три роки поспіль український народ ціною свого життя виборює право жити у вільній, незалежній, без ліній поділу, власній державі», – зауважила народний депутат Оксана Юринець, яка від імені української делегації виступала в блоці, присвяченому безпеці регіону.

«Забезпечення миру та безпека мають ключове значення для нашого регіону. Найбільшою небезпекою є загроза для територіальної цілісності деяких країн», – підкреслив віце-спікер Сейму Ришард Терлєцький, зауваживши, що конфлікти та суперечки в регіоні потрібно вирішувати мирними методами.

Після безпекової складової обговорення сфокусувалася на питаннях інфраструктури регіону. Передовсім, йшлося про співпрацю на лінії Північ – Південь. Зокрема, неодноразово наголошувалася увага на проекті «Тримор’я» – ініціативі держав, що розташовані між Чорним, Балтійським та Адріатичним морем.

«Комплексний та спільно координований розвиток інфраструктури по лінії Північ – Південь забезпечить не лише поступ у питаннях комунікацій, а й дозволить регіону вийти на новий якісний рівень, включивши його в загальноєвропейський, ба навіть трансконтинентальний контекст. Розвиток по вісі Схід – Захід також необхідний для сталого розвитку регіону, зокрема для наших партнерів із Програми східного партнерства. Йдеться і про комунікації, і про співпрацю в енергетичному секторі, та інші можливі види співробітництва.

Важливо також наголосити на вазі форуму держав «Тримор’я», які зустрілися 25 серпня 2016 року в хорватському Дубровнику. Тоді представники 12 країн Центрально-Східної Європи ухвалили спільну декларацію, яка стосується розвитку енергетики, транспорту та економіки регіону. Сподіваюся, що другий саміт по ініціативі «Тримор’я», який запланований на 7 липня у Вроцлаві буде наступним кроком до результативної ефективної інтеграції економік та інфраструктури регіону в широкому розумінні. Ми повинні сфокусувати увагу на зміцненні позицій регіону на карті континенту.

Коли йдеться про вісь Північ – Південь не треба думати лише про транспорт, енергетику, не забувайте про політичну те безпекову складові», – зауважив маршал Сенату Польщі Станіслав Карчевский.

Важливо також зауважити, що всі спікери форуму наголошували на тому, що проекти Центрально-Східної Європи матимуть позитивний вплив на весь Європейський Союз. «Йдеться не про конкуренцію з іншими регіонами континенту, а про ініціативи, які сприятимуть зміцненню ЄС», – таким був лейтмотив Саміту.

В інфраструктурних проектах у регіоні висловили зацікавлення всі країни: від Туреччини до Латвії, від України до Хорватії. Однак дискусію конкретно про «Тримор’я» ініціювали здебільшого поляки, які і є головними лобістами цієї ідеї. Зворотного зв’язку було малувато, а коли він був, то обмежувався лише висловленням зацікавлення. Нагадаємо, що вищезгаданими 12 країнами, які ухвалили спільну декларацію по «Тримор’ю», є Польща, Хорватія, Литва, Болгарія, Словеніяю, Угорщина, Словаччина, Румунія, Чеська Республіка, Австрія, Естонія і Латвія. Як бачимо, у цьому переліку лише країни ЄС, а, отже, Україна в даному форматі залишається поза його рамками.

Чи вийшла в учасників Саміту плідна дискусія? Радше ні, аніж так. Здебільшого виступи дипломатів були сповнені кліше та стандартних фраз, які часто залишаються поки що лише словами.

У блоці, присвяченому цінностям регіону, дискусії особливої також не вийшло. Традиції, вшанування історії, релігія… Цікаво, що під час промов польських спікерів градус зовсім не підіймався і в частині, присвяченій історії. «Ми маємо чимало спільних сторінок історії. Йдеться і про ту добру історію, і про ту історію, болісні сторінки якої ми більше ніколи б не хотіли повторювати», – відзначив ще під час відкриття Саміту польський президент Анджей Дуда.

Польські організатори Саміту голів парламентів країн Центрально-Східної Європи розраховують, що цей захід і надалі буде циклічним. У такому форматі країни, ймовірно, зберуться і в наступному році. Із особистих вражень зауважу, що формат дискусії, можливо, міг би бути дещо підкоректованим у майбутньому, аби зробити його більш цікавим і конструктивним.