Хто «справжній кандидат Кремля»?

Днями кандидат на посаду президента Франції, екс-прем’єр Франсуа Фійон зробив низку заяв, які є доволі неприємними для нашої країни. Це сталося після його зустрічі у Берліні з німецьким канцлером Ангелою Меркель, яка зробила виключення, прийнявши серед французький кандидатів на посаду глави держави представника політичної сили, що подібно до ХДС входить до групи Європейська народна партія у Європарламенті.

Фійон, зокрема, заявив, що ЄС зробив «багато помилок» у відносинах з Росією, зокрема у питаннях Лівії, Косова і економічних відносинах.  За його словами, економічні санкції проти Росії є повністю неефективними і Брюссель повинен знайти інший спосіб вести розмову з Москвою. Щоправда, він пояснив, яким саме може бути спосіб  змусити Росію повернутися в міжнародне поле, припинити агресію на Донбасі і повернути незаконно анексований Крим.

Але чи не найбільше здивування викликали його слова про безвідповідальну пропозицію тих країн, які хочуть, щоб  Грузія і Україна стали членами НАТО. При цьому Фійон наполіг, що Україна і Грузія не повинні приєднатися ні до ЄС, ні до НАТО. І також дивним було чути від французького політика звинувачення в тому, що саме Київ, а не Москва блокує виконання Мінських домовленостей. 

«ВІН НІКОЛИ НЕ ВИСТУПАВ НА ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ, ДЕМОКРАТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ, ОСНОВНИХ СВОБОД»

Ніколя ТЕНЗЕР, директор паризького Центру вивчення та осмилення політичних рішень (CERAP):

— Під час зустрічі з Меркель Фійон намагався дещо пом’якшити свою позицію. Але головним чином вона залишається такою, як була. Як відомо, Фійон повністю сприймає позицію Путіна щодо України і Криму, який є частиною України, а також щодо Сирії.

Для нього і Путіна головна мета — скасувати санкції для Росії за агресію проти України. І саме за це останнім часом Фійон виступає. Він також розуміє, що з одного боку, Меркель сильно виступає за збереження санкцій, а з іншого — її партія входить в коаліцію з СДП, яка займає схожу з ним позицію по санкціях.

А бачення Фійона щодо Європи, спільної оборони, адаптації Європи до Трампа є повністю нереалістичним. Він фактично пропонує  свободу дій Трампу і Путіну, які хочуть розпустити НАТО. Але це дуже тривожно.

Відомо, що Фійон має дуже тісні зв’язки з Путіним і є його особистим другом. Багато його радників також є пропутінськими.

— А чому Фійон не дотримується європейських принципів, на захист яких українці гинули на Майдані?

— Треба згадати, яку позицію займав Фійон у минулому щодо Європи. А він — євроскептик. І в 1992 році Фійон виступав проти Маастріхського договору, а також проти ухвалення європейської конституції у 2005 році. Він також не сприймає ідею сильної і потужної Європи. Під час своєї кампанії на партійних виборах кандидата в президенти від Республіканської партії екс-прем’єр заявив, що Франція, можливо, має вийти з Європейської конвенції прав людини. Тому цілком очевидно, що Фійон не є проєвропейським політиком.

Якщо розглянути його позицію на інші питання, то він ніколи не виступав на захист прав людини, демократичних цінностей, основних свобод. Фійон також критикував політику Меркель щодо врегулювання кризи біженців. А це означає, що Європа — не його пріоритет. І він скоріше є популістом, хоча не піде так далеко, як Марін Ле Пен. Але я не можу сказати, що Фійон — справжній європеєць, європейський мислитель чи європейський демократ. І треба сказати, що його бачення суспільства, Європи є абсолютно неліберальним.

Фактично справжнім кандидатом Кремля скоріше є Фійон, ніж Ле Пен. Лідер Національного фронту є більш радикальною для Путіна фігурою. І він добре знає, якщо Ле Пен буде обрано, то між нею та іншими лідерами буде створено щось на зразок стіни. А з Фійоном усі будуть говорити, бо він не є таким крайнім правим. Думаю, його вплив на формування нової Європи буде більшим і він краще служитиме інтересам Путіна, ніж Марін Ле Пен як президенту.

— Чи може вплинути на шанси Фійона скандал довкола його дружини, яка багато років за вказівкою чоловіка отримувала зарплату з парламентського фонду? Журналісти також розкопали, що вона отримувала 5 тис. євро щомісяця в журналі  La Revue des Deux Mondes, який належить другу Фійона.

— У Франції, як і в багатьох інших країнах, виникає чимало скандалів під час виборчих кампаній. Але я не дуже певен, що ці скандали насправді впливають на голосування французів. У минулому багато політиків було засуджено по звинуваченню в корупції. Але через декілька років після цього їх все одно обирали. Тож не думаю, що згаданий вами скандал  матиме вплив. Багато прихильників будуть розглядати це як атаки на пана Фійона з боку його опонентів.

— Що Україні треба робити, аби донести Фійону та загалом до французької публіки, що Росія є агресором, окупантом, який у порушення міжнародних норм силою відібрав частину території України і продовжує агресію на Донбасі?

— Це дуже складне питання. Я та багато інтелектуалів у Франції кожного дня прагнемо у ток-шоу, інтерв’ю розказати про ситуацію в Україні. Але загальна публіка не дуже усвідомлює це, більше того, не знає, де знаходиться Україна. І вона не приділяє уваги тому, що тут відбувається. Пересічні французи не знають, що в Україні загинуло більше 10 тис. людей і майже 2 млн стали біженцями. Французів не цікавить ситуація в Україні, можливо, вони більше знають про ситуацію в Сирії та злочини скоєні там Башаром Асадом, Росією та Іраном.

«ЙОГО ПРОГРАМА ВІДЛЯКУЄ БАГАТЬОХ ВИБОРЦІВ»

Тетяна КАСТУЄВА-ЖАН, керівник Центру Росія/ННГ у Французькому інституті міжнародних відносин:

— Сказане Фійоном щодо України (жодних обіцянок членства в НАТО або в ЄС) не дивує: він відкрито висловлює дуже поширене судження, особливо серед правих, яке обумовлене як втомою від розширення ЄС, пріоритетом інших стратегічних криз, небажанням заглиблювати кризу з Росією, так і недовірою до майбутньої еволюції України, яка бачиться їм як країна, що не зуміла скористатися подіями Майдану, щоб повністю переформатувати свою політичну систему. Ті ж сили, близькі до французьких підприємств, вважають, що санкції не змусили Росію змінити свою політичну поведінку, але завдали збитків економіці власної країни, зокрема сільському господарству через заходи Росії у відповідь.  І набагато дивніше — це вислови щодо Німеччини та Меркель. Франко-німецький тандем увесь післявоєнний час — це майже «священна корова», запорука миру та стабільності в ЄС, на яку не робили замах ні праві, ні ліві. Ця риторика Фійона повинна відстежуватися найуважнішим чином. Що стосується скандалу з дружиною Фійона, поки все це непідтверджені факти. Я думаю, що це не головний чинник, який зіграє фатальну роль, в усякому разі, якщо він залишиться непідтвердженою чуткою. Набагато важливіше те, що його програма, суміш радикального економічного лібералізму та соціального консерватизму, відлякує багатьох виборців, зокрема весь лівий фланг. Тому його перемога поки зовсім не вписана в історію електорального 2017 року.